Волинянин 32 роки пропрацював вчителем, а нині захищає Україну на фронті
Пан Сергій служить у Камінь-Каширському батальйоні Волинської бригади тероборони на посаді начальника групи сил підтримки.
За псевдо чоловікові служить його по батькові – «Лукич», на честь тата Лукаша Андріановича, пишуть на фейсбук-сторінці 100-ї Окремої бригади територіальної оборони.
Свого часу Сергій Лукич закінчив природничо-географічний факультет тоді ще Луцького педагогічного інституту. І впродовж 32 років працював вчителем географії та хімії в одній із сільських шкіл на півночі Волині. З цієї посади і мобілізувався до ЗСУ після широкомасштабного вторгнення.
На «Лукича» з Перемогою чекають на Волині дружина, донька, трирічний онук Максимко.
А ось син пана Сергія також захищає Батьківщину – служить у 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого:
«Коли він повідомив нам з дружиною про своє рішення добровольцем йти до військкомату, я сказав тільки одне: «Значить, сину, ми правильно тебе виховали…»», – каже Сергій.
Як жартує «Лукич», сфера його компетенції у батальйоні поширюється від звичайного цвяха – до мінних загороджень, фортифікаційних споруд, а також радіаційного, хімічного та біологічного захисту.
Сергій Лукич стверджує, що найважче на війні – втрачати бойових побратимів.
А ще запевняє, що точно знає, чим закінчиться війна: «Поза всяким сумнівом – Перемога буде за нами!»