«З**бись та віскарік»: що показали у фільмі Окупант, змонтованому з телефонних відео полоненого штабного офіцера РФ
23-річний російський лейтенант Юрій Шалаєв провоював в Україні місяць, перш ніж потрапив у полон. Весь цей час він знімав відео на свій смартфон, які зрештою – разом з архівними особистими записами – опинилися в руках українських журналістів.
НВ розповідає, що вони побачили у 25-хвилинному фільмі Окупант. Війна і мир у телефоні російського солдата, який оприлюднила Українська правда, і чому в Україні його називають показовим.
Що це за відео і хто його знімав?
Хроніка складається зі змонтованих фрагментів відеозаписів, які знімав своїм смартфоном 23-річний російський лейтенант Юрій Шалаєв (народився 27 липня 1998 року). Ці відео опинилися в розпорядженні Української правди, журналісти якої склали міні-фільм.
Юрій Шалаєв — уродженець Мурманська, він закінчив Московське вище військове командне училище Міноборони РФ. Це вищий навчальний заклад Збройних сил РФ, який готує командний склад російської армії. Фактично «кремлівський курсант» представляв еліту російської піхоти, зазначає УП.
До вторгнення в Україну Шалаєв служив у місті Шалі (Чечня) у складі 70-го окремого мотострілецького полку 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії Південного військового округу РФ. Його посада — командир мотострілецького взводу військової частини 71718.
В Україні він провоював близько місяця — від початку березня до початку квітня, коли його взяли в полон на Донеччині. Виконував обов’язки помічника начальника штабу полку, уточнює УП. Сам Шалаєв озвучує на відео кілька населених пунктів, де він знаходився разом зі своїм підрозділом: це села Петрівка, Новомайорське, Георгіївка та Зоря Донецької області.
Хроніка триває 24 хвилини, її можна умовно розділити на дві частини: перша містить побутові зйомки, які Шалаєв зробив у Росії до її вторгнення в Україну, друга — це відео в той період, коли лейтенант брав участь у бойових діях на українській землі. Перші зйомки датовані періодом за 10 місяців до повномасштабної війни з Україною.
Обидві частини відео переповнені нецензурною лексикою, якої звучить чи не більше, аніж зв’язних реплік без неї. Кадри складаються у картину життя Юрія Шалаєва. Левову частку значущих для нього подій, які 23-річний лейтенант вважав за необхідне зафіксувати на камеру, становлять пиятики з товаришами по службі і знайомими, кутеж, стріт-рейсинг з показовою бравадою.
Діалог нижче — анонс та наслідки «віскарика з шашличком», який Шалаєв розділив з «дядьком Юрою».
Починалася ця пиятика з такого діалогу (мовою оригіналу):
— Пару слов о сегодняшнем дне
— Ах**ть
— Все нормально?
— З**бись
— Че мы сегодня пьем, дядя Юра?
— Вискарик
— Че мы сегодня покушать купили?
— Шашлычок под вискарик.
В іншому знаковому епізоді Шалаєв веде розмову з жителем чеченського міста Шалі, який висловлює своє обурення через присутність російських військ у Чечні та політику РФ стосовно регіону загалом. «Ми вам заважаємо?» — запитує у чоловіка Шалаєв. «Звичайно! Сильно! — відповідає мешканец Шалі. — Ви росіяни, у вас інший менталітет. Ви поїдьте ваших бабусь годувати, вони вмирають з голоду. Ви приїжджаєте сюди, вам тут платять подвійне… Маму нагодуй свою краще! Ти звідки, з Мурманська? У Мурманську — ох… ти, там завал! А ви сюди приїжджаєте. Дайте нам спокій! Ну, хочемо ми жити окремо від Росії! — каже він. «Вперше чую», — реагує Юрій Шалаєв.
Відеозапис з берега Каспійського моря свідчить, що за 4 дні до вторгнення в Україну окупант був у Дербенті (Дагестан). «Війна війною, а екскурсія та обід за розпорядком», — каже на цих кадрах чоловік, який супроводжував Шалаєва, в цивільному. «Ахмат — сила!» — відповідає йому Шалаєв гаслом «кадировців».
Кадри від 3 березня 2022 року, ймовірно, демонструють перекидання російських військових в Україну — видно злітно-посадкову смугу та транспортні літаки.
Наступний відеозапис знято вже в Україні, на 12-й день вторгнення: нічого не коментуючи, Шалаєв показує, як збираються жінки та діти з речами біля будівлі у неназваному українському населеному пункті.
В одному з епізодів російський лейтенант намагається знайти зброю в українській військовій частині, куди зайшли окупанти. «С*ка, хоть бы один ПМчик [пистолет Макарова] б**ть», — нарікає він, не знайшовши нічого.
19-го березня Шалаєв емоційно реагує на сніг, що випав в Україні: ««З**бись, снег выпал, б**ть». На той момент він був у селі Петрівка Донецької області. «Ждем роту десантников, придается к нам 70-й полк», — пояснює Шалаєв.
У районі Новомайорського Донецької області Шалаєв вперше розповідає про втрати серед товаришів по службі. «Только что его взяли, забрали 200-го [погибшего] из инженерно-саперного батальона — фарш, один фарш. Мосты начали выкладывать — туда прилетело. Сейчас не знаю че делать [будем], перегруппировываться — не перегруппировываться», — розмірковує він.
Окупант також зняв серію кадрів своїх пересувань на російській техніці між українськими населеними пунктами в Донецькій області, ймовірно, на одній із БМП.
29-го березня він опинився у селі Зоря, де видно, як російські війська зайняли приватний сектор. «Сегодня я выгляжу вот так — вчера помылся, побрился», — радіє окупант.
Після цього запису приводів для радості йому випало небагато. Шалаєв зняв наслідки удару українських сил по одному з російських бронетранспортерів. «Е**нули в БТР прямо, б**ть. Е**аный в рот, б**ть, надо е**шить отсюда, ща БК [боекомплект] е**нет, б**ть, — коментує ці кадри російський лейтенант, знімаючи підбиту техніку зі своєї бойової машини. — Мы уже три часа под обстрелами. Это просто пиздец, раз**б полный, б**ть».
Нарешті, 1-го квітня Шалаєв показує, як удар ЗСУ знищив його власну БМП — сам він уцілів і зайшов до найближчого селища.
«Наша машина взорвалась. Зашли к местным. Вон наша машина. Вот мясо чье-то, кто-то взорвался. Ошметки мяса, — відстороненим голосом коментує окупант. — Вот она [БМП], и мы в ней были. Е**ный в рот, ей п**да».
Після цього, судячи з останніх відеокадрів, окупант ще якийсь час ховався у селищі — з укриття він знімав українських військових. За інформацією УП, окупант ховався на горищі і провів так добу, перш ніж на початку квітня його взяли в полон військові ЗСУ.
9-го травня на YouTube каналі Антона Геращенка було оприлюднено годинне інтерв’ю з Шалаєвим — у серії інших подібних розмов із полоненими. «Це перший штабний офіцер, у нас раніше не було нікого [такого рангу] на інтерв’ю», — коментує український активіст Володимир Золкін, який веде подібні бесіди на камеру з полоненими. На цьому відео Шалаєв стверджує, що першою точкою дислокації його підрозділу в Україні був Мелітополь.
Як коментують міні-фільм Окупант в Україні
Продюсер та режисер Ольга Бесхмельніцина називає хроніку «надзвичайно важливим фільмом, який наочно демонструє, хто наш ворог і які його цінності».
«Життя завжди сильніше і страшніше за мистецтво. Найсильніше з побаченого останнім часом — короткий фільм Окупант. Війна і мир у телефоні російського солдата, зроблений повністю з found footage з телефону полоненого молодого офіцера. Знайдіть півгодини і подивіться», — зазначає медіаменеджер Андрій Боборикін.
Дибелоїд