Володимир-Волинський – доступне місто? Олена Кандиба у студії БУГу
Про доступність Володимира-Волинського для людей з інвалідністю і про те, як мотивувати міську владу та громадськість до співпраці говорили під час відеоінтерв’ю з активісткою, головою громадської організації «Берег надії», ментором проєкту Школа 3.0 Оленою Кандибою.
Як розповіла Олена, діалог з владою міста про доступність ведеться понад рік. Якщо порівняти Володимир 2016-го року і 2019-го, то, звісно, він став доступнішим. Проте є куди рости, адже гостя студії БУГу оцінила доступність Володимира-Волинського у 3 з 10-ти балів.
“Треба визначити що нам потрібно. Зрозуміти, скільком людям треба, де вони живуть. Ми знаємо, що 90 людей у місті пересуваються з допомогою інвалідних візків, з них 70, які мають інвалідність по хворобі. Ми напрацювали карту, де живуть ці люди, ми знаємо, як вони розосереджені по місту. Минулого року багато працювали, я пропонувала напрацювати карту доступності міста”, – розповіла Олена Кандиба.
Роботи ведуться, але допускаються помилки, як от випадок з тактильними смугами на головних вулицях і в центрі міста.
“Ці плити створюються для встановлення маршрутів для незрячих людей. На поворотах плита з діагональним рельєфом, є плити з конусним рифом з прямолінійним напрямком і в шахматному порядку. Вони були поставлені не ті, які треба (перед пішохідними переходами, ред.) Після зауваження підрядник почав заміну, але на плити, які забороняють рух зовсім. І вийшло, що біля пішохідних переходів у місті є плити, які кажуть, що ідіть прямо, можна (йти – ред.), а є, які зовсім забороняють рух”, – зазначила Кандиба.
Було б чудово, якби щороку у місті приводили до норм і робили доступним хоча б один будинок і двір, говорить активістка. Також людям потрібні маршрути в лікарню, управління соцзахисту, магазин і банк і т.д.
Цьогоріч Олена Кандиба стала ментором у проєкті Школа 3.0. Проєкт направлений на самозарадність сільської школи, зазначає вона. Вчителі вчаться командній роботі, навчанню впродовж життя, делегуванню, напрацьовують бачення розвитку своєї школи, тощо.
“Вчителям не вистачає співпраці з батьками. В сільській місцевості це проблема. Треба знаходити місточки, за якими цю співпрацю можна напрацювати. Зараз вони пишуть спільні проєкти, подають на краундфандингову платформу, якщо виграють і реалізують, то повірять в себе ще більше”, – говорить Олена.
У відеоінтерв’ю говорили про діяльність ГО «Берег надії», а також запитали в Олени поради, як стати сильною жінкою та впевненою особистістю.
“Не вважаю, що у владі повинні працювати тільки жінки. Так в сім’ї чоловік голова, але в суспільстві… Я вважаю, що жінки з чоловіками мають працювати на рівні, тоді таке поняття, як сильна жінка, пропадає. Це просто людина, яка робить свою роботу.
Раджу не боятися ставити цілі і досягати цих цілей, не жалітися, не говорити про проблеми, а говорити про їхнє вирішення”, – розповіла Олена Кандиба.
