Рукодільниця з Володимира поділилася тонкощами в’язання янгола-оберега

Володимирчанка Юлія Слюсарук в’яже на замовлення і проводить онлайн-уроки для усіх, хто бажає опанувати тонкощі в’язання гачком. Один з найулюбленіших уроків її учениць – це створення янгола-оберега.

Про це пише Слово правди.

Улюблене ірландське мереживо та нові тренди у в’язанні

Юлія змалечку проявляла хист до в’язання, але професійно займатись цим почала понад шість років року. Поштовхом до рукоділля, як і у більшості майстринь, стало народження дитини. У декретній відпустці Юлія вперше після довгої перервизв’язала старшій донці ексклюзивну шапочку, а пізніше кофтинку та інший одяг для усієї родини і навіть чохли для автомобільних крісел.

На майстер-класах в інтернеті Юля опанувала свою улюблену техніку в’язання гачком – ірландське мереживо. Каже, що не спала ночами, але таки навчилась працювати у цій складній техніці, яка вражає своєю красою та неповторністю.

Як з-під пензля художника, з Юлиних гачків один за одним почали з’являтись на світ мереживні берети, які залюбки носили не лише вона із доньками, але і чимало родичок та подруг. Уперше майстриня наважилась виставити на загал свої роботипід час святкування Дня міста на «Володимирському узвозі», де від її столу не відходили поціновувачі хендмейду. Відтоді у Юлії з’явилось багато нових замовників.

“Я вже стільки всього перев’язала за ці роки, що навіть усього не згадаю. Проте і досі навчаюсь чомусь новому, бо у цій сфері потрібно треба руку на пульсі, постійно стежачи за новими трендами. Бо берет чи комірець, зв’язаний в ірландській техніці – це вироби суто для поціновувачів, а більшість шукають більш актуальні в’язані аксесуари – шапки, шарфи, пов’язки, капори (шапка-капюшон), комірці тощо. Більшість надають перевагу натуральній пряжі, як правило кашеміровій”, – розповідає Юлія.

Найчастіше майстриня в’яже на замовлення головні убори та інші аксесуари, які, на відміну від в’язаного одягу, доступніші у ціні, проте користуються популярністю, і в’язані купальники. До речі, в купальниках, сплетених руками Юлії, виходили на сцену красуні-учасниці конкурсу «Княжна-2019». Брала участь майстриня і у етно-показі під час першого фестивалю «Княжий».

За останні роки відбулись також декілька персональних виставок в’язальниці у КМЦ та терцентрі. Свої роботи Юлія створює під брендом JustinaPava, який у неї склався з імен двох доньок – Юстини та Павлини.

Бізнес-леді знову стала рукодільницею

Кілька років тому Юлія стала багатодітною мамою і через проблеми зі здоров’ям змушена була закрити свій магазин товарів для рукоділля «Бонбоньєрка», який свого часу відкрила разом із чоловіком. Після появи на світ Наумчика у майстрині близько року була творча пауза, під час якої вона займалась не лише вихованням дітей, а й власною самореалізацією у кардинально іншій сфері, пов’язаній із фінансами.

Недаремно кажуть, що талановита людина – талановита в усьому, адже за досить короткий час Юлії вдалось досягнути гарних результатів і вона упевнено почала підійматись щабелями кар’єрного зросту. Та у перший локдаун навесні минулого року їй довелось прийняти важке рішення і полишити надання фінансових послуг у компанії OVB, адже працювати удома з трьома малими дітьми їй просто не вдавалось фізично.

“На сімейній раді з чоловіком вирішили, що поки що полишу цю роботу, адже вдома панував повний хаос і я розуміла, що не можу бути одночасно багатодітною мамою та керуючою відділенням. Десь зо два тижні перебувала у ступорі, бо це рішення далось надзвичайно важко, тим паче, що робота дуже подобалась. Але одного дня побачила, що Наумчик виріс з усіх шапок, тож уперше після річної перерви згадала про свої гачки і пряжу і узялась до справи”, – розповідає Юлія.

Отримавши розраду в улюбленому творчому занятті, жінка, яка на той час уже мала великий багаж знань з фінансової грамотності, почала міркувати, як можна іще монетизувати своє захоплення, окрім в’язання на замовлення. І невдовзі таки знайшла рішення, яке підказали карантинні обмеження. Оскільки у той час стали популярними різноманітні онлайн-тренінги та курси, Юлія вирішила записати кілька власних уроків, які розміщує в закритих чат-ботах, доступ до яких продає у соцмережах.

“Отримую велике задоволення від нового напрямку своєї творчості, адже займаюсь тим, що в’яжу собі та своїм дітям, в процесі навчаю інших та ще й отримую за це гроші. Локдаун навчив багатьох людей бути мобільними і змусив замислитись над опануванням професії, яку можна застосовувати удома”, – зазначає майстриня.

Віддячила року зв’язаним оберегом

З усіх замовлень, котрі довелось виконувати рукодільниці, найбільше їй запам’яталась тисяча в’язаних гачком сніжинок, які у Юлії замовили зі США на міжнародній платформі Etsy. За три тижні майстриня сплела близько пів тисячі сніжинок, а з рештою їй допомогли знайомі в’язальниці. Попри недоспані ночі, сльози та нерви, Юлії вдалось вчасно виконати замовлення і надіслати його замовнику, заробивши непогану суму, що було особливо актуально напередодні різдвяних свят.

На той час жінка носила під серцем свого молодшого синочка і теж переживала непростий переломний період після закриття власного магазину. Та незадовго до Нового року Юля відчула, що хоче якось віддячити складному і водночас прекрасному року, який подарував гарну звістку про поповнення в родині, створивши якийсь оберіг. Так з’явився на світ білосніжний янгол, який прикрасив у їхньому домі верхівку різдвяної ялинки, а після свят перемістився на поличку в якості інтер’єрної ляльки-оберегу.

Жінка вірить, що цей янгол-берегиня допоміг їй благополучно виносити дитину попри серйозні проблеми зі здоров’ям та розв’язати фінансові проблеми.

А вже наступного року перед святами майстриня виставила світлину із в’язаним мереживним янголом у себе в інстаграмі та фейсбуці. Підписникам робота сподобалась і Юлія отримала декілька замовлень на такі обереги. А цьогоріч в’язальниця записала одразу два уроки зі створення янголів-берегинь у меншому та більшому розмірах, якими надзвичайно пишається. Техніка в’язання із тонкої бавовняної нитки хоч дуже непроста, проте дуже сподобалась ученицям володимирської майстрині.

“Цікаво, що коли в’яжеш янголів, навіть скрупульозно дотримуючись схеми, вони все одно щоразу виходять іншими. Справжня магія! Під час створення оберегу, а в мене на це йде не менше двох днів, обов’язково потрібно думати лише про хороше, вкладаючи у роботу позитивну енергію. Дуже добре помолитись перед початком роботи. Тоді такий янгол обов’язково приноситиме удачу та благополуччя його власникам”, – каже володимирчанка.