«Все, що ми робимо — для майбутнього українських дітей»: історія сапера з Волині
Тарас Обач — піротехнік ДСНС Волині. Він став сапером під час повномасштабної війни. До цього працював водієм у пожежній частині Луцька.
Зміна професії стала відповіддю на виклики часу, розповів свою історію піротехнік на фейсбук-сторінці ДСНС Волині.
Нині лейтенант служби цивільного захисту Тарас Обач — командир відділення піротехнічних робіт ГУ ДСНС України у Волинській області.
У найгарячіших точках нашої держави — на Донеччині й Чернігівщині він разом з колегами очищав від боєприпасів теперішньої війни деокуповані території та місцевості, де точилися бої. Земля тут буквально всіяна вибухонебезпечними предметами. Деякі з них сапери ліквідовують на місці, інші транспортують на спеціальні майданчики для знищення.
«Допоки не став сапером, навіть не міг уявити, що боєприпасів так багато і вони такі підступні, — каже Тарас. — Кожен день на цій роботі — це перевірка на витримку».
Колеги характеризують Тараса Обача як завзятого і надійного професіонала, на якого завжди можна покластися.
Попри особливості однієї з найбільш небезпечних професій, він вірить у краще і цінує людяність.
Пригадує одну зі своїх місій у прифронтовій Чернігівщині, де команда саперів півтора місяця жила в оселі місцевих мешканців. Їхнє село було два місяці під окупацією, але ці люди не втратили доброти й запропонували власну оселю для розміщення групи піротехніків.
«Син цих людей з 2014 року боронить Україну, і вони добре розуміють, що таке війна. Але їхня чуйність і доброта вразила нас усіх», — розповідає піротехнік.
Родина для Тараса — джерело сили. Його дружина теж служить у ДСНС, а найбільша гордість і натхнення — їхні діти, яких він обожнює.
«Все, що ми робимо, — це для майбутнього українських дітей, для того, щоб вони жили в мирній країні», — переконаний сапер.
