ЗМІ Кремля наперед написали про свою перемогу і «повернення України»

Російський офіційний засіб масової інформації «РИА Новости» ще два дні тому випадково опублікував заздалегідь підготовлену статтю під назвою «Наступ Росії та нового світу».

Оскільки Кремль був упевнений, що до 26-го лютого «Київ уже впаде», то в матеріалі написали про справжню мету Росії – окупацію України та її приєднання до Федерації, статтю відразу видалили, але вона залишилася в архівах інтернету.

Текст статті:

Новий світ народжується на наших очах. Військова операція Росії в Україні розпочала нову епоху відразу в трьох вимірах. І, звичайно, – у четвертому, внутрішньо російському. Починається новий період і в ідеології, і в моделі нашого соціально-економічного устрою.

Росія відновлює свою єдність – трагедію 1991 року, страшну катастрофу нашої історії подолано. Так, великою ціною, так, через трагічні події громадянської війни, бо зараз поки що стріляють один в одного брати, розділені приналежністю до російської та української армій, але України як антиРосії більше не буде. Росія відновлює свою історичну повноту, гуртуючи російський світ, російський народ: великоросів, білорусів і малоросів. Якби ми відмовилися від цього, дозволили б тимчасовому поділу закріпитися, то не тільки зрадили б пам’ять предків, а й були б прокляті нашими нащадками за те, що допустили розпад Руської землі.

Володимир Путін узяв на себе історичну відповідальність. Він не залишив вирішення українського питання майбутнім поколінням. Необхідність його вирішення завжди залишалася б головною проблемою для Росії через дві ключові причини. І питання національної безпеки, тобто створення з України антиРосії та форпосту для тиску на нас Заходу, – це лише друга причина.

Першою залишався би комплекс розділеного народу та національного приниження. Російська хата спочатку втратила частину свого фундаменту (київську частину), а потім була вимушена змиритися з існуванням двох держав уже не одного, а двох народів. Або відмовитися від своєї історії, погодившись із шаленими версіями про те, що «тільки Україна – це справжня Русь», або ж безсило скреготіти зубами, згадуючи часи, коли «ми втратили Україну». Повернути Україну з кожним десятиліттям було би все складніше: перекодування, дерусифікація росіян і налаштування проти росіян малоросів-українців набирало б обертів. А в разі закріплення повного геополітичного та військового контролю Заходу над Україною її повернення до Росії стало би неможливим – за неї довелося би воювати з НАТО.

Тепер цієї проблеми немає – Україна повернулася до Росії. Це не означає, що буде ліквідовано її державність, але її буде перевлаштовано, перезасновано і повернено як природну частину до російського світу. У яких межах, у якій формі буде закріплено союз із Росією (через Організацію договору про колективну безпеку і Євразійський союз чи через Союзну державу Росії та Білорусії)? Вирішуватимуть уже після того, як буде поставлено крапку в історії України як антиРосії. У будь-якому випадку – завершується період розколу російського народу.

І тут починається другий вимір нової епохи, що настає. Він стосується відносин Росії із Заходом. Навіть не Росії, а російського світу, тобто трьох держав, Росії, Білорусії та України, які виступають у геополітичному плані як єдине ціле. Ці відносини вийшли на новий етап – Захід бачить повернення Росії до своїх історичних кордонів у Європі й обурюється цьому, хоч і повинен усвідомлювати, що по-іншому бути не могло.

Невже хтось у європейських столицях, у Парижі чи Берліні, всерйоз вірив у те, що Москва відмовиться від Києва? У те, що росіяни завжди будуть розділеним народом? У той час, коли Європа об’єднується, коли німецькі та французькі еліти намагаються перехопити в англосаксів контроль над євроінтеграцією та зібрати єдину Європу? Забуваючи про те, що об’єднання Європи стало можливим лише завдяки об’єднанню Німеччини, яке відбулося з російської доброї волі. Замахнутися після цього ще й на російські землі – невдячність і геополітична дурість. Не мала Європа і Захід у цілому сил утримати у своїй сфері впливу Україну чи тим паче загарбати її.

Був лише один варіант – поставити все на подальше руйнування Росії, тобто Російської Федерації. Але те, що це не спрацює, мали би розуміти ще 20 років тому. Уже 15 років тому, після мюнхенської промови Путіна, навіть глухий почув, що Росія повертається.

Зараз Захід намагається покарати Росію за те, що вона повернулася, за те, що не виправдала його плани, не дозволила розширити західний простір на схід. Прагнучи покарати нас, Захід думає, що відносини з ним мають для нас життєво важливе значення. Але це давно не так – світ змінився. І це чудово розуміють не лише європейці, а й англосакси, які керують Заходом.

Жоден західний тиск на Росію не відіграватиме ніякої ролі. Втрати від сублімації конфронтації будуть з обох боків, але Росія готова до них морально і геополітично. А ось Заходу таке протистояння принесе величезні втрати, зокрема й неекономічні.

Європа, як частина Заходу, хотіла автономії. Німецький проєкт євроінтеграції не має стратегічного сенсу для збереження англосаксонського ідеологічного, військового та геополітичного контролю над Старим Світом. Він не може бути успішним, бо англосаксам потрібна підконтрольна Європа. Але автономія потрібна Європі в разі, якщо США перейдуть до самоізоляції (внаслідок наростання внутрішніх конфліктів і протиріч) або зосередяться на Тихоокеанському регіоні, куди зміщається геополітичний центр тяжіння.

Конфронтація з Росією, в яку втягують Європу англосакси, позбавляє європейців навіть шансів на самостійність, не говорячи вже про те, що так само Європі нав’язують розрив із Китаєм. Якщо зараз члени НАТО радіють тому, що «російська загроза» згуртовує західний блок, то в Берліні та Парижі розуміють, що, втративши надію на автономію, європейський проєкт у перспективі просто рухне. Саме тому свідомі європейці не зацікавлені будівництвом залізної завіси на своїх східних кордонах. Вони розуміють, у що вона перетвориться для Європи, чиє століття (точніше півтисячоліття) глобального лідерства закінчується. Але можливі різні варіанти її майбутнього.

Тому що будівництво нового світопорядку прискорюється. Багатополярний світ став реальністю. Операція в Україні не спроможна згуртувати проти Росії нікого, крім Заходу. Решта світу бачить і розуміє – це конфлікт Росії та Заходу, це відповідь на геополітичну експансію НАТО, це повернення Росією свого історичного простору та свого місця у світі.

Китай та Індія, Латинська Америка та Африка, ісламський світ та Південно-Східна Азія не вважають, що Захід керує світовим порядком чи встановлює правила гри. Росія вже не просто кинула виклик Заходу – вона показала, що епоху західного глобального панування можна вважати повністю закінченою. Новий світ будуватимуть усі цивілізації та центри сили разом із Заходом (єдиним чи ні), але не на його умовах і не за його правилами.