«У першу чергу ти спортсмен, а вже тоді дівчина», – тренерка з Володимира Юлія Семко розповіла про шлях боксерок у великому спорті

У спорті жінкам періодично стає на заваді природня схильність організму – менструальний цикл. Це, як усім відомо, може спричиняти дискомфорт та негативно впливати на емоційний стан. Як жіноча природа відображається на дівчатах у великому спорті, розповіла тренерка з боксу зі спортивного клубу «Любарт» у Володимирі Юлія Семко.

Юлія нещодавно стала першою українкою, яка здобула три зірки AIBA – вищу категорію професійної оцінки суддів. Зараз вона має право судити чемпіонати світу та Олімпійські ігри. Проте, як говорить жінка, в першу чергу вона тренер, яка вже 14 років допомагає дітям та підліткам опановувати бойові мистецтва.

— Який вид боротьби тренуєте?

У нас класичний Олімпійський бокс. Тренуємо в клубі “Любарт”. Я маю свою молодшу і старшу групу. Допомагає мені молодий тренер Віктор Семчук.

— Чи багато дівчат у вас у команді?

Зараз у команді є 8 дівчат. Бокс – далеко не жіночий вид спорту, проте ті, хто вже наважився прийти сюди, працює зовсім не по-дівчачому.

— Чи відрізняються дівчачі тренування від хлопчачих?

Тренування хлопчиків і дівчаток особливо нічим не відрізняються. Деякі з наших дівчат у збірній України з боксу, які не один раз виїжджали на змагання за кордон. Тому вони тренуються з такою самою інтенсивністю, як і хлопці.

— Які у вас вікові категорії?

Беремо хлопчиків з 9-ти років, а дівчаток з 10-ти. У старшу групу переводимо лише тоді, коли бачимо, що підліток вже готовий до посилених навантежень. Через те, що в місті немає вищих навчальних закладів, діти після закінчення школи чи коледжу переїздять в інші міста, тому в нас мало кому більше 18-ти років.

Молодша група тренується годину, вони відпрацьовують основу техніки та фізичну підготовку. Поборовшись декілька разів на змаганнях, повноцінно відчувши цей вид спорту, діти визначаються, чи підходить це їм, і якщо так – то переходять в старшу групу, де сильніші навантаження.

Буває таке, що дитина достатньо фізично розвинута, проте їй все одно важко проявити себе в цьому виді спорту. Я про це обов’язково наголошую і підказую батькам, в якому спорті їхнє чадо зможе повноцінно проявити свій потенціал.

— Чи готуєте ви менших дівчат до того, що з часом у їхньому організмі відбудуться зміни – настане менструація?

У нас маленьких дівчаток майже немає. Хоч набір з 10-ти років, приходять, зазвичай, з 11-13-ти, тобто якщо вони ще не спіткнулися з місячними, то точно знають, що на них невдовзі очікує. З цим питань ще в нас не виникало.

— Уявімо ситуацію, у боксерки під час змагань почалися місячні, ваші дії як тренера: знімете її з поєдинку чи дасте можливість боротися, враховуючи що сили не рівні?

Існує багато різних засобів гігієни й знеболюючих, з якими дівчина може почувати себе спокійно навіть на змаганнях. Тим паче, це не такий вид спорту, як, наприклад, гімнастика, де в разі чого може бути помітна “непередбачувана ситуація”.

За роки моїх тренувань ще, чесно кажучи, не траплялося такого випадку, що спортсменка підійшла перед змаганнями чи навіть на самому тренуванні і сказала, що їй болить живіт і вона не зможе сьогодні боротися.

— Якщо така ситуація все-таки трапиться, які будуть ваші дії?

Я завжди наголошую дітям, що якщо їм щось болить чи вони погано себе почувають – мені треба обов’язково про це сказати. Ми змінимо навантаження або дамо бійцю можливість відпочити. Кожна дитина різна і підхід, відповідно, до кожного потрібен індивідуальний, бо без цього не буде бійцівського росту.

— Тобто у великому спорті немає поблажок?

Ні, якщо це дівчина, то вона відразу розуміє, куди прийшла й що її в подальшому очікує. У великому спорті дисципліна та витримка необхідні за будь-яких обставин, і так не лише в боксі.

У боротьбі ти першочергово боєць, а вже потім дівчина чи хлопець. Попри всю строгість, кожен учасник нашої команди знає, що в будь-який момент я можу зупинити бій, коли побачу серйозну загрозу здоров’ю свого учасника.

–Чи даєте ви рекомендації спортсменам щодо харчування?

У нас є таке поняття, як вагові категорії. Знаючи, що діти невдовзі поїдуть на змагання, ми всіх зважуємо і дивимось, кому треба добрати декілька кілограм, а кому скинути. Я даю поради учасникам щодо харчування в залежності від його особливостей організму.

Проте перед самими змаганнями не рекомендується себе в чомусь обмежувати, щоб для організму не було стресу. Для молодого і тим більше дитячого віку це буде шкідливо.

— Чому ви вирішили стати рефері?

Були ситуації, в яких несправедливо судили моїх спортсметів. Я, знаючи їхній рівень підготовки, не могла спокійно дивитися на це. Ці випадки й стали приводом піти навчатися на суддю.

Читайте також: Сподіваюсь, що судитиму Олімпійські ігри-2024, – рефері з боксу володимирчанка Юлія Семко про відзнаку міжнародної асоціації