Підземелля, яке днями виявили в центрі Володимира-Волинського, ні в якому випадку не можна знищувати. Його варто законсервувати, аби зберегти і мати можливість ретельніше дослідити. А ще з цього місця можна зробити туристичну родзинку міста.

Такої думки науковий співробітник заповідника Орися Вознюк та директор АДІКЗ «Стародавній Володимир» Володимир Пикалюк.

Нагадаємо, 22-го лютого у Володимирі-Волинському неподалік від міської ради обвалилася земля й утворилось глибоке провалля.

Наступного дня, аби його дослідити, до міста прибули археологи з Луцька. І виявилося, що провалля веде до підвалу 18-го століття. В нього спустилися та взяли цеглу на дослідження. Цегла по розмірам відповідає цеглі з мурів капуцинів, розповідає директор.

З’ясувалося, що провалля утворилося у склепінні підвалу. Це кімната шириною 4,2 метри та довжиною 6, 2 метри. Висота підвалу – 2,5 метри.

Знахідка може мати важливе історичне значення

Співробітниця АДІКЗ «Стародавній Володимир» Орися Вознюк у коментарі БУГу зазначила, що знахідка може мати важливе історичне значення. І це підземелля потрібно детально досліджувати і вивчати, аби з’ясувати, які таємниці минулого воно в собі приховує.

Також вона висловила думку, що у місті може бути не одне подібне, а кілька підземель, або ж підвалів, з’єднаних між собою. Бо у 18 столітті, це було необхідністю, не було холодильників, а продукти харчування потрібно було зберігати. А ще їх місцеві жителі могли використовувати для свого захисту в період численних війн.

«Всі ці підвали можуть бути між собою з’єднані, бо, якщо вони дійсно датовані 18 століттям, а в нас були будинки і давніші, наприклад, Домініканський монастир, Успенський собор чи навіть костел Єзуїтів, то у всіх них були і є величезні підвали. І очевидно, що вони могли бути з’єднані між собою.

Так само й звичайні будинки могли бути з’єднані між собою. Є такі випадки, що 4 чи 5 будинків були зліплені до купи. Такі будинки за Польщі називалися чвораки Тобто чотири сімейства мали спільне подвір’я. Варто не забувати, що у місті проживала середнього достатку шляхта. Їх будинки були великими. Це представники роду Лисаковських, Линевських, Підгороденських, Вольських, Козик і т.д. Тому й не дивно, що місто стоїть на підвалах.

Потрібні кошти для того, щоб це підземелля чи підвал дослідити. Без дослідження ми не знатимемо чи воно представляє собою цінність.

Жителі міста багато розповідають про провали на площі чи в старих районах і жодного разу не було проведено дослідження. Ось нам знову випав шанс і хотілося, щоб хоч один підвал був вивчений детально».

Знайдене підземелля – хороша принада для туризму

За її словами, знайдене підземелля ховає чимало цікавого і таємничого. А це хороша принада для туризму. Адже гості, які приїжджають в якесь нове для себе місто, хочуть побачити щось унікальне. Тому з цих підземель можна зробити туристичну «родзинку». Адже наразі, туристам у Володимирі, окрім церков, більше нема чого показати.

«Як для міста, то ця знахідка дуже вагома, бо з неї реально можна зробити туристичну локацію, гарно її обігравши. В нас для туриста, якого ми хочемо заманити з інших областей чи за-кордону, окрім церков, нема більше, що показати.

Якщо до нас на екскурсію приїжджають поляки, то вони, звичайно, заходять в Успенський собор, але не розглядають його, як щось величне. Вони йдуть у свій костел, бо він – польський.

А тут було б щось таке, що відмежовувало від самих церков. І щоразу, як до нас приїжджав би турист, ми могли б сказати: а в нас ще є цікаві підземелля.

Вали «Городище» самі по собі стали об’єктом тільки після «Князівського шляху до Трону». Ми можемо завести окремо туристів і там зачепитись ще на якихось пів години. Розказати як відбувався цей фестиваль, чому саме цих князів ми вирізали і яке вони мали значення для міста. А так вали самі по собі не цікаві. А досліджений підвал, звісно, якщо він виявиться безпечним – це була б така наша «вишенька на торті»», – наголосила Орися Вознюк.

Підземелля потрібно законсервувати, щоб уберегти від руйнування

Директор АДІКЗ «Стародавній Володимир» Володимир Пикалюк також переконаний, що підземелля варто вивчити глибше. А для цього його потрібно законсервувати, тобто засипати піском, щоб уберегти від руйнування. За його словами, розкриття таких підземних ходів, тунелів чи кімнат було б надзвичайно цікавим, як для туристів, так і для науковців. Подібних відкриттів згодом може стати більше під час реконструкції площі і тоді варто вирішувати, що з ними робити.

«Якщо реконструювати площу, й там дійсно відкриються десять підземель і вони будуть якось з’єднані між собою, або будуть окремі, то це було б цікаво.

Це підземелля треба законсервувати, щоб воно в майбутньому не руйнувалося. Бо наразі є загроза, що їх може зруйнувати вода, бо ґрунт мокрий. Ми з собою принесли звідти цеглинку і вона дійсно мокра, буквально сиплеться в руках», – зауважив директор заповідника.

Що показали перші дослідження підземелля

Він зазначив, що, ймовірно, знайдене підземелля – це 18 століття, оскільки саме з такої цегли зроблені мури монастиря капуцинів. Та й розміри цегли, це підтверджують.

«Чому ми вирішили, що це 18 століттям, бо мури капуцинів зроблені з такої ж цегли. У нас є з чим порівняти. Ми виміряли розміри і вони, в принципі, однакові.

Є припущення, що це міг бути великий підвал, або ж чималий перехід», – наголосив Володимир Пикалюк.

Тож, обоє науковців переконанні: знайдене підземелля дійсно цікаве і навіть унікальне. Воно приховує чимало важливих відомостей про історичне минуле давнього Володимира, які потрібно вивчати й досліджувати. Й у майбутньому це підземелля може стати «перлинкою», яка манитиме багатьох археологів і туристів. Однак, аби це стало реальністю, його необхідно зберегти.