Залишив ресторанний бізнес, щоб захищати Україну: розповіли історію військовослужбовця Князівської бригади

25-річний Дмитро у війську – з вересня 2022-го. Щоб стати на захист України волинянин полишив ресторанний бізнес та поїхав на військовий вишкіл у Британію.

Історію бійця розповіли на сторінці 14-ї механізованої бригади імені князя Романа Великого.

Дмитро каже: обидва його прадіди воювали в УПА. Любов до Батьківщини йому прищепили з дитинства. Тому, розповідає боєць, не вагаючись полишив усе підписав контракт із ЗСУ.

“Хотів служити саме в 14-ій бригаді. Ще до того, як стати до її лав, чув багато вражаючого про її бойовий шлях. Спершу допомагав бригаді, як волонтер, – розповідає Дмитро. – Напевно, якби не підписав контракт, якби не був зараз там, де потрібен, на фронті, просто зневажав би себе”.

Побратими Дмитра впізнають по чубу. Козацьку зачіску чоловік зробив одразу після підписання контракту.

“Йдучи у військо під час війни, я розумів, що ні про яку воєнну романтику не йдеться. Війна – це тяжка і брудна робота, яку необхідно робити. Кожен із нас знає, заради чого він тут”, – зазначає військовий.

На фронті Дмитро отримав осколкове поранення і контузію. І хоча, каже, поранення легкі, вони таки змусили багато над чим замислитися.

“Недарма ж кажуть: той, хто вижив, сприймає життя інакше, ніж той, хто просто живе”, – додає військовослужбовець.

А ще задовго до того, як війна покликала Дмитра на фронт, він мріяв поїхати в Британію і почати там нове життя. Чи міг він тоді знати, що в Британію потрапить уже солдатом, аби здобути там необхідні для війни навики?

“Таки правда, що мріяти треба дуже обережно, бо мрії збуваються, тільки далеко не завжди так, як нам уявлялося, – жартує воїн. – Та скажу вам відверто, у Британію я закохався, закохався в її природу, дуже схожу на українську, закохався в надзвичайно приязних і простих британців. Тож свою мрію я не полишив, просто відклав її на потім. Бо зараз мрія інша, і найголовніша, – Перемога!

Ми всі зараз живемо в режимі війни, і саме вона, нав’язана ворогом, визначає свідомість і буття кожного, – переконаний Дмитро. – І кожен із нас там, де він є, на фронті чи в тилу, повинен робити те, що може, для нашої Перемоги! Тільки так вистоїмо, виживемо, виборемо!”