У Володимирі попрощалися із загиблим Героєм Володимиром Голядинцем

Коли місія «На щиті» прибула цього разу у місто, небо над Володимиром плакало. Дощ зрошував прапори і обличчя містян, що вийшли живим коридором зустріти земляка – офіцера Збройних Сил України Володимира Голядинця, який поліг на полі бою, рятуючи побратима, свого підлеглого.

Командиру роти тепер навіки 25. Народився він 18-го листопада 1997 року, а загинув тиждень тому, 19-го жовтня, пишуть на сайті міста.

Кажуть, що порятований молодим капітаном боєць вижив і тепер, зі складними пораненнями, у госпіталі. Але Володимира Бог покликав до себе.

Навчаючись в академії сухопутних військ у Львові, він мав велику надію, що зможе стати кваліфікованим офіцером, який долучиться до реформування армії, яке вже давно на часі. Плани на це були великі. Думав і про спільне життя зі своєю дівчиною. І вона дочекалась коханого з цієї страшної війни, але повернувся він на щиті.

26-го жовтня, у день поховання, засяяло сонце. Таким же ясним поглядом з фотознімків із чорною стрічкою дивився на рідне місто і людей, які прийшли його провести в останню дорогу, такий юний Герой. Перед закритою труною солдати несли величезний уквітчаний коровай.

Матір у своєму безмежному горі трималась лише завдяки сильним рідним рукам другого свого сина і чоловіка. Обидва вони – у формі Збройних Сил України, теж наші захисники. У Володимира є також рідна сестра і бабуся.

Побратими, друзі, з якими разом навчався, сусіди – усі прийшли віддати шану воїну. Під час панахиди у храмі Віри, Надії, Любові та матері їх Софії отець Євген Рябець зауважив, що полеглий офіцер виконав найвищу з місій – віддав життя за ближнього свого.

До рідних та близьких, побратимів звернувся також міський голова Ігор Пальонка, висловив щирі співчуття від усієї Володимирської територіальної громади.

Згодом траурний кортеж вирушив на Федорівське кладовище, де і поховали молодого Героя з усіма військовими почестями.

Інтернет-видання “БУГ” висловлює щирі співчуття родині Героя
Вічна пам’ять Захиснику!!!