Вже скоро не буде пива, твердого сиру, сантехвузлів, паперу та памперсів: блогер розповів, як насправді живеться рашистам

Найбільші ЗМІ рф за методичкою повторюють, що «санкції ніяк на життя росіян не впливають», «захід страждає від них більше за росію», «свайо лутше сдєлаєм» і тому подібну патріотичну дурню. Але насправді все зовсім по-іншому. «Простиє рускіє» вже страждають від дефіциту нержавіючої сталі, сантехніки, пива, прокладок, підгузків, паперу і картону, а ще від закриття кінотеатрів та здорожчання відпочинку в Туреччині.

Про те, що відбувається на російському ринку насправді розповів блогер Павло Лісниченко. За його словами, реальну картину того, що зараз відбувається в раші можна дізнатися з локальних медіа з дещо іншими контент-планами, бо більш масові ЗМІ “брешуть”, аби не створювати паніки серед росіян.

Лісниченко проаналізував саме такі видання і зрозумів, що… росіяни страждають через зникнення усього того, що додавало їхньому існуванню хоч якоїсь яскравості.

Блогер стверджує, що спочатку російська біомаса радісно киває, дивлячись по телевізору, як все в них добре, а потім йде в магазин, автосалон чи аптеку й бачить, що звичайних продуктів якось поменшало, решта подорожчала, вживані тачки продають за ціною двушки в “мухасранську”, а з лікарських засобів лише джгути і бальзам “звьоздочка”, і починає потроху страждати.

Так, за словами Лісниченка, в росії вже великі проблеми із нержавіючою сталлю. Адже 90% від внутрішнього споживання – це імпортна продукція. Нержавійка використовується в машинобудівній, енергетичній, хімічній, харчовій, фармацевтичній та іншій промисловостях. З неї роблять парогенератори, фритюрниці, посуд, покрівлю та багато чого іншого. Деталі, виготовлені з нержавійки, можна знайти у потягах, авіалайнерах, і навіть космічних кораблях.

“Короче, немає сировини – гайки цьому всьому. Ведучим постачальником нержавійки в росії була саме Україна. А зараз зрозуміло вона нічого раші не відправляє. Тепер Україна для росії передовий постачальник лише виробів з цинку із залишками армії. Тож страждайте”, – каже блогер.

Він зауважує, що “росіянці” намагаються якось виправити ситуацію, але на ці глобальні проєкти потрібні роки і роки. До того ж, щоб зібрати всіх локальних виробників до купи, потрібен контроль і зацікавленість держави. А її немає. А навіть якби й була, то рашівські потужності, навіть вийшовши на максимальний рівень, не закриють всіх потреб.

“Тому, ласкаво просимо назад до дерев’яних поробок, а краще одразу в кам’яний вік. Рано вам у цивілізацію гратися”, – рекомендує Лісниченко.

Ще одна вбивча новина для пересічних росіян, за словами блогера, дефіцит пива і хмелю. Він розповідає, що минулого тижня одне із російських видань випустило статтю із красномовним заголовком “У нас в пиве из отечественного – только вода”. Виявляється з російського ринку йдуть великі міжнародні пивні гравці, від Хайзенберга до Хайнекена. В країні дефіцит алюмінієвих банок. Плюс ускладнена логістика. Хорошого пива там не лишилося.

Лісниченко зауважує, що в цій ситуації можна було б робити власне пиво, але тут для України ще один плюс – проблема з вітчизняною сировиною. Зокрема, з хмелем. Його в росії вирощують лише 2%. Решту вони закуповують в тепер “недружніх” країнах: Чехії, Германії та США. Якщо вони припинять доставку хмелю, то “бадягу” прийдеться варити із всіляких замінників і коштуватиме вона в декілька разів дорожче.

“Але, це нічого. Потерпите. Можливість щось самостійно робити на пивній ниві вже обговорили у “Парламентській газеті” росії. І прийшли до невтішного. Місцеві експерти визнали: щоб виростити достатню кількість власного хмелю потрібно 3-5 років. Та й грошей на це піде чимало. А час і гроші – це якраз те, чого в росіянців стає все менше і менше. З цим ми їх і вітаємо”, – іронізує блогер.

Також в росіян, як повідомляє Павло, вже відчувається дефіцит твердого сиру. Адже понад 90% заквасок в росії – імпортні. Тож більшість сортів твердого сиру можуть піти вслід за російським кораблем.

“Священна війна росіян з молочкою нарешті виходить на якісно новий рівень. Років 7 тому ці дикуни катком проїхалися по імпортному сиру. Типу: “не треба нам вашого пармезану, в нас і Костромський хорошої якості”. Ну-ну. Нині ця вдавана боротьба з сиром плюс санкції довела місцевих виробників до дефіциту заквасок. Про це пише Сектор.медіа”, – розповідає блогер.

Ще одна хороша новина, на думку Лісниченка, те, що на третину збільшилась кількість росіян-банкрутів. З початку 2022 року в росії визнали банкрутами майже 55 тисяч осіб включно з індивідуальними підприємцями. Це на третину більше ніж в аналогічному періоді 2021 року. Найбільше банкрутів визнали у Краснодарському краї та Московській області. Експерти припустили, що приріст банкрутів залишиться на дуже високому рівні.

“Мене в цій новині тільки одне турбує: ви там, хоч повиздихайте всі, але відкладайте щось на репарації. Вам ще виплачувати і виплачувати. І це явно не ваш царьок робитиме. Він скоріш за все, навіть не доживе до цього моменту. Тож борги впадуть на “мозолисті” росіянські плечі”, – стверджує Лісниченко.

Він вважає, що банкрутами росіяни можуть стати і в дуже не типовий спосіб. Наприклад, купивши тур в Туреччину. Бо ця країна для росіян тепер пекельно дорога.

“За улюблені розваги: вивалити пузо на пляжі, пожерти в олінклюзів чи сперти рушник з готелю, тепер доведеться платити суттєво більше. На 84,5%. Принаймні тим, хто живе в Томську. Ну що ж будуть їздити по Золотому кільцю. А навіщо їм той відпочинок взагалі? Роботи менше, за товарами в магазин ходити не треба. Вони ж теж зникають. І в кіно не підеш, бо воно відсутнє. Ніякої фізичної втоми. Тож можна просто лежати на печах. Чим не Єгипет?”, – радить блогер рашистам.

Ще одна новина, яку проаналізував Лісниченко, і яка показує “як все добре в росії” – закриття кінотеатрів. Він стверджує, що вихід іноземних кінокомпаній дуже сильно вдарив по російських кіноманах. Адже кінотеатри в раші або закриваються, або ж показують “вітчизняний мотлох”. Ось днями закрився кінотеатр “Пролетарий” у Воронежі.

“Показувати кінотеатру немає чого, ось він і не показує. Працівників відпустили аж на 7 місяців. До речі, він входив у Топ 10 кращих по країні. Входив і прикро вмер. Не пережив діда путіна”, – жартує Лісниченко.

Окрім цього, блогер дійшов до висновку, що в раші набирає обертів епопея з прокладками і підгузками. Масові закупки на чорний день журналісти вже зафіксували у багатьох великих містах росії: волгодонску, ростові на дону, волгограді та інших населених пунктах. Тепер “недосяжні блага цивілізації” – якісну гігієнічну продукцію – росіянам продають не більше трьох упаковок в одні руки.

“А що таке повертатися до радянських традицій вати і марлі не дуже хочеться? Або ж прати засрані покривала, подерті на пелюшки?”, – дивується Павло.

І поки лімітовані партії памперсів і прокладок розмітають з полиць, у росії, за словами Лісниченка, починають визнавати ще одну проблему – сантехнічну. Вже зараз ціни на ванни і унітази, будівельну хімію, інструменти та інженерне обладнання зростають. І через кілька місяців ці товари можуть опинитися у списку дефіцитних. У росії вже виникли складнощі із доставкою товарів через логістичні обмеження, і проблеми з проведенням оплати постачальникам та виробникам з інших країн.

“Ну що ж покайфували з сантехвузлами у квартирах і будинках та й досить. Повертайся до первісних часів, до вигрібних ям і вуличних туалетів. Хоча сантехвузли в росії і так для багатьох в диковинку. Тож дірка у формі дупи, сморід і пачка газет замість туалетного паперу”, – тішиться Лісниченко.

Також, як каже блогер, в росії наразі дефіцит білих листків, паперу і картону.

“Не переживайте, адже, зважаючи на активні і впевнені кроки керівництва росії, до ізоляції від світу, газети та книги вам не знадобляться. Ну хіба, коли туалетний папір закінчиться”, – вважає Павло.