Вози з нечистотами возили «золотарі» вулицями міста: розповіли, як будувалися каналізаційні мережі у Володимирі
Розповіли, як вози з нечистотами возили «золотарі» вулицями Володимира, і що відбувалося до впровадження технологій, а саме – будівництва каналізаційних мереж міста.
Про це йдеться на фейсбук-сторінці водоканалу.
Уявіть наш Володимир, де коні тягнуть візок, наповнений відходами людського споживання, простіше кажучи, – гівном. Працівники, котрі обслуговують перевезення, і яких у народі називали «золотарями», одягнені в прості робочі костюми, швидко рухаються, щоб позбутися від накопичених відходів. Візки з нечистотами поступово наповнюються, і коні везуть їх на поле, або ж місце, призначене для скидів. «Якесь середньовіччя», – скажете ви. Але все це відбувалося до впровадження технологій, а саме – будівництва каналізаційних мереж.
Як прийшла цивілізація і комфорт у місто
Десь орієнтовно у 50-х роках у місті не було каналізаційних мереж. Натомість були вигрібні ями, які люди очищали вручну за допомогою відер, лопат або спеціальних черпаків. Відходи складали у бочки, мішки чи інші ємності. А потім наймали «золотарів» на підводах, і ті вивозили нечистоти у спеціально відведені місця або поля для удобрення. Одне з таких відведених місць знаходилось по вулиці Луцькій, на місці розташування приміщення колишньої бані.
Цей процес був незручним, часто супроводжувався неприємними запахами й вимагав регулярності, щоб уникнути переповнення ям. Згодом зʼявились асенізаційні машини «бочки», які значно полегшили процес очищення вигрібних ям, каналізаційних систем та інших місць для відведення відходів.
Але проведення централізованої каналізації стало справжнім ключовим етапом у розвитку міської інфраструктури та поліпшенням побутових умов для місцевих мешканців.
Отже, у 1963 році розпочалося будівництво так званих «хрущовок», а разом із ними прокладання перших каналізаційних мереж.
У 1967 була збудована головна каналізаційно-насосна станція разом із централізованою мережею каналізації. Куди з таких вулиць, як Сагайдачного, Ковельської, Луцької стікалися стоки через аварійний випуск просто в річку. Разом із тим, у процесі індустріалізації міст, коли заводи почали з’являтися один за одним, особливо важливим аспектом стало створення відповідних умов для санітарії та утримання територій у чистоті. Оскільки підприємства виробляли велику кількість відходів, включаючи промислові забруднення, небезпечні речовини та відходи виробничого процесу, необхідно було забезпечити регулярне очищення територій навколо заводів. Таким чином, на кожному з них була організована система саночисток, що стала важливою складовою частиною промислової інфраструктури. Однак усі відходи стікали або у річку, або у болото.
З початком будівництва молокозаводу розпочалося будівництво очисних споруд, які у 1978 році стали приймати господарсько-побутові стічні води від населення, бюджетних установ, підприємств та організацій міста, забезпечуючи її очищення.
На жаль, не всі вулиці підключені до централізованої системи водовідведення через ряд причин. Це проблема, здебільшого маленьких містечок. Однак, з огляду на заплановані покращення міської інфраструктури, існують можливості щодо розширення водовідведення, і в майбутньому ці вулиці можуть бути підключені до централізованої мережі.
