До майбутніх виборів міського голови у Володимирі-Волинському лишається менше дев’яти місяців. Інтернет-видання «БУГ» проаналізувало наявних претендентів на цю посаду та можливий сценарій політичних перегонів.

Петро Саганюк

У березні цього року Петру Саганюку виповниться 70 років. Вік для того, щоб прийняти серйозні життєві рішення. І, за наявною у нас інформацією, довгожитель волинського політичного Олімпу, все-таки, дійсно прийняв рішення – не балотуватися на посаду міського голови.

Натомість він не полишає спроб зіграти в гру «узгоджений наступник». Тобто, обрати зі свого оточення кандидатата, який здатний перемогти на виборах, та продовжити лінію нині діючого міського голови.

Варто зазначити, що ці дії він намагається узгодити з народним депутатом України Ігорем Гузем, з огляду на результат останнього голосування у Володимирі, а це – 53% підтримки на нещодавніх парламентських виборах, так і з огляду наближенності нардепа до Ігоря Палиці, від якого на Волині в політичному плані залежить дуже багато.

Серед ймовірних кандидатів – Ярослав Матвійчук, Сергій Коба та Микола Савельєв. До останнього часу основною кандидатурою розглядався секретар міської ради Олег Свідерський, але після корупційного скандалу з отриманням хабаря і очікуванням на судові засідання ця кандидатура, ймовірно, відпала.

Також фактично не розглядається і кандидатура голови Зарічанської ОТГ Ігоря Пальонки, у якого з міським головою відкритий конфлікт на ґрунті дискусій щодо об’єднання ОТГ з містом. У цьому питанні Пальонка зайняв жорстку позицію, підтримувану переважною більшістю жителів громади.

Можемо припустити, що, у випадку узгодженості єдиної та достойної кандидатури, тандем Саганюка та Гузя за підтримки Ігоря Палиці має всі шанси переконати володимирчан підтримати саме такого кандидата.

Максим Клим’юк

Останній рік депутат міськради від «Нашого краю» та права рука Олега Борбелюка – Максим Клим’юк розвинув неабияку активність у громадському та політичному житті міста. Числені заходи, підтримка різного роду ініціатив, опозиційна риторика персонально по відношенню до Петра Саганюка роблять пана Максима одним із реальних кандидатів на зайняття посади міського голови.

Майже рік ця команда намагається закріпити за собою політичний бренд Володимира Зеленського «Слуга народу». Наразі, це їм вдається, хоча останнім часом надходять тривожні сигнали з Луцька.

Команда Олега Борбелюка не змогла пролобіювати на посаду голови Володимир-Волинської РДА свою протеже – Юлію Пашкову, натомість цю посаду має обійняти безпосередній ставленик голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, уродженець Луганська – Олег Мартинов.

За нашою інформацією, останнім часом не все гаразд в цієї команди з комунікацією з народним депутатом Валерієм Стернійчуком, котрий є куратором обласного осередку партії президента. Пан Стернійчук дрейфує в бік підтримки Ігоря Палиці і тому найближчим часом ймовірні кадрові перестановки кураторів “Слуг народу” і в районах області.

І ще один фактор, який для Максима Клим’юка може стати роковим. Для Олега Борбелюка головним завданням на мерських виборах є усунення Петра Саганюка, а не потрапляння у це крісло свого протеже Максима. Якщо сценарій з невисуненням «вічного мера» стане реальністю, то Борбелюк схильний домовлятися з усіма учасниками виборчого процесу, що доводив неодноразово.

Микола Юнак

На попередніх парламентських виборах Микола Юнак, як безпартійний кандидат, зміг заручитися підтримкою близько 18% виборців Володимира-Волинського, чим ще раз довів свою спроможність і перспективу боротьби за мерську посаду. Але, є одне але…

Останні пів року Микола Петрович зник з політичних радарів. Основною причиною є фінансові проблеми його аграрної бізнес-імперії та конфлікт з рідним братом Сергієм. Подейкують про передачу основних активів для Валерія Діброви.

Оскільки всі свої виборчі кампанії Юнак фінансував з власної кишені, цей фактор може стати вирішальним у неготовності поборотися за посаду міського голови. Та й з політичним прикриттям у Миколи Петровича є суттєві проблеми, адже сьогодні він не може спертися на жодну рейтингову політичну силу.

Костянтин Зінкевич

Костянтин Миколайович у цьому списку є набільшим невдахою останної політичної п’ятирічки. Отримавши неймовірний авторитет у якості волонтера у 2014 році, пан Зінкевич не зміг ефективно вибудувати свою політичну гру для того, аби мати реальний шанс поборотися за посаду міського голови у 2020 році.

Отримавши на парламентських виборах 2014 року у Володимирі-Волинському 38% підтримки містян, а на мерських виборах 2015 року – 23%, зміг це оформити тільки у мандат депутата Волинської обласної ради. Чим запам’ятався мешканцям Володимира Зінкевич в облраді? Напевно нічим, окрім ДТП та скандалами свого поплічника Олексія Панасюка, про які неодноразово писали на сторінках БУГу.

Та й партія “Самопоміч” наразі, фактично, припинила свою діяльність за межами Львова, про що свідчить її результат на парламентських виборах 2019 року в окрузі №19, а це всього 482 голоси, що складає 0,68% від усіх, хто проголосував.

Шансів Костянтин Миколайович, очевидно, не має жодних, але напевне спробує себе ще раз у перегонах з метою проведення списку Самопомочі до міської ради.

Наразі більше реальних претендентів на посаду міського голови немає. Хоча, політичне життя плинне і все може змінитися. Лишилося не так багато часу до старту виборчої кампанії, яка очевидно розпочнеться вже у червні цього року.

Як кажуть, поживемо – побачимо.