<

Інші розділи

Я гнив повністю, – морпіх з «Азовсталі» Михайло Діанов розповів про пройдений «концтабір»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
18:47 | 1.10.2022 / Новини / , /
Перегляди
1874
/ 1 коментар

Морський піхотинець Михайло Діанов мріяв на «Азовсталі» та в Оленівці про еклер і про купівлю дрібнички. А зараз сам змайстрував для себе ортез на скалічену руку.

За долю Михайла Діанова переживали тисячі українців, коли побачили на заводі пораненого чоловіка з апаратом зовнішньої фіксації, який продовжував вести боротьбу. Зараз він їсть омріяні еклери на волі після тривалого полону і ділиться спогадами про пережите з ТСН.

“Я оптимістичний оптиміст”, – каже він під час інтерв’ю.

Про його посмішку світ дізнався завдяки світлині – азовець Дмитро Козацький на псевдо “Орест” зробив її під час облоги “Азовсталі”. Боєць Мішаня у подертому кожусі, з кошлатою бородою, шпицями у сскаліченій руці і посміхається. “Як я вижив? В мене не поцілили”, – твердить він.

Михайло на війні від 2015 року. До Маріуполя та полону він був гранатометником у приазовських степах, потім вже поранений потрапив на завод Ілліча та “Азовмаш”, а вже звідти вдалося виїхати на “Азовсталь”. Він воював однією лівою і найбільше не любив авіаудари по заводу.

“Очікується масований авіаудар і все – ти стаєш між якимись суперперекриттями, і це не летить винищувач чи штурмовик і кинув там бомбу, це летить ескадрилья бомбардувальників і бубубубубубу. Оця вся штука труситься, через вентиляцію входить пилюка і ми всі в масках були, дихати було неможливо”, – розповідає чоловік про будні на “Азовсталі”.

Він виконав наказ вижити, здавшись у полон.

“В Оленівці жах був, це концтабір”, – каже боєць.

До звільнення з Оленівки його вивозили лише раз, аби зняти апарат зовнішньої фіксації. 

“Мені апарат знімали плоскогубцями, без наркозу, “ти ж морпіх, давай, терпи”, один тримав за плече, а другий знімав мені апарат. Терпів, де я мав дітися. Рука була пошкоджена капітально, я гнив повністю”, – розповідає Михайло.

Зараз у його руці не вистачає 4-х сантиметрів кістки. Ортез для своєї понівеченої кінцівки морпіх зробив сам і не дозволяє лікарям щось змінити.

На його обличчі ще залишилися сліди від скотчу, його наліпили ще в Оленівці, а зняли, лише коли він почув: “Хлопці, Слава Україні! Огогогого! Був український прапор, хотів заплакати, але сліз не було”, – ділиться військовий.

Михайло упевнений, що йому обов’язково відновлять руку, і він знову буде грати на музичних інструментах. У мирному житті він був музикантом, у Тернополі мав свій гурт і найбільше любив грати на басгітарі. А ще він мріє про риболовлю та про те, як почне працювати – відкриє свою майстерню по металу.

Що дивує Діанова після повернення з полону – це те, що він став дуже популярним. Тож зараз має нову мрію.

“Я хочу просто пройтися Києвом, аби мене ніхто не чіпав, зайти до магазину і купити не дуже потрібну мені річ, я збирав давно гроші, аби купити собі якусь дрібничку, побавитися дві години може і поставити на полиці, бо я її купив”, – розповідає Михайло.




один коментар
  1. Щастя тобі, Український наш Герою! Ти неймовірний мужик – боєць, аж до останньої молекули свого організму!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 Листопада, Вівторок
4 Листопада, Понеділок