Всі говорять про томос, але що це означає

Що таке ж таке томос, що він значить для України, чи буде цього достатньо? Відповіді на ці та інші питання про автокефалію читайте далі у матеріалі.

Статтю про томос підготувала редакція “Еспресо”.

Томос – офіційний документ православної церкви. В ісламі аналог такого документа називається “фетва”, а католицький Папа зазвичай видає “булли” або “енцикліку”.

Томоси мають більш урочисту і пишну форму, ніж інші укази православної церкви. Він затверджується Синодом, а потім його підписує Вселенський патріарх. Вони можуть стосуватися як офіційної позиції православної церкви по відношенню до інших релігій (Томос 1180 року про “бога Мухаммеда”), але найчастіше документ створюється для надання самоврядування в деяких церквах. Як правило, томос приймається рішенням більшості голосів.

Томос для України – це документ, який дасть право Української православної церкви на автокефалію (не плутати з автономією).

Автокефальна помісна церква – це адміністративно і канонічно незалежна від інших православна церква. На даний момент існує 14 визнаних усіма автокефальних церков. Вважається, що стародавні патріархати (Єрусалимський, Олександрійський, Антиохійський та Константинопольський) були засновані апостолами, тоді як церкви “молодшого” патріархату (Російської, Сербської, Румунської, Болгарської та Грузинської) з’явилися на кілька століть пізніше. Є також і невеликі Автокефальні архієпископії.

Формально у православній церкві немає головного центру управління. Однак, саме Константинопольський патріархат називається “Вселенським”, а також вважається “першим, серед рівних”. Це означає, що підсумкові рішення приймає саме Константинопольський патріархат.

Однак на цьому оргструктура православної церкви не закінчується. Крім автокефалій, є ще автономії. 

Автономії – це як дочірні компанії одного холдингу. Наприклад, Українська церква Московського патріархату (УПЦ МП) підпорядковується Російському патріархату. До речі, це одна з російських автономій, яку не визнає Вселенський патріархат. Рішення про підпорядкування Київської митрополії патріархату Москві з’явилося в 1686 році, одноосібним рішенням Московського патріархату. Близько 330 років РПЦ керувала церквою в Україні без офіційного підтвердження Синоду і Вселенського патріархату.

На жаль, одного лиш томосу для України буде недостатньо. Якби в Україні була єдина православна церква, то томос автоматично наділив би її незалежністю. Але на даний момент таких церков три: УПЦ МП, УПЦ Київського патріархату (УПЦ КП) і Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Зрозуміло, що весь цей час РПЦ визнавала канонічність тільки УПЦ МП, як своєю “дочірньої компанії”. Константинополь ніколи не визнавав автономію УПЦ МП. По суті, це було “рейдерське захоплення” Української церкви.

У 1920 році з’явився окремий рух Української автокефальної церкви, однак вона не вважалася канонічною (правильною). У 1992 році з’явилася ще одна православна церква: митрополит Філарет залишив УПЦ МП і заснував церкву Київського патріархату, за що і був підданий анафемі предстоятелем РПЦ.

Однак Київський патріархат і УАПЦ готові об’єднатися для благої мети. Ще в квітні 2018 предстоятель УПЦ КП Патріарх Філарет і предстоятель УАПЦ митрополит Макарій передали Вселенському патріарху Варфоломію звернення про автокефалію для України.

Чи піде на об’єднання УПЦ МП – поки незрозуміло. Але її предстоятель митрополит Онуфрій вже не раз відмовлявся вести переговори про об’єднання, не підтримує ідеї про незалежність Української церкви і зараз.

Однак, не всі члени Московського патріархату підтримують рішення Онуфрія не об’єднуватися з іншими церквами. Порошенко розповів Укрінформу, що деякі єпископи УПЦ МП підтримали ідею української автокефалії, за що зазнали шантажу і погрозам з боку колег.

Ще в травні 2018 патріарх Філарет заявив, що УПЦ МП доведеться або приєднатися до автокефалії, або змінити назву після утворення незалежної канонічної церкви в Україні.

Як вже і писалося вище, Священний Синод Вселенської православної церкви прийняв рішення виділити для України автокефалію. У документі, який опублікований на сайті Вселенського патріархату, йдеться про п’ять відправних точках для повернення незалежної церкви в Україні:

• Синод підтвердив рішення про продовження про надання автокефалії Української церкви;
• Скасовано “рейдерський” документ 1686 року, який зробив Московський патріархат головним в Києві. По суті, він ніколи і не мав юридичної сили в православному світі, незважаючи на агресивні спроби РПЦ переконати всіх в зворотному;
• Синод підкреслив, що Київ є перш за все автономією Вселенського Патріарха, а не Московського. Такий порядок існував ще в Київській Русі, а Київська митрополія ніколи не входила до канонічної території Московського патріархату;
• Синод скасував анафему і відновив всі церковні сани патріарху Філарету і митрополиту Макарію.
• Вирішено уникати привласнення церков, монастирів та інших об’єктів, а також будь-якого іншого акту насильства і відплати, з тим “щоб мир і любов Христа могли переважати”.