Волинських журналістів вчили висвітлювати війну
Волинським журналістам пояснили, які дані категорично не можна повідомляти, розповідаючи про АТО та як потрапити в небезпечну зону.
Про це йшлося під час зустрічі з офіцерами Західного регіонального медіа-центру Міноборони України, що відбулась сьогодні, 2 жовтня, у стінах УСБУ, – повідомляє Слово Волині.
Варто зазначити, що офіцери Володимир Скоростецький, Тарас Грень та Вадим Бакай кілька місяців висвітлювали події на Сході країни безпосередньо з зони АТО.
Наразі ж вирішили поділитись досвідом з волинськими журналістами.
До слова, регіональні медіа-центри Міноборони України виникли у 2007 році на основі воєнної преси. Поштовхом для створення медіа-центрів став приклад НАТО, де існують подібні структури.
Гості розповіли волинським колегам, як виконати редакційне завдання, яке стосується висвітлення подій АТО, і водночас – не заплутатися в «бюрократичних тенетах».
Вадим Бакай зауважив, що часто журналісти не розуміють, чому існує стільки обмежень для роботи медійників. Проте, за його словами, ці обмеження не є проявом цензури, а всього лиш покликані захистити військовослужбовців та державу загалом.
Працівникам ЗМІ також розповіли, як отримати акредитацію для роботи в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України та, що потрібно взяти з собою.
Зокрема, для акредитації необхідно звернутись із заявою в СБУ, а з собою мати каску з написом «Преса», синій або помаранчевий бронежилет, найпростіший телефон (такий, щоб не шкода було розбити) та зручний одяг- ні в якому випадку не камуфляжний.
Загалом для роботи у зоні АТО акредитовані близько 4,5 тисяч медівників, але реально там працює до 30 осіб.
Військові журналісти наголосили, що дуже часто працівники ЗМІ збирають інформацію у соціальних мережах чи з недостовірних джерел, не чекаючи офіційного підтвердження, що грає на користь ворогу.
Суворо заборонено повідомляти кількість особового складу того чи іншого формування, скільки людей вирушило в зону бойових дій, скільки повернулось звідти, яка кількість і якого виду техніка відправляється на Схід, скільки є поранених – це ті дані, які найчастіше розголошуються журналістами.
Буває так, що ще вчора якусь інформацію не можна було оприлюднювати, а вже сьогодні ситуація змінилась, тож потрібно дочекатись дозволу Міністерства оборони України.
Також не можна повідомляти імена командирів, хто і коли був призваний, з яких областей, найменування військових частин, ушкодження бойової техніки, стан забезпечення підрозділів.
Фотографам та операторам заборонено знімати загальні плани, за якими можна розпізнати місце розташування підрозділів війська, фіксувати на фото чи відео номерні знаки техніки та шеврони військових.
Варто уникати демонстрації загиблих та висвітлювання поховань, адже це сприяє ворожій пропаганді.
«Родичі повинні дізнатись про смерть військового від психолога, а не зі ЗМІ», – наголосили представники регіонального медіа-центру.
Також обов’язково потрібно попереджати військовослужбовців про те, що ведеться зйомка, адже багатьом з них не можна показувати обличчя.
На думку військових журналістів, одним з головних ворогів українських Збройних сил є мобільний телефон.
Вадим Бакай підкреслив, що, коли солдат сидить в окопі, а навкруги – обстріли, телефон просто не працює, тому в таких умовах він не може подзвонити до своїх рідних і поскаржитись на жахливі умови.
За його словами, у російських військ є спеціальні прилади, які здатні перехоплювати до шести сотень мобільних телефонів одночасно, вираховувати їхнє місце знаходження та навіть використовувати номери для того, щоб дзвонити родині армійця. Через це і виникають спровоковані акції протесту в регіонах.
До того ж у жодній армії світу військові не мають права користуватись телефоном під час виконання бойових завдань.
Щодо публікацій у ЗМІ на основі розповідей чоловіків, які повернулись із зони АТО, то військові журналісти вважають їх протиправними, адже у законодавстві чітко прописано, хто з військових може озвучувати ті чи інші дані. Так, звичайні солдати не можуть розповідати мас-медіа, де вони були, які завдання виконували та не мають права критикувати роботу офіцерів. Також офіцери нижчого рангу не можуть критикувати старших за званням колег. Натомість, в Україні події на Сході країни коментують всі, кому завгодно.
Відтак, журналістів закликали до самоцензури та багаторазової перевірки даних.
Медійники мали змогу приміряти каску та бронежилет четвертого рівня захисту, а також на власні очі побачити смертоносні осколки різних видів боєприпас, які застосовують противники, попри те, що це озброєння заборонене згідно з Женевськими конвенціями.
