У Володимирі підписали меморандум з представниками шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» щодо реформи в освіті
13-го вересня у приміщенні міської ради Володимира відбулася зустріч з представниками шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» та освітянами і мером громади, в результаті якої був підписаний меморандум про співпрацю.
Шведсько-український проєкт «Підтримка децентралізації в Україні» представляли керівник компоненту підтримки освіти на місцевому рівні Олег Фасоля, керівник компоненту взаємодії та підтримки асоціацій і органів місцевого самоврядування Айдер Сеїтосманов та міжнародний експерт проєкту Войтек Мархлєвски з Польщі. Володимирську громаду представляли міський голова Ігор Пальонка, начальниця управління з гуманітарних питань Оксана Бігун та начальниця відділу освіти Наталія Митошоп.
Як розповів керівник компоненту підтримки освіти на місцевому рівні Олег Фасоля, їхня діяльність наразі спрямована на реформу щодо створення профільних трьохрічних ліцеїв вищої школи до 2027 року у невеликих громадах. Завданням профільних ліцеїв є те, щоб дитина змогла в кожному освітньому закладі вибудувати свою траєкторію для подальшого життя, не лише здобути освіту, але й зрозуміти в якому саме напрямку їй слід рухатися.
“Наша робота, як експертів полягає у тому, щоб допомогти вибудувати ланцюжки взаємодії з педагогами, батьками, учнями через діалог. Будуть проведенні опитування, заповнюватимуться спеціальні форми в ігровому форматі тощо”, – додав керівник компоненту.
Представники проєкту сподіваються, що досвід Володимирської та Нововолинської громад, з якою вони також співпрацюють, стане прикладом для всіх інших громад Волині. Також вони відзначили представників освітньої галузі у Володимирі через напрацювання, які вже є в громаді, адже частина їхньої роботи тут уже виконана.
Своєю чергою мер Ігор Пальонка попросив гостей донести до міністерства проблематику фінансування сільських шкіл, на які не виділяється державна освітня субвенція через недостатню кількість наповненість учнями. Їх прирівнюють до міських навчальних закладів, тому, через низький коефіцієнт наповненості, місто має покривати їхні витрати зі свого бюджету. На що, Олег Фасоля пообіцяв обговорити дане питання, але зазначив, що на час війни фінансування державою освітнього напрямку не збільшать, а скоріше, навпаки, зменшать.
Міжнародний експерт проєкту Войтек Мархлєвски вважає, що у громаді завелика кількість навчальних закладів із третім рівнем освіти (вища школа). На його думку, краще організувати один ліцей на території громади, де будуть діяти різні профілі й учні зможуть обрати напрямки, які їх найбільше цікавитимуть. Це дасть змогу отримати вищий рівень знань. У профільні ліцеї залучатимуть вчителів вищих категорій, які проходитимуть спеціальні курси та підготовку. За приклад він наводить досвід Данії, Швеції та Фінляндії.
Проєкт звертає увагу не на великі міста, він спрямований однаково розвивати освіту і в мегаполісах і в невеликих громадах, тим самим підтримуючи розвиток децентралізації. На цьому наголосив керівник компоненту взаємодії та підтримки асоціацій і органів місцевого самоврядування Айдер Сеїтосманов. Чоловік родом з Криму, довгий час працював в ООН.
Він розповів, що шведський проєкт працює таким чином: на базі малих громад напрацьовується один проєкт, а потім він розповсюджується по іншим. Щоб голос малих ТГ був чутний на рівні парламенту та органів вищого рівня.
“Основна філософія проєкту – освіта не заради освіти, а заради життя. Щоб дитина надалі, після закінчення профільного ліцею уже мала базову спеціальність, і якщо не бажає продовжувати навчання у ВНЗ, могла йти та працювати за вже здобутою професією, не втрачаючи чотири роки. Якщо ж захоче, то йде вчитися далі за обраною професією чи здобувати іншу”, – додав він.
За приклад представники проєкту навели Красилівську громаду у Хмельницькій області. Там було 15 шкіл, 10 із них мали ІІІ ступінь акредитації. В результаті реформи, яку впроваджували також після довгих дискусій та обговорень, лишили один ліцей для старших класів, де створили вісім профільних класів з різним спрямуванням.
Ще однією перевагою створення профільних ліцеїв є те, що у таких навчальних закладах не потрібно буде звертатися до репетиторів та витрачати на це додаткові кошти із сімейного бюджету. Оскільки якість освіти у профільних ліцеях має бути значно вищою, ніж у звичайних школах.
Під час наступного візиту гості запропонували провести спільну зустріч із депутатським корпусом, щоб обговорити з ними переваги профільної освіти.
На останок міський голова підписав меморандум про співпрацю із представниками шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні».
Нагадаємо, у Володимирі на базі гімназії створять профільний ліцей. наразі там немає належного укриття, проте його планують будувати “з нуля”, поки навчання там триває дистанційно. Щоб вирішити дану проблему й учні могли навчатися очно, виконавчий комітет прийняв рішення про передачу частини приміщення міжшкільного комбінату на вулиці Луцькій для навчання учнів 5-11-х класів гімназії.
