Волонтери у терцентрі Володимира, серед яких і переселенка з Херсона, в’яжуть шкарпетки для військових : мешканців просять приносити пряжу
У Територіальному центрі соціального обслуговування громадян Володимира студенти університету третього віку об’єдналися та почали в’язати шкарпетки для військових. До волонтерок долучилася й переселенка з Херсона.
Збираються волонтерки у центрі соцобслуговування, що на вулиці Ковельській, 10 один раз на тиждень щоп’ятниці з 12 до 14-16 години. Також роботу забирають додому і вже наступного тижня приносять готові роботи.
Також закликають допомагати усіх мешканців громади. Хто немає ниток, може приходити брати у терцентрі, хто не вміє в’язати – приносьте в’язані вироби, які майстрині розпускатимуть на нитки і в’язатимуть шкарпетки.
Окрім шкарпеток тут також в’яжуть і маскувальні сітки та запрошують всіх охочих прийти та допомагати і приносити тканину. Як розповіла соціальний педагог терцентру Оксана Бистричан, сітки тут плетуть уже декілька місяців. Спочатку були осінні (коричневі, хакі), а зараз перейшли на зимові.
Ідея в’язати шкарпетки виникла уже давно із майстринею Юлією Слюсарук, яка вже декілька років вчить тут жіночок в’язати. Але ближче до зими, з настанням холодів, волонтерки активізувалися та організували роботу.
“Я не сподівалася, що буде настільки активно. Настільки приємно, коли дівчата всі разом збираються, вони трішки спілкуються про своє, відволікаються від рутинних справ та тривожних подій. Тут діє атмосфера позитиву, затишку. Бо ми розуміємо, що ці речі підуть до наших хлопці. Тож їм ми намагаємось передати позитив і теплоту”, – розповіла пані Оксана.
В’язати жіночок, які не вміють навчає знана у Володимирі майстриня Юлія Слюсарук. Вона уже довгий час, ще до війни, приходила до терцентру та вела гурток в’язання. Юлія розповіла, що кожної жіночки тут є своя робота, хтось розпускає готові вироби на нитки, інші в’яжуть. Є волонтерки, які плетуть сітки. До цієї справи долучалася і її старша дочка Юстина.
За плетіння сіток у терцентрі відповідає Євгенія Губерук. Вона щаслива, що може таким чином допомагати нашим воїнам.
Долучилася до допомоги військовим і переселенка з Херсона Галина Синчук. Жінка каже, що не може сидіти без діла і відчуває себе тут потрібною. Вона ще говорить суржиком, але намагається перейти на українську, як і більшість херсонців. Пані Галина розповіла, що їі тут добре приймають, але все ж дуже сумує за домівкою.Вона сподівається, що весною їй вдасться повернутися на рідну землю, адже її там чекає три клумби, які потрібно доглядати.
Одна людина може звязати від двох до п’яти пар за тиждень. За короткий проміжок часу волонтерки уже виготовили близько 50 пар і зупинятися не збираються. У кожен виріб вони вкладають сердечко із побажаннями воїнам ат ангели-обереги.
Відразу під час зйомок волонтери частину відв’язаних шкарпеток занесли у Собор Різдва Христового, де військовий капелан 14 бригади Ігор Бігун готував передачу на фронт для бійців.
Всіх охочих, хто може та має час закликають долучитися до доброї справи. Приносити до терцентру пряжу чи нитки або готові вироби. Також тут можна брати матеріали і в’язати вдома.
