Як собак готують до служби на кордоні в Кінологічному центрі
Єдиний в Україні Кінологічний навчальний центр для майбутніх собак-прикордонників знаходиться на Львівщині у місті Великі Мости. У ньому інструкторів-кінологів знайомлять з основами ветеринарії та психології, а чотирилапих вчать шукати заборонені речі та правопорушників.
Після закінчення освітнього закладу собаки та кінологи отримують сертифікати з оцінками. Зі своєрідними “атестатами” вони прямують на кордон, щоб захищати Україну. Сайт 24 каналу завітав до навчального центру у розпал занять та на власні очі побачив, як хвостаті перевтілюються зі стройових собак на розшукових та спеціальних.
Хто стоятиме на варті кордону
Іван Комаріцин раніше за контрактом служив у Збройних силах України, однак потім вирішив стати інструктором-кінологом. Разом з лабрадором Монікою у центрі вони опановують нову для себе професію.
“Я назвав її на честь Беллуччі (італійської акторки – 24 канал), адже вони дуже схожі”, – запевняє кінолог і одразу показує на чорняву шерсть собаки. Свій вибір породи інструктор пояснює так: “У мене колись був мопс, який сильно линяв. Жінка вмовила бабусю його забрати. Тоді я й купив лабрадора – дуже спокійну собаку”.
З власним псом, доберманом Кубою, до Кінологічного навчального центру прибув й Микола Фенько. Спочатку пес “піджав хвоста та боявся гуляти” на території центру, але вже звик, каже інструктор.
“Доберманів вважають злими та агресивними собаками, але цей – добряк. На батьківщині дітвора грається з ним та катається на ньому”, – запевняє Микола і пропонує підійти ближче та погладити собаку.
А от інструкторові Дмитру Цацурі трохи складніше, ніж іншим. У навчальному центрі йому надали державну собаку – малінуа Альфу. Її кличку він змінити не може, адже собака є “військовим майном”.
“Ми з Альфою не одразу звикли один до одного, але викладачі допомогли подолати складнощі. Собака – добра та лагідна, але водночас – шустра й грайлива. Не хочу думати, що колись нам доведеться прощатися”, – говорить він.
Вже незабаром інструктори завершать навчання, яке триває шість місяців. Загалом таких фахівців з центру випускають два рази на рік – у грудні та червні.
Від тренувань – до служби на кордоні
У центрі вчать власних та державних собак різних порід, розповідає Тетяна Рижак, пресофіцер закладу освіти. У кожного чотирилапого прикордонника є своє призначення. Одні шукають наркотики, вибухівку та тютюнові вироби, а інші – переслідують та затримують порушників.
Служити собаки йдуть у віці від восьми місяців до трьох років. Хвостатих вихованців привчають шукати заборонені предмети у тематичних локаціях за допомогою апортувального предмета – м’ячика.
“Протягом навчання до нього додають запах, на що вчитимуть. Це можуть бути наркотичні або вибухові речовини, зброя, тютюнові вироби. Поступово м’ячик зникає, але собака шукатиме його й надалі”, – каже Сергій Любинецький, начальник циклу кінологічних дисциплін.
Для занять співробітники використовують “закладки” зі справжніх наркотиків, зокрема героїну та амфетаміну. Облік наркотичних речовин веде спеціальна лабораторія. Їх вона отримує за рішенням суду. У навчальні використовують й різні види зброї – пістолети Макарова та автомати.
Трохи згодом кінологи ускладнюють навчальний процес різноманітними подразниками, які можуть бути на пунктах пропуску. До них відноситься й звичайна їжа – сир та ковбаса.
Затримувати порушників “вчать спочатку на ганчірках та валиках, щоб розвинути хватку”. Потім інструктор у спеціальному костюмі на час перевтілюється на правопорушника, якого необхідно затримати.
Історичне минуле та “собача пенсія”
Під час Другої світової війни собак навчали кидатися під танки ворогів, розповідає Любинецький. Однак в Кінологічному навчальному центрі таким негуманним методам ведення війни не вчать. На його думку, вони неефективні на практиці.
“Постріли – дуже сильні шумові подразники. Собака може злякатися їх та повернутися до своїх же. І своїх же підірвати”, – розповідає начальник циклу кінологічних дисциплін.
Зазвичай хвостаті служать на кордоні близько восьми років. “Проте якщо вони ще фізично сильні, то можуть пропрацювати рік чи два” – говорить Тетяна Рижак. На пенсії державні собаки охороняють територію компаній та підприємств на відміну від власних псів. Останні живуть вдома у хазяїв.
Якщо собака померла на кордоні, то Держприкордонслужба проводить внутрішнє розслідування. У відомстві з’ясовують, чому це сталося і тільки потім закривають справу. Якщо у смерті службовця винен кінолог, то він має відшкодувати державі втрату військового майна.
Секрети розведення собак
На балансі Кінологічного навчального центру у розпліднику розводять собак, які мають хорошу генетику та відмінне здоров’я, каже інструктор першої групи вирощування та дресирування Мар’яна Кравець.
“Згідно з наказом, кличка собаки залежить від клички мами. Якщо її кличка розпочинається на “б”, то й клички цілого виводку теж починатимуть з цієї літери”, – підкреслює Кравець.
У два місяці генетики після вакцинації проводять з кожною собакою тест Кемпбелла для того, щоб зрозуміти тип поведінки собаки та її подальшу спеціалізацію. Після народження кожній собаці ставлять тавро на вусі, а також заводять особову карточку. До неї додають інформацію про родовідну, щеплення, вагу та навіть про робочі якостей.
“Після чотирьох місяців ми забираємо їх до себе та продовжуємо виховувати. Більш удосконалюємо команди “Сидіти”, “Лежати”, “Стояти”. Розвиваємо хватку вже не на ганчірках, а валиках. Трохи більші собаки тренують її на інструкторі-фігуранті, який одягнений у дрескостюм”, – розповідає інструктор першої групи вирощування та дресирування.
На наступний етап чотирилапі проходять лише за умови успішного проходження попереднього, пояснює заступник начальника відділу відтворення собак Олександр Котвінський.
За його словами, до початку війни розводили й чимало порід маленьких собак, але зараз в пріоритеті – породи великих псів.
“Службова собака – справжній спецзасіб. І прикордонник має розуміти, коли, як та в яких випадках її використовувати. На кордоні собаки повинні бути великими та злими, щоб їх боялися порушники державного кордону”, – вважає заступник начальника відділу відтворення собак.
Свині-прикордонники та щури-сапери
Захищати країну можуть не тільки собаки, а й інші тварини, впевнений начальник циклу кінологічних дисциплін.
“У Франції свині шукають наркотики, а в Камбоджі щури швидко знаходять вибухівку під час цивільного розмінування місцевості. Останнє й нас стосуватиметься трохи пізніше”, – наголошує Сергій Любинецький.
На території кінологічного центру “живуть котики, які б були не проти стати службовцями”, говорить пресофіцер. Жартома Рижак додає: “Ці котики не бояться ніякого пса. Вони – дуже агресивні та сміливі”.
Наразі у Держприкордонслужбі України серед тварин працюють тільки чотирилапі. Деякі з них стають справжніми героями та навіть отримують спеціальні нагороди під час змагань. У своєрідному “залі слави” відвідувачі можуть познайомитися з відомими хвостатими випускниками та їхніми інструкторами. Тут також можна дізнатися у яких предметах часто намагаються провезти контрабанду через кордон.
Місія: знайти коронавірус
Після початку пандемії Організація з безпеки й співробітництва в Європі (далі – ОБСЄ, – 24 канал) запустила пілотний проєкт з пошуку коронавірусу на кордоні за допомогою собак. Однак невдовзі Україна вирішила припинити участь у ньому.
“Фінляндія та ще деякі європейські країни застосовують це на практиці, але це ж фінансово невигідно. Навіть якщо собака знайде хвору на коронавірус людину, то останню все одно відправлять робити ПЛР-тест”, – підкреслює начальник циклу кінологічних дисциплін.
“Собака – не медик”, – акцентує пресофіцер.
Та й маленькі прикордонники під час такої роботи можуть захворіти на коронавірус та стати переносниками хвороби, наголошує Мар’яна Кравець, інструктор групи з вирощування та дресирування стройових собак.
Заступник начальника відділу відтворення собак Олександр Котвінський підсумовує: “У нас є газоаналізатори, які можуть шукати та розрізняти наркотично-вибухову речовину, однак до собачого нюху їм ще далеко. Пес – це надзвичайна тварина, яка допомагає нам не одну сотню років”.
У межах військово-патріотичного виховання відвідати Кінологічний навчальний центр можна з екскурсією. Для цього потрібно отримати дозвіл від керівництва освітнього закладу.
