<
Іван Пасічник

Ми самі вирішуємо, яке буде наше завтра

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:31 | 19.10.2020 / Погляд /
5
/ Коментарі відсутні

Кожна людина є розпорядником того, що їй дано природою. Хтось реалізовує свій потенціал максимально, а комусь досить простих речей. Хтось хоче рухатись вперед. Комусь комфотніше тиша і спокій.

Ми всі робимо вибір. Рано чи пізно життя ставить нас на одному із тисяч роздоріжжь, де треба зробити кудись крок, коли вже неможливо стояти на місці. Ми самі визначаємо особливості використання наших ресурсів – будь-яких.

Я – лікар-хірург. За особливістю професії часто доводиться виправляти результати різного роду неправильного використання людиною того, що вона має. Як флеболог працюю з судинами . Порою приходить людина на першу консультацію. Даєш поради – можна, не варто, не треба, не бажано, заборонено, потрібно… Сподіваєшся на те, що є здоровий глузд, що пацієнт про себе турбується. А от і ні …

На жаль, дуже часто жінкам значно важливіше годину-дві побути на ультрависоких підборах. На жаль, не готові займатись активно собою, робити самомасаж. Чому? А раптом не станеться! Стається. І порою стається дуже.

Ви ніколи не задумувались, яку суму витрачає людина, яка має шкідливі звички? Прорахувати не так і складно – просто складіть вартість пачки цигарок і кратність купівлі . Сума виходить астрономічна. Цей ресурс можна булор би пустити на щось справді потрібне і важливе. Ми тішимо себе на мить, а потім довго розплачуємось…

Так до чого це все веду?

25 жовтня кожен із нас має можливість вибрати, яким буде життя на наступні 5 років. Кожен із нас може вирішити, що відбуватиметься з Нововолинськом, Павлівкою, Волинню. Хтось обов’язково прийде. А комусь забракне часу. Тому що будуть цікавіші пропозиції. Тому що друзі покличуть на гриби, на дачу чи просто в гості. Тому що не хочеться брати відповідальність, назвімо речі своїми іменами.

Особливо це стосується молоді, яка свідомо віддає в руки старшого покоління своє завтра. Молоді, яка приходить на дільниці, бачить черги, розвертається і йде собі геть.

Я хочу жити і працювати у прогресивному, сучасному, комфортному місті, де можна розвиватись, займатись спортом, ставати фахівцем. Я вірю в Нововолинськ! А ви?

Закликаю кожного скористатись своїм передбаченим законом правом на волевиявлення. Кожен голос має значення. І твій – також.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олександр Вотько
7.04.2025
Православні люди України, в умовах війни, скромно готуються до зустрічі Великодня. Тільки готуються всі по різному. Одні ...
Кіра Нізамієва
2.04.2025
Привіт! Мене звати Кіра, я студентка Української академії лідерства й хочу поділитися власними лайфхаками про те, як ...
Олексій Філюк
31.03.2025
Дорогі християни схаменіться!!! Мертвим не потрібні Ваші мертві квіти… Подумайте краще про живих, про своїх дітей, ...
Наталя Некипіла
26.03.2025
Ми як суспільство, не впорались. Я як людина, яка переживає такий самий досвід, не впоралась. Ця смерть говорить про те, що ...
Юрій Кріль
24.03.2025
Хочу донести дуже важливу думку щодо всіх зборів та волонтерських ініціатив. Людям, які вже фінансово підтримують або ...