Вселенського патріарха в Києві зустріли картиною, на якій зображені загиблі офіцер 51 ОМБр Володимира та доброволець з Луцька

21-го серпня до України прибув Вселенський патріарх Варфоломій з нагоди Дня відновлення Незалежності України. Урочиста зустріч патріарха з українцями відбулась у Михайлівському Золотоверхому соборі. Саме там була експонована картина, на якій зображені загиблі офіцер 51-ї бригади Володимира та доброволець, почесний громадянин Луцька.

До 30-річчя відновлення Незалежності України художник Артур Орльонов закінчив картину “Становлення нації”, яка присвячена загиблим героям за свободу України. На ній представлено 30 героїв, які загинули на війні з Росією.

Серед них – Володимир Гарматій, молодший лейтенант, командир мінометного взводу 51-ї бригади військової частини А2331, що дислокувалася у Володимирі. Герой України народився 4-го серпня 1992-го року в селі Чернелів-Руський Тернопільської області.

Брав активну участь у подіях на Майдані. З 16-го червня 2014-го року молодший лейтенант Гарматій брав участь у антитерористичній операції. Під час виконання завдань особисто очолював групу планування вогневого ураження противника.

Проведена під його керівництвом робота дозволила створити дієву систему вогневого ураження противника та забезпечити надійний захист підрозділів від раптового нападу противника як в базових таборах, так і на блокпостах, та ефективне знищення живої сили та техніки незаконних збройних формувань під час бойових зіткнень. Служив під Сєвєродонецьком. Брав участь у боях за російсько-український кордон.

25-го липня 2014-го року, підрозділ офіцера 51-ї ОМБР під час евакуації техніки опинився поруч із російським кордоном і піддавався перехресним обстрілам. Українські військові мали можливість вийти на територію РФ, але вирішили цього не робити.

Володимир Гарматій підірвався на фугасі в Свердловському районі на Луганщині. З ним було ще 7 солдатів. Через кілька днів родичам повідомили, що тіло загиблого знаходиться у дніпровському морзі, до того часу офіційних підтверджень загибелі Володимира не було, тому його друзі та рідні до останнього вірили, що він живий. У нерівному бою Володимир Гарматій загинув, не доживши до 22 років.

13-го жовтня 2016-го року Герой України удостоєний орденом «Золота Зірка» (посмертно). Похований у Чернелеві-Руському.

Ще один волинянин на картині – доброволець 24-го батальйону територіальної оборони “Айдар” ЗСУ Рустам Хамраєв. Почесний громадянин міста Луцька народився 29-го листопада 1975-го року.

Один із найактивніших учасників Революції Гідності, Євромайдану. На Майдані був з самого його початку — з кінця листопада 2013-го року. Вступив до Самооборони Майдану, боєць 14-ї сотні «Вільні люди», після того як «беркутівці» розбили цю сотню, і в ній майже нікого не залишилось — перейшов у 38-му сотню.

В лютому під час вуличних боїв у Києві стояв на барикадах, ризикуючи життям, із-під куль снайперів діставав поранених та вбитих своїх побратимів, врятував двох медсестер, сам був поранений і отруєний газами. Отримав контузію. Незважаючи на поранення, у бою був до кінця, не залишивши ні барикади, ні своїх побратимів.

Побратим Лев зазначив: “Якби не його мужність в ранок 20-го лютого, кількість загиблих на Майдані була б набагато більшою. Тоді один зі снайперів лежав під КамАЗом біля барикади з бетонних блоків на Інститутській і розстрілював людей. Рустам, не маючи зброї, тоді фактично вступив у двобій з «беркутами» «чорної роти». В той ранок чотири рази куля пробивала стару армійську каску на його голові.”

Коли розпочалася збройна агресія проти України, Рустам на війну на Схід відправився добровольцем прямо з Майдану, не сказавши про це ні слова родині. Не хотів завдавати душевного страждання людям, яких дуже любив.

17-го червня 2014-го року в день загибелі передовий загін батальйону, де служив Рустам, отримав наказ висуватися у район селища Металіст і визволити Металіст від терористів. Зранку того самого дня потрапила в засідку і була полонена група «айдарівців» і десантників з 80-ї аеромобільної бригади. Тож комбат «Айдару» відібрав і скерував найбільш досвідчених бійців, щоб визволити селище Металіст від бойовиків і звільнити наших бійців.

Дорогою бійці потрапили у засідку та вступили у бій проти добре озброєних терористів з важким стрілецьким озброєнням та бронемашинами. Рустам залишився прикривати бійців свого підрозділу, стримував наступ терористів, самотужки утримував позицію, але сили були занадто нерівні: у терористів танки, БМП, БТР і важке стрілецьке озброєння, в українських воїнів — автомати і кулемети.

Під шквальним вогнем терористів, солдат Рустам Хамраєв до останнього прикривав бійців, надав їм можливість перегрупуватися і забезпечив їх відхід у безпечне місце. Він врятував їх ціною свого життя. Рустам був розстріляний з крупнокаліберного кулемета з танка — розривні кулі розтрощили бійцю голову, тулуб і ногу — смерть була миттєвою. Тіло солдата дві доби пролежало на полі бою, тільки через стільки його змогли забрати. Через деякий час, вже після похорону, на місці бою була знайдена його голова і там ж захоронена, але тепер ця територія не підконтрольна Україні, – пише Вікіпедія.

Останній запис в блокноті Рустама:

«Отримав автомат „АКС-74“, 4 магазини. Стояти на смерть! Україна понад усе!!!».

Доля розпорядилась так, що Рустам пішов у свій останній бій під звуки Гімну України. Він був встановлений в його телефоні замість сигналу вхідних дзвінків ще з 22-го січня 2014-го року, в той день, коли на Майдані снайпери вбили його побратимів.

І Гімн України лунав йому перед останнім його боєм, під час бою, в останні хвилини життя, і над бездиханним тілом Рустама у полі бою, адже у той час, у день загибелі мама, тато, сестра постійно телефонували Рустаму. А за три дні до своєї загибелі Рустам завантажив останню пісню на свій телефон, духовний Гімн України «Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни!» («Молитва за Україну»).

Останні його слова до батька по телефону за 2 години до своєї загибелі: «Мені пора, я вас всіх люблю!». Почесний громадянин Волинської області, Народний Герой України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

10-го жовтня 2019-го року, напередодні Дня захисника України, вийшов у прокат фільм «Заміновані вірністю» («Заминированные верностью») про Героя Рустама Хамраєва та його бойову вівчарку Баді. Це зворушлива до сліз історія про відданість Рустама Україні. Фільм продемонстровано на центральних і регіональних телеканалах України. 

Воїни увіковічнені поруч з Сергієм Табалою, наймолодшим кіборгом із Сумщини, Миколою Ілліним, убитим при спробі винести пораненого бійця Ярослава Журавля, Василем Сліпаком, всесвітньо відомим оперним співаком та іншими Героями України.

Наразі картину можна побачити у Михайлівському Золотоверхому соборі, з 29-го серпня буде виставлена в музеї Становлення нації.