Як УПЦ може звільнитися від московського ярма, – розмова з єпископом Володимир-Волинським та Турійським, владикою Матфеєм

Єпископ Володимир-Волинський та Турійський Православної церкви України владика Матфей розповів БУГу про важливість відлучення Української православної церкви від московського патріархату, які можливі сценарії даного розвитку подій, про волонтерство та святкування Великодня в умовах війни.

Збройний напад росії на Україну 24-го лютого став своєрідною точкою незвороту для викорінення всього російського із нашої держави. Не проходить осторонь це й Українських православних церков, які за документами підпорядковуються московському патріархату, але в скандальновідомому проросійському Окружному адміністративному суді міста Києва оскаржили експертний висновок Мінкульту, яким усі релігійні організації так званої «УПЦ» мали у своїй назві вказувати приналежність до держави-агресора.

УПЦ є частиною російської церкви

“Сама УПЦ МП дуже багато разів заявляла, що вони є повноцінною автономною церквою. Їхня номінальна залежність зберігалась ніби-то лише у тому, що вони поминають московського патріарха Кирила у богослужіннях, а адміністративно, самоврядно і фінансово вони є самостійною церквою. Але скрізь у правоустановчих документах московського патріархату, зокрема у Статуті російської православної церкви зазначається, що УПЦ є самоврядною частиною російської православної церкви”, – розповів владика.

Як вважає Єпископ, якщо московський патріарх Кирил підтримує війну росії проти України та називає її священною, підтримує Путіна, то він є співучасником злочину. Відповідно, українська православна церква московського патріархату, яка підтримує і молиться за нього, також є співучасниками цього злочину проти українського людства.

“Потрібно визначатися. Тому й уже виступили. Найперше це духовенство, низи, виступили проти того, щоб бути співучасниками цього злочину. Але виступили по різному. Ті, хто має сміливість, відчуває відповідальність, заявили, що вони виходять з УПЦ МП та приєднуються до ПЦУ, яка є канонічна, незалежна, визнана світовим православ’ям та його святістю Варфоломеєм Вселенського патріархату. Інші – завуальовано лише кажуть, що треба припинити споминання кирила”, – зазначає владика Матфей.

Натомість настоятель УПЦ МП владика Онуфрій продовжує поминати кровавого патріарха кирила, що є зафіксоване на відео. Згідно з канонами церкви, якщо настоятель поминає, то й поминає вся УПЦ, вважає єпископ.

Що стосується прохання про автокефалію Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП, яку опублікували на сайті на початку березня, то на думку владики, тут присутнє лукавство.

“Дійсно відбулися збори священників Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП, вони висловили свою думку, яку опублікували на сайті у вигляді прохання. У документі йдеться, щоб не поминати патріарха московського кирила, але водночас просити у нього автокефалію. Щоб вона була, ніби-то законна, ніби-то канонічна. Автокефалія від москви не може бути ніколи канонічною. Тому що, ніколи дочка не може дати матері права. Російська православна церква є дочкою Київської митрополії. А бабця – це Вселенський патріархат, тобто наша матір – це Вселенський патріархат, Константинопольська церква дала нам автокефалію. Але ми не можемо прийняти незалежність від нашої дочки московії”, – пояснює настоятель Володимир-Волинської єпархії ПЦУ.

Владика Метфей впевнений, що москва хоче володіти Україною і Києвом, бо у них немає свого коріння, їхня історія на 500 років менша за нашу, вони привласнюють собі нашу історію.

Яка подальша доля УПЦ МП

ПЦУ має бачення, як надалі мають розвиватися події в Українській православній церкві. Духовенство має самостійно, без тиску та агітації, свідомо вирішити її подальшу долю. На думку владики має відбутися собор ієрархів, на якому мають прийняти рішення про відхід від російської православної церкви.

“Далі вони визначаються, чи ми, як відкрита, автокефальна, незалежна церква, що керується канонами православної церкви, приймаємо і єднаємось з ними. Проводимо собор і всі разом працюємо заради української церкви, заради людей, заради України. Вони все розуміють, але не хочуть робити кроку. Людям даний розум, щоб вона щось вибирала, а не йшла сліпо наслідуючи чиюсь вказівку”, – зазначає владика.

Волонтерська діяльність Володимир-Волинської єпархії ПЦУ

Волонтерська діяльність єпархії розпочалась ще вісім років тому. З початку російської агресії у Криму та на Донбасі. Спочатку це були добровільні пожертви парафіян, а згодом допомогу збирали зі всього світу.

“На початку потреби були великі. У 2014 році наша армія не була забезпечена, дехто в тапках ішов воювати. Військові не мали спорядження. Ми поставляли, навіть воду. Зараз ситуація покращилася, армія виглядає краще”, – розповідає Єпископ Матфей

Нині парафія поставляє речі, які закуповує або жертвують з Європейського союзу, зокрема й від Польщі, яка стала нам, фактично, рідною сестрою. Поставляють зараз багато чого: тепловізори, біноклі, дрони й інші речі, які можуть дійсно знадобитися нашій армії. Волонтери від єпархії займаються перевезенням і доставкою цих речей. Також багато речей і пожертвувань приносять віряни.

Також частина забезпечення віддається капеланам. Їм за потреби дають паливно-мастильні матеріали та інші речі для поїздок на фронт.

Чи святкуватиме церква Великдень в умовах війни

Менш як за три тижні українці відзначатимуть Великдень. Не зважаючи на війну, церква планує святкувати його, як у попередні роки.

“Традиція наша незмінна, ми всіх чекаємо до сповіді, всіх чекаємо до покаяння, чекаємо на Богослужіннях великого посту. Щоб ми всі покаялися, примирилися, відчули своє єднання з Богом, що ми всі українці і всі єдині. Це дуже важливо в наш час… Це час єднання, якого в нас давно не було”, – додає владика.

Єпископ Матфей порівнює Україну з Ісусом Хрестом, яка нині несе свій важкий хрест, проходить найважчі муки, її розпинають, щоб згодом воскреснути.

“Перемога буде, рано чи пізно. В це треба вірити, з цим треба жити, з цим треба засинати та прокидатися. Просити у Бога, щоб пройти ці випробування, цю Голгофу, зустріти світле Христове Воскресіння і отримати перемогу”, – підсумував єпископ Володимир-Волинський і Турійський.