Віддав своє життя, захищаючи рідну землю: спогади про загиблого Героя з Устилузької громади

24-го березня минає три роки, як у бою за Україну загинув Млинар Андрій Миколайович з Устилузької громади. Він віддав своє життя, захищаючи рідну землю, і став на вічну службу до Небесного Війська.

Спогади про загиблого Героя пишуть на сайті громади.

Народився 24 грудня 1978 року в селі Турівка. В перший клас пішов до Турівської початкової школи. Базову середню освіту здобув у Стенжаричівській загальноосвітній школі. Після здобуття фаху тракториста в Оваднівському професійному училищі, працював за спеціальністю в місцевому колгоспі.

У 1996 році був призваний на строкову службу, яку проходив у Житомирській області у військах Національної гвардії України. Після демобілізації повернувся у своє рідне село і продовжив працювати трактористом. Після ліквідації колгоспу працював у місцевому лісництві.

13 серпня 2014 року був мобілізований до 51 ОМБр і відправлений у зону бойових дій. Перебував у найгарячіших точках на сході України: міста Дебальцево, Сєвєродонецьк, села Широкино, Щастя…  У 2015 році уклав контракт з 14-ю ОМБр міста Володимира-Волинського. З першого дня повномаштабного вторгнення мобілізований до Збройних сил України на посаду «водій-санітар», службу проходив на Миколаївському напрямку.

Загинув 22-го березня 2022 року біля Миколаєва.

Поховали Героя на кладовищі села Заболоття Устилузької громади.

Нагороджений у 2019 році медаллю «Захисник України», у 2021 році нагрудними знаками «За службу», «Відзнака командира 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого», у 2022 році орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).