Вільний мікрофон: як змінилося життя Володимирчан за рік повномасштабної війни

Минув рік повномасштабної війни, яка триває дев’ять років й не припиняється століттями. 24-го лютого українці згадують в соціальних мережах ту першу емоцію страху, яка виникла о 5:00 минулого року і як ми згодом об’єдналися, щоб допомагати воїнам. Як за цей час змінилося життя володимирчан, дізналися у рубриці «вільний мікрофон».

Для багатьох цей рік сповнений тривоги, невизначеності та страху. Багато містян чекають своїх близьких з війни, а хтось – невпинно волонтерить.

Хоч страх, в перемішку із люттю, нікуди не зник, майже всі навчилися з ним жити та стали більше цінувати кожен момент, а найкращі з нас – сприяти наближенню перемоги.

Володимирчани із сумом згадують ранкові події минулого року: те, як довго не могли оговтатися від шоку, а коли це сталося – швидко побігли скуповувати найнеобхідніші речі та продукти і допомагати нашим захисникам.

14 з половиною мільйонів українців, керуючись страхом за своє життя, з початку вторгнення поїхали за кордон. Багато з них повернулися, декому – вже немає куди.

Рік нас виснажив, проте ніхто не збирається падати духом. Через сум і тривогу, володимирчани передають привіт захисникам, бажають їм вибороти перемогу та повернутися живими і здоровими до рідних домівок!