Житель Володимир-Волинського району член резерву національної параолімпійської збірної України

Життєва трагедія, яка сталася у дитинстві через власну і ще чиюсь необережність, забрала у Павла Тріля з села Сусваль, Володимир-Волинського району руку, але не зламала сильного духом хлопця.

Зараз він – студент, спортсмен, член резерву національної параолімпійської збірної із зимових видів спорту, – пише Місто Вечірнє.

Батьки цього хлопця Микола Анатолійович та Лариса Григорівна народили і виростили четверо дітей. Через скромність вони вважають, що живуть, як усі. Але не у всіх такі талановиті діти. Микола Тріль працює керівником комунгоспу Оваднівської сільської ради, а його дружина – техпрацівниця. Окрім цього, вони дають раду чималенькому господарству, у якому і корови, і кози, і свині, птаство та коти з собаками.

Батьки виховали двох доньок і двох синів. Найстарша Анастасія закінчила Тернопільський національний педагогічний університет. Має чимало досягнень у спорті. Дівчина спробувала заробітчанського хліба за кордоном, але повернулася додому. Нині вона працює у Володимирі-Волинському, у приймальні народного депутата. Десятикласник Ілля теж має нахил до спорту, а саме до футболу. А от Дарина, яка наступного року буде випускницею одинадцятирічки, цікавиться музикою і закінчила музичну школу по класу бандури. А ще ця дівчина має щире відкрите серце, толерантно ставиться до оточуючих.

Життєва трагедія, яка позбавила Павла руки, сталася ще в ранньому дитинстві. Батьки поралися по господарству, а син хотів допомагати їм. Ні батьки, ні тим більше хлопець не зогледілися, як нещадні ножі січкарні пошматували правицю. Негайне звернення до лікарів не дало позитивних результатів. Не допомогло і встановлення протеза згодом. Але ці негаразди не здолали духу юнака. Життєрадісний, привітний і щирий хлопець ріс, радів кожному дню, спілкувався з ровесниками та оволодівав премудрощами шкільних предметів. Згодом, вже ставши студентом, зустрів хорошу та вродливу дівчину Олександру, яка надихає його на подальші звершення і підтримує в усіх починаннях.

Ще навчаючись в Оваднівській загальноосвітній школі, Павло Тріль на рівні з однолітками почав відвідувати футбольну секцію, якою на той час керував Іван Гомза. Під час виступу сільської спортивної команди на районних змаганнях хлопця помітив тренер Валерій Рудись і запропонував йому відвідувати заняття.

– Спочатку Валерій Федорович займався зі мною легкою атлетикою і плаванням, – розповідає Павло. – Я брав участь у різноманітних обласних змаганнях, щороку їздив на збори, що відбувалися на базі параолімпійців у Криму. А потім, у 2014-му році, коли цю територію України окупували російські «зелені чоловічки», база передислокувалася в Яворів Львівської області. Спочатку це було чисте поле. За два роки вдалося збудувати потужну базу для тренувань параолімпійців. Мені довелося перекваліфікуватися на зимові види спорту: лижні гонки і біатлон, чим і займаюся нині.

День за днем продовжувалися спортивні будні: тренування, режим, змагання… На одних із змагань Павлову завзятість і можливості помітив один із тренерів національної параолімпійської збірної В.М.Казаков. У нагородному трофеї спортсмена є багато грамот, дипломів та подяк за підписом цього тренера і адміністратора. Саме він посприяв тому, щоб хлопця зарахували до резерву Національної параолімпійської збірної. З того часу юнак влітку тренується на лижах-ролерах на базі в Чернігові, а взимку – в Яворові, який став для Павла другою домівкою, бо, за словами мами, сина майже ніколи не буває в батьківській хаті.
-У січні 2017-го року вперше на відновленій базі в Яворові відбувся Міжнародний етап Кубка світу з лижних перегонів та біатлону, де зареєструвалися 18 країн-учасниць, у тому числі і наша параолімпійська збірна, – розповідає Павло Тріль. – У складі своєї команди виступав і я. Ці змагання транслювала «ТСН» 22 березня.

Окрім досягнень у спорті, хлопець має чутливу до чужого болю душу. Він неодноразово брав участь у благодійних акціях на підтримку хворих дітей. Нещодавно став учасником благодійного забігу на підтримку хворої дівчинки Насті Абрамчук із Ковеля.
Павло налаштований удосконалювати свої досягнення, щоб досягти вищих результатів. А поки що планує зареєструватися для участі у кросі-триатлоні, який відбудеться 26 серпня на одному з волинських озер. Але як зізнається мама Павла, виступити на цих змаганнях заважають фінансові проблеми.

-Заняття професійним спортом потребують і матеріальних затрат, – розповідає Лариса Григорівна. – Тому не обходиться без участі спонсорів. Наприклад, перші лижні черевики нам подарував місцевий підприємець Микола Юнак. Багато допомагають Валентин Кошельник, Ігор Гузь, Ігор Антощак. Дякуємо і Володимир-Волинському районному відділу освіти та особисто Оксані Бігун. А от для участі у триатлоні Павлові потрібно ще придбати велосипед, бо спринтерський біг та плавання він подолає без особливих витрат.

Навчається юнак за індивідуальною програмою у Східноєвропейському університеті і є четвертокурсником факультету соціології.