«Ваш час спливає, досить дурити людей», – настоятель храму у Володимирі, який перейшов до ПЦУ, звернувся до священнослужителів УПЦ МП

До БУГу звернувся настоятель храму Святого Агапіта цілителя Печерського, який першим у Володимирі зі священників УПЦ МП ще у 2019 році вирішив перейти до ПЦУ. Отець Микола Рижук не може стояти осторонь тих подій, якій відбуваються нині в Україні і вважає, що церква в України має стояти на боці свого народу, а не належати до машини пропаганди «руского міра».

Священник закликав парафіян і настоятелів храмів, які ще не прийняли рішення, вирватися із московських кайданів, бути рішучими та перейти до ПЦУ.

Чи на часі нині піднімати питання про перехід від УПЦ МП до ПЦУ

В Україні йде повномасштабна війна, де нас хочуть повністю знищити, як націю, зробити, щоб нас не існувало.

“Тому я буду відповідати, можливо, не зовсім гуманно, але говоритиму так, як я думаю. Буду говорити від себе і від голосу церкви. Це питання є на часі, оскільки велика вина, перш за все, на УПЦ МП, в якій я теж був до 2019 року, в тому, що путін напав”, – вважає священник.

Свідченням того є його останній виступ, у якому він звернувся, що тут є багато “гонімих”. Але якщо подивитися, як сьогодні живуть їхні приходи і їхні архієреї, то можна зрозуміти, чому вони так тримаються за “рускій мір”.

І от якраз причиною цієї війни є пропаганда, вважає отець Миколай. За його словами, пропаганда велася і в самій росії та пропаганда велась частково і ведеться досі багатьма священниками й архієреями в Україні. Тому він впевнений, що питання відлучення УПЦ від московського патріархату на часі, тому що ворог знаходиться всередині країни і його потрібно викорінювати.

“І в більшості їхня відповідальність на тому, що через неправильну місіонерську діяльність, проповідь не Христа і спасіння, а руского міра, багато адептів стало не християнами, а, на жаль сектантами всередині УПЦ МП і РПЦ”, – наголошує настоятель храму Агапіта Печерського.

«Заперечення підлеглості УПЦ МП російській православній церкві є лише «замилюванням очей» українцям»

УПЦ останнім часом заперечує свою причетність до московського патріархату та російської православної церкви, але це лише “замилювання очей” українцям, вважає отець Миколай.

Щоб від чогось відхреститися, треба показати докази. Сьогодні будь-яка людина може зайти на основні сайти РПЦ, УПЦ МП, переглянути їхні статути і побачити, що пункти їхньої приналежності до РПЦ конкретно виділені, щоб люди могли побачити, що ця структура сьогодні підпорядкована російській церкві. І більшу частину повноважень, які мала Українська православна церква московського патріархату при патріарху Володимиру, була частково відібрана в УПЦ МП у 2017 році на загальному соборі РПЦ, що теж можна прослідкувати.

“Ми пам’ятаємо той же скандал, коли Крим забрали, анексували, Кримська єпархія, митрополит Лазарь й інші приймали рішення, що вони напряму переходять під юрисдикцію РПЦ. Потім це хотіли спростувати, але були документи.

Тому папери є, статути є, вони безпосередньо підпорядковуються РПЦ. І ще раз наголошую, 2017 року багато прав в УПЦ МП було відібрано з благословення РПЦ”, – зауважує священнослужитель.

Зокрема в УПЦ МП відібрали право канонізувати місцевих святих, є нюанси по призначенню єпископату та багато-багато іншого. Тобто у церкви, яка мала не автокефалію, а широку автономію, знову поступово відібрали права. Але при цьому на жодному храмі немає вивісок про приналежність до московського патріархату.

Чи можлива автономія УПЦ МП, зокрема й великих храмів у Володимир-Волинському районі, та чому заява про бажання отримати автономію – імітація

Отець Миколай вважає, що це може статися, але на такий крок потрібно мати сміливість, потрібно розуміти свій пастирський і архіпастирський обов’язок.

“А коли його уже немає, коли Православна церква України разом із своїм народом сьогодні втрачає кращих свої синів на війні і також капеланів. РПЦ і УПЦ МП втратили совість”, – зазначає священник.

Тому їхня заява (йдеться, про заяву Володимир-Волинської єпархії ПЦУ МП про бажання отримати статус автономії, – ред.) – це імітація роботи, схожа на те, як європейські країни перед війною висловлювали велику стурбованість. Це імітація діяльності. Будь-який архієрей може зі своїми однодумцями взяти і розв’язати це питання досить просто.

“Ми не підтримуємо це, тому що це антиканонічно, це є війна з нашим народом, і ми виходимо з юрисдикції РПЦ”, – мали б вирішити УПЦ після початку росією повномасштабної війни в Україні, вважає отець Миколай.

Вони могли б приєднатися, якщо їм не подобається ПЦУ, до Вселенського Патріархату тимчасово, поки все не владналося. І це був би тимчасовий конкретний крок в сторону істини та в сторону свого народу.

“Деякі священники кажуть, що будуть поминати і блаженнішого Онуфрія, і блаженнішого Епіфанія. Але у нас немає двох блаженніших. Є лише один – митрополит Епіфаній. Онуфрій є не титулярним митрополитом на території нашої держави, а й всі інші архієреї, і добре вони це знають.

Потім 16 підписантів відмовилися поминати кирила гундяєва, але вони його й надалі поминають, лише залежно де. Онуфрій теж висловився жорстко. Але ви бачили його друге звернення про примирення? Де включили в його проповідь мультфільм, де обіймаються українець з росіянином, російський солдат з українським”, – питає настоятель єдиного храму у Володимирі, який перейшов до ПЦУ.

Він вважає, що це замилювання очей. Отець Миколай впевнений, що миру без перемоги бути не може. УПЦ зараз просто чекає, хто переможе, під тих і будуть підлаштовуватися.

Запитали у священника думку щодо дорогоцінностей, які зберігаються в УПЦ МП. Чи не зникнуть вони, якщо раптом церква буде “вириватися із московських пут”. Отець Миколай вважає що більшість “скарбів” вже й так вивезені.

“Щодо свого майна, яке було нажите “непосильним трудом”, то можемо бачити статтю одного з братів про те, як намісник Києво-Печерської Лаври радив всій братії вивезти свої автомобілі, і він сказав, що добре їх заховав“, – розповідає священник.

Щодо переходів, то кожен монастир або храм має свої ньюанси зі зміною підлеглості до ПЦУ. Так, наприклад, володимирському Успенському собору перейти буде важче.

Бо там є частина священників – прихильники “руского міра”, які його просували й пропагують. Якщо потрібно буде для правоохоронців, то отець пообіцяв назвати їхні імена. Також, за його словами, більшість парафіян даного собору фанатично вірять у “рускій мір”, який переконав їх, що вже почався кінець світу.

“Тому, навіть, якщо владика Володимир підніме голос, я думаю, він піде сам без нічого. Люди його не підтримають”, – вважає отець Миколай.

Частина Володимир-Волинської єпархії, особливо ближче до Ковеля, є “червоною”, тобто проросійською. Там багато священників, які займалися “рускім міром”, тому малоймовірно, що вони підтримають владику.

Читайте також: Як УПЦ може звільнитися від московського ярма, – розмова з єпископом Володимир-Волинським та Турійським, владикою Матфеєм

Так само перейти до ПЦУ буде практично неможливо і Зимненському монастирю, вважає священник. Тому що це монастир безпосередньо підпорядковується митрополиту Онуфрію, який кардинально має іншу позицію від Володимира Сабодана. Це проросійська людина, повністю вірна російському патріарху кирилу гундяєву.

У Почаївській Лаврі теж, на жаль, дуже багато адептів “руского міра” серед священнослужителів.

“Влада повинна зрозуміти. Я ще раз кажу, велику роботу, 50% того, що трапилось в Україні, пов’язано із призивом “руского міра” в тому чилі і священниками. Вони є сопричасниками цієї війни, і тому вірити, що це не на часі, не можна ні в якому разі”, – зауважує священник.

Священник впевнений, що якщо будуть масові переходи, то потрібно добре фільтрувати і не брати до істинно української церкви всіх підряд, бо, “якщо вони посіять свій рускій мір в ПЦУ, то вона автоматично перетвориться в ту ж РПЦ. Тому потрібно буде проводити колосальну роботу.

Ваш час спливає! УПЦ і їхнім настоятелям потрібно приймати рішення і відлучатися від російської церкви

Отець Миколай звернувся до всіх архіпастирів, знайомих і не знайомих, із закликом проявити рішучість і в той час, коли росія підло напала на Україну, знайти сили і від’єднатися від РПЦ.

“До всіх, кого знаю, і хто мене знає і співали зі мною у свій час “Серце, кров і любов. Все тобі віддаймо в боротьбі за Україну, за її долю, за честь і славу, за народ!” Ви сьогодні не зі своїм народом, ви сьогодні не з Христом, тому що раби в Царство небесне не входять… Сьогодні ми бачимо, до чого довела невизначеність, половинчатість, безпринципність.

Сьогодні війна! Добре, що в когось не проливається кров і ви сидите у теплих храмах. Сьогодні знищенна маса міст. І тому, у вас є обов’язок переступити через свій страх, через комфорт. Не боятися, навіть, за ту мзду, яку вам колись заплатили за вашу вірність, і все-таки зробити цей крок та не обманювати людей! Час ваш спливає!”, – закликав свої колишніх братів отець Миколай до переходу в ПЦУ.

Читайте також: «Якби це не було важливо, то я б не змінив підлеглість» – Микола Рижук, настоятель храму у Володимирі-Волинському, який перейшов до ПЦУ