У Володимирі створять підрозділ територіальної оборони: що покласти громадянам до «тривожної валізи»

Повідомили, що організують добровільний підрозділ територіальної оборони з дислокацією у Володимирі. А також, що покласти мешканцям міста до «тривожної валізи», в разі загострення ситуації.

Про створення підрозділу тероборони у Володимирі 18-го січня під час брифінгу повідомив голова Володимира Ігор Пальонка.

“Останні події, пов’язані з війною, змушують нас задумуватися, що робити далі. Під час наради в районній держадміністрації ми обговорили з головами громад про необхідність фінансування тероборони”, – сказав Пальонка.

Зі слів міського голови, найближчим часом у міській раді розглядатимуть питання щодо створення в громаді добровільного формування територіальної оборони із дислокацією у Володимирі із підпорядкуванням батальйону територіальної оборони, що контролюється ЗСУ.

Окрім цього, мер наголосив, що важливо проінформувати населення громади про те, що робити у випадку нападів сусідів.

Що покласти до “тривожної валізи”, описали у виданні Громадське.

З чого почати?

Одразу визначте, за яких умов будете виїжджати, а за яких — залишитесь. Найбезпечніший варіант — залишити місто ще до початку бойових дій. Однак це не завжди можливо, тож коротко розповімо, як підготувати свою оселю до війни.

Найперше — наклейте захисні смуги зі скотчу на вікна. Це захистить від скалок, які розлетяться навсібіч, якщо у вікно влучить куля чи уламки снаряду. Ба більше: зробіть це навіть у тому разі, якщо маєте твердий намір поїхати з міста.

Памʼятайте, що вода з-під крану, електрика в розетці та газ у плиті — це не дари природи, так само, як і повні полиці супермаркетів. Будь-якої миті всі блага цивілізації можуть зникнути назавжди.

Щоб не опинитися в пастці, забезпечте оселю запасами питної та технічної води, закупіть продукти тривалого зберігання. Придбайте кілька ліхтариків (звичайний і налобний) та запасні елементи живлення до них. Укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги.

Не завадить мати вогнегасник, гасову лампу, свічки, примус для приготування їжі.

Обовʼязково дізнайтесь актуальну інформацію про найближче укриття — як це зробити, ми детально розповідали у матеріалі Мар’яни П’єцух «Куди ховатись, якщо Путін нападе. Усе, що треба знати про захисні укриття».

Як мені зрозуміти, що варто їхати?

Можна діяти на власний розсуд або покладатись на державу. Якщо надзвичайна ситуація таки станеться — про неї оголосить сирена, що означатиме «Увага всім». Тоді треба увімкнути телебачення або радіо і дотримуватись інструкцій: ймовірно, ви почуєте, що слід терміново спуститися в укриття або ж прийти на збірний евакуаційний пункт. 

Для евакуації вам знадобиться стандартний набір речей. Безперечно, централізована евакуація передбачає, що вам не доведеться рубати дрова на багаття десь у лісі, однак на надмірні соціальні гарантії першими днями (а то й тижнями) краще не сподіватися. У разі повномасштабного конфлікту таких, як ви, буде багато, тож покладатись варто лише на себе.

Якщо ви маєте особистий транспорт — простежте, щоб він завжди був у справному стані і з заправленим баком (палива має бути достатньо для того, щоб виїхати з небезпечного району).

Також домовтеся зі своєю родиною, як ви будете залишати небезпечну зону: хто кого забирає, в якій точці всі мають зустрітися тощо.

Що б там не було — в місті, за яке тривають бої, краще не залишатись.

Що таке «тривожна валіза»?

Речі на випадок евакуації ліпше скласти заздалегідь. У найкращому разі тривожна валіза вам так і не знадобиться та просто стоятиме в кутку. Але якщо час «Ч» усе ж настане — підготований набір необхідних речей збільшить ваші шанси на виживання. 

«Скласти заздалегідь» — значить, ще до того, як відбудеться вторгнення. Коли росіяни нападуть — із магазинів миттєво зникне все необхідне, і в цьому разі збирати тривожну валізу можна буде хіба що з того, що знайдете вдома.

Що взяти з собою насамперед?

Важливо зібрати всі документи, копії документів (як паперові, так і відскановані й навіть ті, що «закинуті» на флешку): паспорт, водійське посвідчення, документи на право власності, військовий квиток тощо. Завважте, що паспорт краще тримати так, аби його можна було швидко дістати. Решту документів запакуйте в герметичний пакет: підійдуть, наприклад, великий зіплок або канцелярська папка, обклеєна скотчем.

Туди ж можна покласти кредитні картки, невелику кількість готівки. До речі, готівку радять розділити на кілька частин: частину покладіть із документами, частину заховайте на дно рюкзака, частину тримайте в кишені. Не завадить мати ще й кілька доларових чи єврових купюр.

Окрім документів, до папки можна покласти аркуш із базовою медичною інформацією про вас і членів вашої родини: групою крові, наявними проблемами зі здоровʼям (тут, зокрема, варто зазначити інформацію про алергію на медичні препарати), переліком ліків, які ви приймаєте (з описом способу їхнього застосування та дози), рецепти, імена та мобільні телефони ваших лікарів тощо.

Найкраще все це складати у вологостійкий міцний рюкзак обʼємом від 20 до 50 літрів. Але якщо ви плануєте тікати разом з одним-двома іншими людьми, то великого обʼєму краще уникати: це може викликати підозри. Рюкзак не має бути яскравого кольору, і так само краще обійтися без кольорів хакі.

Які ліки брати з собою?

Підготуйте стандартний вміст домашньої аптечки: бактерицидний пластир, крем від поверхневого ураження шкіри, активоване вугілля, засіб від нежитю, антибіотики, перекис водню, етиловий спирт. Окрім цього, варто придбати засоби для надання першої допомоги: бинт, лейкопластир, вата, йод, турнікети чи джгути Есмарха, індивідуальні перевʼязувальні пакети. Також купіть таблетки для очищення води.

У матеріалі про тривожну валізу на сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій, опублікованому ще у 2016 році, містяться назви конкретних препаратів: парацетамол (жарознижувальне), пенталгін (знеболювальне), супрастин (протиалергічне), імодіум (ліки проти діареї), фталазол (ліки проти шлункової інфекції), альбуцид (краплі для очей). А медикаментів, які ви приймаєте регулярно або періодично, має вистачати щонайменше на тиждень.

Як і документи, аптечка має бути в зоні безпосереднього доступу.

Їжу також потрібно брати?

Продуктовий набір обов’язковий — візьміть хоча б півтора літри води на людину та запас їжі на три доби. Це можуть бути швидкорозчинні супи, вермішель швидкого приготування, тушонка, галети, мʼясні чи рибні консерви, низькокалорійні солодощі, льодяники (їхня цінність у тому, що вони висококалорійні, але не тануть і не псуються на сонці). Все це можна спакувати у невеликий казанок місткістю літр-півтора.

Розігріти їжу допоможе туристичний пальник або таганок.

Взагалі всі продукти з легкістю можуть замінити армійські сухпайки: вони легкі й максимально поживні, з безполумʼяневим розігрівачем. Проте якщо російська армія просуватиметься швидше за вас — ви ризикуєте натрапити на ворожий блокпост, і сухпайки Збройних сил України можуть викликати негативну реакцію в солдатів окупаційного війська. Тому не полінуйтесь розпакувати сухпай та здерти з нього всі наклейки.

Візьміть із собою металевий посуд: горня, флягу, ложку, миску, ніж.

Що ще допоможе вижити?

Знадобляться також ліхтарики: налобний з акумулятором і зарядкою та ручний зі змінними батарейками. Також не забудьте герметично запаковані сірники (краще туристичні — їх можна купити в туристичних і мисливських магазинах), запальничку, свічки.

Точно знадобляться швейцарський ніж і мультитул. Вельми ймовірно, сокира або складна пила теж стануть у нагоді.

Можливо, ви опинитесь в ситуації, коли буде треба позначити своє місце розташування: для цього підійдуть свисток, фаєр чи димова шашка.

Ще візьміть пару пачок сухих та вологих серветок і декілька пакетів для сміття об’ємом 120 літрів: останні можуть знадобитися навіть для захисту від дощу. Ще краще підійде кілька квадратних метрів міцної клейонки.

Окрім усього цього, до обовʼязкового набору входять голки та нитки, клей, широкий рулон прозорого скотчу — з його допомогою можна й тента змайструвати, і речі захистити від вологи.

Браслет із паракорду — також досить зручна річ: за необхідності його можна розплести й отримати пару метрів міцного шнура. Втім, для деяких ситуацій цього буде замало, тож краще мати десь зо 50 метрів паракорду.

Під час евакуації вас можуть розмістити в спортивному залі школи: у такому разі вам точно знадобляться каремат і спальний мішок або термопокривало.

ДСНС радить також взяти зайву упаковку презервативів — їх за необхідності можна використовувати для захисту від вологи сірників і запальничок, надійного закупорювання ємностей від комах та піску, а також для перенесення води.

Що брати з собою з одягу?

Значну частину часу вам доведеться провести або на вулиці, або у холодних приміщеннях, тож беріть із собою одяг, у якому не змерзнете протягом доби: теплий светр, шапку, рукавиці, шарф. Важливо взяти дощовик (целофановий теж підійде). Взуття має бути зручним, спортивним.

Якщо ви цивільний — уникайте навіть найменших елементів камуфляжу в одязі: вас можуть помилково ідентифікувати як комбатанта ворожої армії.

Як орієнтуватись на місцевості?

Зазвичай радять роздрукувати карту місцевості та позначити на ній місце збору. Для орієнтування вам може знадобитися компас і механічний годинник. Чудово, якщо маєте навігатор (телефон тут програє, бо потребує підключення до інтернету). Якщо ж навігатора у вас немає, а розжитись ним не вийде — заздалегідь встановіть офлайн-навігатор: наприклад, Openstreetmap.

Зрозуміло, що смартфон потрібно взяти з собою. Однак усе зайве з нього краще видалити, зробивши резервну копію у «хмарі». Під «зайвим» мається на увазі абсолютно все, що не допоможе вижити: всі листування, фотографії, історію браузера тощо… Навіть випадкова назва контакту в телефонній книзі може бути приводом для більш прискіпливої перевірки.

Як тримати звʼязок із зовнішнім світом?

Візьміть із собою кнопковий мобільний телефон: він довго тримає заряд. Не забудьте додати туди кілька важливих номерів, і про всяк випадок запишіть їх у нотатнику.

Прихопіть зарядний пристрій і павербанк — дуже зручно, якщо у вас є портативний зарядний пристрій із сонячною батареєю.

Завдяки радіоприймачу ви зможете розуміти, що відбувається навколо (кнопкові телефони також часто мають цю функцію).

І як усе це запхати до наплічника?

Найважче складайте на дно рюкзака. Зверніть увагу: речі з гострими кутами не повинні торкатись спини. У вільні місця кладіть одяг. Ті речі, які знадобляться насамперед, кладіть у зовнішні кишені рюкзака; те, що можна розчавити — нагору. Добре, якщо ви матимете доступ до речей не лише згори, а й знизу. На рюкзак слід одягнути чохол-дощовик (raincover) — його можна замінити сміттєвим пакетом, однак це не дуже надійний варіант.

В ідеалі такий рюкзак має стояти вдома в кожного. Раз на кілька тижнів треба змінювати воду, контролювати терміни зберігання продуктів, переглядати запас одягу — залежно від погоди на вулиці.

Якщо вам треба зібрати евакуаційну валізу якнайшвидше (наприклад, для іншої людини, коли до евакуації лишається обмаль часу) — уявіть, що ви вирушаєте у триденний похід, який може затягнутись і додому ви більше не повернетесь. Але ваше завдання — не забрати матеріальні цінності, а врятуватися самому. З огляду на це міркуйте, що брати з собою, а без чого можна обійтись.

Згідно з рекомендаціями ДСНС, вага «екстреної валізи» не має перевищувати 50 кілограмів. Проте з такою вагою за спиною більшість людей далеко не піде. Найкраще буде, якщо наплічник важитиме не більш як 25 кілограмів.