Володимир-Волинський чи Нововолинськ: хто виграє у боротьбі за повітовий центр – ЗМІ

Волинська обласна державна адміністрація ще раніше направила до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово–​комунального господарства пропозиції утворити чотири райони на Волині (за умовами другого етапу децентралізації – укрупнення): ​Луцький, Володимир-Волинський, Ковельський та Камінь-Каширський. Натомість урядовці вважають, що має бути лише перших три.

Зав’язалась дискусія, чому центром району обирають Володимир-Волинський, а не Нововолинськ.

Наприкінці літа в Луцьку під час проведення круглого столу «Перспективи формування нової системи адміністративно–​територіального устрою Волині. Етап перший — ​аналіз існуючого стану» за участі працівників Мінрегіону наголошувалося, що основним із критеріїв визначення райцентру є міста — ​обласні центри — та міста, чисельність постійного населення яких становить не менше 50 тисяч осіб,- пише Волинь.

Реформа децентралізації має завершитися до найближчих місцевих виборів. А вони вже не за горами. 

Нововолинці вважають, що їхнє місто має стати повітовим центром, оскільки кількість населення тут значно перевищує число жителів сусіднього Володимира-Волиснського.

Тому, відповідно до перспективного плану формування територій громад, Нововолинськ має об’єднатися з прилеглими до нього Грядівською та Грибовицькою сільськими радами, а також селищем Благодатне. Відтак населення громади зросте до 60 тисяч осіб.

​Тим часом, за даними головного управління статистики у Волинській області, чисельність постійного населення у Володимирі–Волинському становить 38 204 особи.

До переваг Нововолинська мер міста Віктор Сапожніков зараховує і те, що місто має значний потенціал для подальшого розвитку. Воно займає лідируючі позиції серед міст обласного значення за основними показниками: найбільші середня зарплата та рівень залучення іноземних інвестицій і обсягів виробленої промислової продукції на одного мешканця, достатньо показове забезпечення освітніх, медичних, соціальних й адміністративних послуг тощо. Тут розташовано центр госпітального округу. В Нововолинську є необхідна інфраструктура для розміщення територіальних органів влади райцентру.

Варто додати, що шахтарське місто, яке спочатку проєктувалось і будувалось як селище на 10–15 тисяч жителів, попри проблему із закриттям вугільних підприємств, розвивається. На його території розташовано чимало підприємств, щороку створюються нові робочі місця. Торік відкрився сучасний сервісний центр МВС, три супермаркети «АТБ», два з яких цілодобові, побудовано «Епіцентр», прийнято рішення щодо створення індустріального парку. Відсутність залізничної станції компенсується збудованою сучасною трасою до обласного центру, близькістю не лише до митниць нашої області, а й до тієї, яка діє на Львівщині.

Проте, представники профільного міністерства зазначили, що така позиція потребує глибшого дослідження та обговорення.

Свою думку щодо того, чому на статус повітового претендує древнє місто, висловив і володимир-волинський міський голова Петро Саганюк. На сайті міськради він, зокрема, зазначає, що «у центрі передусім має бути людина. Ніхто не забирає прав у міст — ​ні Володимира, ні Нововолинська, але утворення повіту повинне базуватися на створенні зручних умов для громадянина». У Володимирі-Волинському функціонують відділи поліції, міжрайонної прокуратури та Служби безпеки України, податкова, митрополія, єпархія. Тут розміщені центри поштового зв’язку та Укртелекому. У Володимирі є залізнична колія, сюди зручно доїжджати і з Іваничів, і з Оваднівської ОТГ.Крім того, це древня столиця Волині.

Регіональний консультант Асоціації міст України з правових питань Валентин Малиновський не висловлюється однозначно, кому варто надати пальму першості. З одного боку, він погоджується, що Нововолинськ, маючи необхідну кількість населення, може претендувати на райцентр. І водночас зазначає, що з історичного погляду Володимир більше підходить для статусу центру району, та й розташований він у центрі. І не береться прогнозувати, яким буде остаточне рішення. Тим більше, що згідно зі змінами до перспективного плану децентралізації і до Нововолинська, і до Володимира-Волинського мають приєднати великі ОТГ, тоді їм буде над чим працювати. Станеться це після того, як Міністерство розвитку громад та територій затвердить критерії спроможності громад.

Зараз, як це не прикро, ситуація має вигляд «перетягування ковдри сусідами». Хоча сусід, кажуть, ближчий за родича. Тому дуже важливо жити з ним у дружбі та злагоді. Тож де бути повіту, мають визначати ті, хто приймав відповідні правові акти. Передовсім дотримуючись букви закону й, звісно, враховуючи всі важливі нюанси. І над тим досить грунтовно треба думати й водночас оперативно вирішувати. Адже, як відомо, реформа децентралізації має завершитися до найближчих місцевих виборів. А вони вже не за горами.