<

У Володимирі-Волинському планують відновити “Земляні вали замку ХІІІ – ХVІ століть”

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:34 | 18.01.2017 / Володимир / , /
Перегляди
127
/ коментарів 5

17-го січня у приміщення Володимир-Волинської міської ради відбувся круглий стіл-обговорення ескізного проекту “Реставрація, пристосування та музеєфікація пам’ятки містобудування та архітектури – “Земляні вали замку ХІІІ – ХVІ ст.”, та пам’ятки археології – “Городище – Вали ІХ-ХІІІ ст.”, Державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир” у Володимирі-Волинському.

Як розповів директор заповіднику Володимир Пикалюк, реставрація та музеєфікація має пройти в кілька етапів. Перший етап профінансувала міська рада, коли рішнням сесії виділила 150 тисяч для виготовлення ескізного проекту.

В обговоренні щодо майбутнього проекту реставрації “Городище-Вали” взяли участь, заступник начальника управління культури ВОДА Віталій Стрільчук, директор ТОВ “НПК “Місто України” Володимир Заболотний, заступник міського голови Лариса Кулікова.

Зокрема Володимир Заболотний розповів, які ще структури можна залучити для реалізації задуманого. накуковець додав, що Володимир-Волинський знаходиться на перетині важливих інфраструктурних сполучень і це сприятиме тому, що туристи зупинятимуться відвідати відновлене городище.

Етапи роботи над проектом будуть такими:

  1. Реставрація валів
  2. Реставрація будівлі (важливий момент, що будівля не є історичною пам’яткою навіть місцевого значеня, бо часто перебудовувалась). В будівлі планують облаштувати музей.
  3. Повна археологія Городища.

Ще один момент, котрий обговорювали – це те, що деякі будівлі “вписалися” у вали. Як розповів науковець, то вирішити це питання можна двома варіантами і це рішення має прийняти міська рада. Також обговорювали питання ринку б безпосередній близькості до валів. Тут, Володимир Заболотний запропонував переформатувати його накштал “Сорочинського ярмарку”.

Під час обговорення були присутні місцеві депутати Віра Сєргеєва, Павло Шлейн, Сергій Коба, Микола Смаль, Олександр Токовий, Ярослав Жук. Також працівники адміністрації Державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир”, начальник відділу культури Роман Віслобоков, начальник управління містобудування та архітектури Тарас Киба.

Після презентації ескізу у Володимирі-Волинському, науковці презентують його в Міністерстві культури 25-го січня.




коментарів: 5
  1. дивує використання слова “городище” для опису міста з валами і внутрішньою інфраструктурою та навколишнім посадом…на 9-10 ст Володимир всього у 3-4 рази менший за Париж , а про Берлін немає навіть письмової згадки.Тільки вони чомусь міста, а Володимир – городище. Пора позбуватись комплексу меншовартості

  2. Вважаю, що перш, ніж робити такий відповідальний проект, треба було перетяти вал археологічно, продатувати його, взнати ґенезу, розшифрувати конструкцію(ї), можливі надбудови, оскільки проектувати на таких пам’ятках треба науково обґрунтовано, а не “наукообразно”. Ми про ці земляні насипи рівно нічого не знаємо, бо їх ніхто не досліджував. На якій же підставі ми проектуємо ці свідомо бутафорійні об’єкти? Боюсь, що в процесі реалізації проекту реальні рятівні археологічні результати ніхто не враховуватиме, бо деталі “конструктора” будуть вже оплачені, виготовлені і привезені на місце. Отже, перш ніж приступати до пропозицій реставрації і благоустрою земляних валів, треба здійснити хоч би розвідкові їх археологічні дослідження. Чи не здається Вам нелогічним, наприклад, що мурований замок ХІV ст. князя Любарта-Дмитра менший за периметром від земляних валів? Чи не підказує Вам ця обставина, що земляні насипи є пізнішими від мурованого замку? А що в такому випадку було тут в ХІІІ ст. і раніше? На це питання відповість лише археологія і тому вона тут має бути пріоритетною. На мою думку має бути так: 1. Відмежування городища, як заповідної території, від міста (сітка або вода), реставрація внутрішнього будинку і введення туди функції заповідника (музей, археологічні фонди); 2. Археологічні розвідувальні роботи: а) перетин(и) валу; б) локалізація мурів і веж замку Любарта; 3. Проект благоустрою і планомірного використання заповідної території.

  3. задум цікавий,але це буде рахуватись новобудовою,ліпше зберехти що є і ненашкодити

  4. Чергова говорильня. Якби хотіли то би вже давно щось зробили.Головне щоби таможня працювала.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

29 Березня, П’ятниця