Як працює Нова українська школа у Володимирі-Волинському
Завдяки впровадженню НУШ, зараз практично всі перші та другі класи мають сучасне комп’ютерне обладнання, мультимедійні дошки, нові меблі. З 33-х класів міських шкіл, котрі працюють за новою методикою, десять знаходяться у НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 – ліцей».
Газета “Слово правди” завітала до цього навчального закладу, аби дізнатись що змінилось у початковій освіті за неповних два роки, як працюється вчителям в нових умовах та яких результатів їм вдалось досягти.
Працювати стало важче, але цікавіше
На перерві у 2-В, наче у вулику, проте кожен із трьох десятків допитливих школяриків має якесь заняття – хтось зосереджено складає чудернацькі конструкції з лего, сидячи на зручному килимку, хтось релаксує на м’яких пуфиках з книжкою у руках, а інші щебечуть, обступивши щільним колом свою улюблену вчительку Олену Анатоліївну.
На стінах у класі чимало цікавинок – у тематичних куточках різна корисна інформація з яскравими ілюстраціями, а також ненав’язливе нагадування правил поведінки: “Будь охайним”, “Ходи спокійно”, “Допомагай іншим” та інші.
“До нас навіть частенько прибігають діти зі старших класів і, захоплюючись навчальним кабінетом, питають, чому у них у початкових класах не було такого ж гарного середовища?” – посміхаючись, зазначає класовод.
Олена Здомищук була серед перших у місті в курсі усіх особливостей Нової української школи, адже її підготували як регіонального тренера для володимир-волинських педагогів. Курси проходила на базі Волинського інституту післядипломної освіти, а, отримавши сертифікат, ділилась своїми знаннями із вчителями, котрі у 2018 році набирали перші класи.
“Попри теоретичні знання, навіть я на той час не знала як усе це практично втілити у життя. Але коли отримали підручники, навчальну програму та Держстандарт, швидко розібрались і вникнули у роботу. Стараючись не відкидати того хорошого, що вже напрацювали протягом багаторічної педагогічної діяльності, ми розуміли, що працювати по-старому уже не можна. Але коли побачили результат – задоволених дітей і батьків, а також коли почали з’являтись перші здобутки, зрозуміли, що справились зі своїм завданням. Проте аналізувати реформу потрібно не за рік чи два, адже найкраще результат буде видно, коли діти перейдуть до середньої школи”, – зазначила Олена Здомищук.
До кожного уроку треба дуже ґрунтовно готуватись, додає тренер НУШ, тому вчителям, звісно, стало важче, а дітям цікавіше. Кожен урок діти працюють у групах над різними проєктними роботами, проводять досліди.
Та попри те, що у перших класах діти зараз більше “бавляться”, все-таки вчителі не забувають про те, що в пергу чергу повинні навчити дітей читати, писати і рахувати, тому стараються дотримуватись розумного балансу між грою та навчанням.
“Ми вже розуміємо, що це і знаємо, як це зробити, бо перший рік було важко і трохи лячно. Проте наразі механізм уже налагоджено і уроки, які проводять вчителі, надзвичайно цікаві. На мою думки, вчитись дітям у початковій школі зараз цікавіше. Адже навчання відрізняється від звичайної української школи, де немає таких складових як ранкові зустрічі, робота з лего, різноманітні досліди, які проводять діти, на основі яких роблять відповідні висновки. Змінився і зміст навчання – предмети повністю інтегруються, коли під час уроку з одного предмету плавно переходять на інший. Не мале значення має і середовище. Також велику роль відіграє співпраця з батьками, котрі повинні більше уваги приділяти дітям. На мою думку, єдине, що варто було б залишити у новій школі – це оцінювання, адже з власного досвіду бачу, що просто отримати відмітку “молодець” для другокласників уже недостатньо”, – додає заступниця директора, котра опікується початковою ланкою, Людмила Лакодей.
“Нам, як першопрохідцям важко, але стараємось працювати творчо“
Сучасна мультимедійна дошка – те, чим дуже тішаться у 2-Б. Класовод Оксана Мудрик каже, що це найкращий з технічних засобів для наочного навчання, що існують на сьогоднішній день. Уроки з використанням інтерактивної дошки дозволяють візуально демонструвати різні відео- й фотоматеріали, а також використовувати навчальні відеоігри або інші програми. Це істотно поліпшує засвоюваність матеріалу.
Окрім цього, у класному кабінеті 2-Б також створені усі необхідні осередки для повноцінного навчання в умовах НУШ. Тут і ігровий куточок, і власна міні-бібліотека, шафки та полички для особистих речей кожної дитини.
Проте тут розуміють, що зміна освітнього середовища – це також і зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання.
“Нова українська школа – це справді школа радості, адже діти із задоволенням ходять до школи, де отримують не лише багато корисної інформації, а і вчаться спілкуватись один з одним та критично мислити, не бояться висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння”, – зазначає класовод.
Кожного дня уроки у 2 класі починаються з так званих ранкових зустрічей. Під час них діти діляться своїми емоціями та враженнями, приміром, від дороги до школи, розповідають також і про свій настрій. Якщо дитина сумна, то вчитель до кінця уроку налаштовує її на позитивний лад. У НУШ вчитель не авторитарний наставник, а партнер для учнів.
Оксана Мудрик, яка вже 18 років працює у школі, зізнається, що два роки тому відчувала певний острах, коли довелось переучуватись, адже не знала який буде кінцевий результат. Нині вона очолює міське методоб’єднання вчителів початкової ланки, яке створене для обміну досвідом, для здобуття нових знань та розв’язання спільних проблемних питань.
“Нам, як першопрохідцям дуже важко, але стараємось працювати творчо, сподіваючись на гарний результат. Здавалося б, у вчителя початкових класів робочий день не дуже довгий – провів чотири-п’ять уроків і все. Але вдома лише починається підготовка до того, щоб наступного дня провести гарно уроки. Для цього потрібно знайти масу роздаткового матеріалу, роздрукувати завдання та ілюстрації тощо. Тому цікавим урокам передує велика підготовка вчителя. Водночас з’являється більше викладацької свободи. Адже тепер учителям пропонують рамкову програму викладання предмета, на основі якої ті можуть створювати власний план уроків”, – додає пані Оксана.
Для дітей на інклюзивному навчанні потрібна ресурсна кімната
Задоволений тим, що вчителі уже повністю перелаштувались на Нову українську школу, директор НВК №3-ліцею Анатолій Матвійчук. Саме на базі очолюваного ним навчального закладу вчителі з усього міста два роки тому проходили навчання.
“Для роботи у НУШ ми підібрали хороших, творчих вчителів, котрі прикладають багато зусиль для того аби успішно працювати за новими програмами. Для цього вони пройшли відповідне навчання, причому не лише класоводи, а і вчителі іноземної мови, фізкультури та інших предметів. Курси закінчив і я разом із заступником. Тож усі готові працювати в умовах Нової школи. Варто зазначити, що батьки першо- та другокласників дуже задоволені роботою вчителів та рівнем матеріально-технічного забезпечення класних кабінетів. Це відзначило і управління освіти, котре торік проводило конкурс на кращий кабінет, де переміг один із наших класів”, – розповів Анатолій Степанович.
Зміни у школі почались ще два роки тому із нових правил прийому до першого класу, де визначальним стала територіальна приналежність, тобто перевага почала надаватись дітям, котрі проживають у мікрорайоні, де знаходиться навчальний заклад.
Два роки поспіль НВК №3-ліцей набирає найбільше першокласників у місті – у 2018 році до третьої школи прийшло 154 дитини, з яких сформували 5 класів, а у 2019 році було зараховано 144 дитини, які теж тепер навчаються у 5-ти перших класах.
Для того, щоб працювати згідно методики НУШ, усі навчальні кабінети першокласників у НВК облаштували необхідною технікою, меблями та дидактичними матеріалами. Відповідно до рекомендацій Міносвіти другий рік поспіль школа закуповує усі ці речі через систему Прозоро.
Обладнання отримують з різних куточків України від фірм, котрі виграють тендер. Анатолій Матвійчук зазначає, що якщо позаминулого року була проблема із закупівлею парт, то цього року меблями були забезпечені уже до 1 вересня.
Схожа ситуація і з підручниками : якщо у 2019 році усі діти вчасно були ними забезпечені, то у 2018-му через те, що механізм іще не був до кінця розроблений, деякі підручники доотримували посеред навчального року.
Субвенція, яку отримала школа, складається з двох частин – більша надійшла від держави, а менша частина з місцевого бюджету. Так, у 2018 році до НВК № 3-ліцею надійшло понад 387 тисяч гривень на НУШ. А торік ця сума становила 360 тисяч гривень.
Інклюзивному навчанню тут також приділяється велика увага – у НВК створено п’ять класів, де навчається дев’ять дітей з особливими освітніми потребами. У кожному з таких класів працює асистент учителя, котрий допомагає цим дітям під час уроків.
Займається з дітьми і логопед та соціальні педагог і психолог. Проте великою проблемою, зі слів директора, є відсутність у школі ресурсної кімнати, тому сподіваються, що місцева влада невдовзі допоможе у її облаштуванні.
Болючим питанням для НВК-ліцею є те, що, згідно Закону України “Про освіту” навчально-виховні комплекси мають бути ліквідовані. Анатолій Матвійчук зазначає, що вже думають над цим, хоча ліквідація іще не на часі, бо очікується лише за декілька років.
Утім, остаточне рішення за міською радою, котра і визначатиме, де у місті буде ліцей і які школи будуть гімназіями.
