Розповіли, як у Володимирському районі створюється добровільна пожежна охорона
З розвитком і популяризацією в Україні добровільного пожежного руху, все більше громад беруться за створення пожежних дружин на своїх територіях. Особливо важливе значення такі формування мають для сільських громад, адже коли трапляється лихо, місцеві добровольці готові швидко зреагувати на ситуацію й до прибуття основних сил розпочати дії щодо локалізації надзвичайної події, а в деяких випадках – самостійно її ліквідувати. Такі підрозділи розпочинають свою роботу у Зимнівській та Поромівській ТГ. Якщо у першій рятувальники наразі проходять навчання й готуються до боротьби зі стихійними лихами та різними видами небезпек, то у іншій – добровольці уже виїздили на кілька викликів й успішно впоралися з поставленими завданнями.
Зимнівська громада добровільне пожежне формування розвиває з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА», пише журналістка Слово правди Валентина Тиненська.
Зимнівська громада – одна з 25 ТГ Волинської, Львівської та Полтавської областей, які беруть участь у проєкті “Цивільний захист з добровільними пожежними командами (ДПК) для громад-партнерок Проєкту USAID “ГОВЕРЛА””, який реалізується Фондом Міжнародної Солідарності, починаючи з жовтня 2022 року. Та необхідність створення тут пожежної дружини обговорювали уже тривалий час й напрацьовували механізми практичного втілення задумів.
Сільський голова В’ячеслав Католик каже, що подібна структура у громаді вкрай необхідна, адже на території багато торф’яних земель, велика площа лісів, тож у весняно-осінній період трапляються пожежі, які потрібно оперативно ліквідовувати. Взимку небезпеки пов’язані з погодними умовами, сніговими заметами та ожеледицями на шляхах, а через громаду пролягають автодороги державного значення. В умовах воєнного стану потреба в такому формуванні постала дуже гостро, адже добровольці разом із фаховими рятувальниками можуть при потребі допомагати населенню. Завдяки ініціативності місцевих жителів, а також підтримці Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», обласної військової адміністрації, державної служби з надзвичайних ситуацій, добровільне формування громади нині формується та комплектується.
Рятувальники-добровольці Зимнівської громади разом із начальником Володимирського районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області В’ячеславом Процюком та очільником ТГ В’ячеславом Католиком.
“Пункт базування пожежної дружини імовірно знаходитиметься у селі Березовичі. Там з 2007 до 2014 року діяла місцева пожежна охорона, збереглося приміщення для спецтранспорту, а староста Юрій Ковальчук, який опікуватиметься добровольчим формуванням, має досвід управління цим напрямком, адже він у той період обіймав посаду голови сільради, – розповідає В’ячеслав Артурович. – У рятувальники-добровольці записалося 26 осіб з різних населених пунктів громади. Команда забезпечена спецодягом, має деяке професійне електрообладнання – спеціальні ножиці для різання металу, розтискачі, домкрат, а коли формування отримає спецавтомобіль – зможе долучатися до ліквідації надзвичайних ситуацій”
На думку Юрія Ковальчука, який теж серед добровольців готовий боротися з небезпекою, головною перевагою таких формувань є оперативність, адже представники пожежної охорони – місцеві жителі, чудово орієнтуються на території й за лічені хвилини можуть домчати до місця ДТП, пожежі чи іншого стихійного лиха й надавати допомогу, доки підрозділ ДСНС ще у дорозі.
Оскільки ця структура ще на етапі формування, представники Зимнівської громади вивчають досвід інших громад, обговорюють механізми взаємодії з 7-ю державною пожежно-рятувальною частиною, напрацьовують варіанти організації роботи пожежної дружини.
До когорти рятувальників-добровольців долучилися здебільшого люди, які працюють у штаті сільської ради. Вони – ентузіасти, які своїм прикладом показують, що готові у разі небезпеки надавати допомогу землякам. А серед завдань керівника – налагодити цей процес, адже, можуть бути випадки, коли доброволець у період надзвичайної ситуації не може їхати за викликом – мусить бути на своєму робочому місці. Тож потрібно встановити чергування. Також, за словами Юрія Івановича, лишається актуальним питання роботи водія пожежно-рятувального автомобіля, який цілодобово мусить бути готовим до виїзду. Це практично забезпечити навряд чи вдасться, тож, імовірно, водіїв потрібно два.
“Незабаром маємо отримати спецтранспорт, тож у будівлі колишньої місцевої пожежної охорони робимо ремонт. Варто ще подбати про обігрів приміщення, заготівлю необхідної кількості дров, – розповідає Юрій Ковальчук. – ЗІЛ-130, на базі якого обладнаний спецавтомобіль, споживає близько 50 літрів палива на 100 кілометрів, однак щодо прохідності, то йому немає рівні. Ми намагаємося налагодити співпрацю з місцевими фермерами та підприємцями, аби вони долучилися до забезпечення транспортного засобу пальним, а ще – домовитися щодо вільного доступу до їхніх свердловин для забору води, адже не у кожному селі є пожежна водойма чи гідрант”
Доки усі причетні до організації діяльності добровільного формування розв’язують завдання, які перед ними постають, колектив поглиблює рівень знань.
– Ми проходили онлайн-навчання, під час якого розглянули близько 60 тем, склали тести. Зосереджувалися на питаннях послідовності дій під час виникнення різних надзвичайних ситуацій, опановували ази надання домедичної допомоги, проходили психологічну підготовку. Цікаво було вчити професійну лексику рятувальників, тож тепер кожен знає, що рукав – це шланг, бойовка – спецкостюм, краги – рукавиці, – розповідає Юрій Іванович. – Із рятувальником-добровольцем Миколою Процюком, який працює землевпорядником в ТГ, та разом із іншими представниками громад-партнерів Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» здійснили триденний навчальний візит до Рівненської області, де ознайомилися з досвідом функціонування добровільних пожежно-рятувальних підрозділів у тамтешніх громадах, побачили їхні кращі напрацювання. Цікаво було ознайомитися з системою оповіщення про лихо й як з допомогою сучасних ґаджетів добровольці визначають найближчий маршрут до місця події, варіанти можливого забору води. Ми оглянули спецтехніку та комплектування, приміщення добровільної пожежної охорони, які стали осередками для дозвілля й занять молоді. Там встановлені тенісні столи, є тренажерні зали. При формуваннях функціонують дитячі кімнати безпеки. А головне – все створено й обслуговується на добровільних засадах – встановлені скриньки, де відвідувачі лишають посильну суму для розвитку осередку. Натхненні побаченим, ми починаємо щось подібне запроваджувати й у нашій громаді.
У рамках проєкту «ГОВЕРЛА» до Зимнівської ТГ неодноразово приїздили надзвичайники 7-ї державної пожежно-рятувальної частини (ДПРЧ) й навчали правил роботи з наявною технікою, електрообладнанням. А наприкінці січня добровольці відвідали тактичні заняття, до яких долучалися професійні рятувальники Володимирської, Нововолинської, Іваничівської та Локачинської частин, а також медики. Бійці добровільного формування вчилися вивільняти потерпілого з пошкодженого внаслідок ДТП авто та за допомогою електрообладнання здійснювати демонтаж конструкцій транспортних засобів.
“Після того, як отримаємо спецтранспорт, будемо разом із рятувальниками виїздити на виклики, здобувати досвід, щоб рятувати людські життя і майно. Також проводитимемо роз’яснювальну роботу серед населення задля попередження лиха, – каже керівник добровольчого формування. Увесь цей волонтерський рух став можливим завдяки активній підтримці голови громади В’ячеслава Католика, його прагненням забезпечити дієвість та ефективність новоствореного формування”.
Два пожежні авто для Поромівської ТГ – допомога від громад Польщі
У Поромівській громаді над створенням добровільного пожежного формування почали працювати кілька років тому. Команда уже засвідчила свою ефективність, успішно приборкавши власними силами декілька пожеж.
Одним із перших до когорти місцевих добровольців долучився житель села Морозовичі, депутат сільської ради Ігор Сарай. Він – професійний рятувальник із понад двадцятирічним досвідом. Нещодавно ім’я цього надзвичайника звучало в усіх новинах – разом із колегою Юрієм Бричуком він кинувся на порятунок трьох школярів, які провалилися під кригу на нововолинському кар’єрі. 15-річний юнак тоді, на жаль, загинув, двох його молодших друзів у тяжкому стані доставили у лікарню, де медики боролися за їхні життя, упродовж чотирьох годин виконуючи непрямий масаж серця. Самі ж надзвичайники, які пірнули у крижану воду й уплав діставалися до дітей, отримали переохолодження, а після лікування повернулися у стрій.
Пан Ігор обіймає посаду командира відділення 5-ї ДПРЧ (м. Нововолинськ). У дні, коли не на чергуваннях, разом із земляками готовий долучатися до ліквідації надзвичайних ситуацій у громаді. Одна з таких трапилася влітку у його селі – горіла посуш на території близько двох гектарів. У гасінні пожежі брали участь два добровольці з Поромова, а також Ігор Миколайович. Завдяки злагодженим діям команди вогонь швидко приборкали. Рятувальник охоче ділиться досвідом з іншими учасниками добровільного формування, аби вони були готовими до будь-яких ситуацій.
Двічі до гасіння пожеж долучався Віталій Мурмиль з Поромова. Він працює водієм у ТОВ “Арт-експрес Україна” і разом із земляком Петром Савчуком, який обіймає посаду водія у сільській раді, за кілька тижнів опанували спецтехніку.
“Важливо, аби у громаді сформувалася когорта добровольців, на яких можуть покластися професійні рятувальники, – каже Петро Васильович, який на виклики щодо надзвичайних ситуацій виїздив уже чотири рази. – Не у всіх населених пунктах є пожежні водойми чи гідранти, тож при гасінні вогню додаткова цистерна з водою може допомогти фахівцям ДСНС приборкати полум’я”.
Опікується добровільною пожежною дружиною у Поромівській ТГ голова сільської ради – один з наймолодших керівників громади в Україні – 26-річний Олег Савчук, який теж – серед рятувальників-добровольців. Він розповідає, що перші кроки на шляху формування такої дружини робив попередній сільський голова Євген Недишук. Тоді 8 добровольців у рамках тристороннього проєкту Польща-Україна-Білорусь проходили навчання з основ цивільної безпеки. Нових обертів пожежний волонтерський рух на Поромівщині набрав після того, як громада отримала спецавтомобіль.
“Торік у березні наша землячка Олена Костюк, яка нині мешкає у Польщі, допомогла отримати пожежну машину як гуманітарну допомогу від міста Новий Тарг. Цей транспортний засіб, 1990 року випуску, має цистерну об’ємом 6 тонн. Авто було повністю укомплектоване, зокрема й спецодягом та взуттям для команди, – розповідає Олег Васильович. – Стати добровольцями пожежної дружини зголосилися 25 жителів громади, серед яких – троє рятувальників, а також працівники сільради, депутати, старости, які, пройшовши навчання, готові долучатися до надання допомоги місцевому населенню під час надзвичайних ситуацій, а в окремих випадках, наприклад, при гасінні загоряння сухої рослинності на невеликих територіях, самостійно приборкати вогонь. Під час першого такого виїзду два добровольці з Поромова ліквідували пожежу поблизу Верхнева, де горів сухостій, а вогонь швидко поширювався у напрямку села. Торік подібних викликів було ще кілька, одного разу вогонь підійшов близько до лісу, але займання вдалося загасити. Цьогоріч члени добровільного формування ліквідовували підтоплення території у Будятичах.”
Наприкінці січня громада отримала ще одну спецмашину від закордонних партнерів.
“Автомобіль пожежної охорони марки “STAR” передала гміна Грубешів – наші сусіди через річку Західний Буг. Автівку їздили забирати разом із заступником Василем Власюком, який теж є членом добровільної пожежної дружини”, – розповідає Олег Васильович.
У Польщі представники громади з перших уст дізналися про важливість для сільських територій наявність подібних формувань.
“Коли тамтешні мешканці розповідають про діяльність пожежних дружин, у них сяють очі. Відчувається, що для поляків це дуже важлива справа, а бути рятувальником-добровольцем й під час небезпек вирушати на допомогу землякам – невід’ємна частина життя. Долучитися до таких формувань зголошується по кілька десятків мешканців кожного села, тож інколи до ліквідації надзвичайної ситуації долучається ціла когорта небайдужих. Про біду у громаді сповіщає гучна сирена, а ті, хто знаходиться найближче мчать на порятунок людей чи майна. Популяризують цей рух і на державному рівні, влаштовують масові заходи із залученням рятувальників, а діти змалку пробують себе у ролі надзвичайників. Щось подібне намагаємося запровадити й на теренах своєї громади.”
За словами Олега Савчука, жителі Поромівщини, які зголосилися стати частиною дружної команди пожежної охорони, дуже вмотивовані. Однак, кожен має основне місце роботи, тож не завжди може долучитися до ліквідації надзвичайної ситуації. У громаді розглядають варіанти врегулювання таких нюансів. Також триває процес налагодження активної співпраці з бійцями Нововолинської 5-ї ДПРЧ, які залучатимуть місцевих добровольців до виїздів на виклики для здобуття навичок. Задля заохочення найбільш активних добровольців у сільській раді, планують розробити програму підтримки бійців. Також розглядають можливість прийняття спецавто на баланс сільської ради, аби з місцевого бюджету виділяти кошти на паливно-мастильні матеріали та ремонт. Досі машину рятувальників пальним забезпечували тамтешні підприємці. У сільській раді обговорюють також питання офіційного працевлаштування водіїв, які б несли почергово службу в диспетчерському пункті.
“У нашій громаді, а це 18 сіл під самісіньким кордоном із Польщею, багато водойм: тут знаходиться водосховище шахти площею близько 15 гектарів, є озеро в Бортнові, яке охоплює три гектари, ставки. Тож місцева команда рятувальників на території дуже потрібна. Добровольці можуть здійснювати профілактичні рейди, а в разі необхідності – першими прийти на поміч землякам. Їхня допомога вкрай потрібна у весняно-осінній період, коли трапляються випадки горіння сухої рослинності та стерні.”
Для потреб пожежної команди сільська рада виділила приміщення на території школи, зараз там триває ремонт. Окрім спорудження гаража для спецтехніки, у будівлі облаштують душові для бійців, передбачили приміщення для зберігання форми й технічних засобів, планують організувати зону відпочинку.
Ліквідовуючи небезпеки спільно
Начальник Володимирського районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області В’ячеслав Процюк зазначає, що нині процесу створення добровільних формувань пожежної охорони приділяється значна увага. Оскільки наш район – близько до кордону з Польщею, чимало місцевих жителів, відвідуючи сусідню країну, мали змогу особисто пересвідчитися у важливості добровільних формувань для громад.
“У деякі села бійці ДСНС можуть дістатися за 10-15 хвилин, а пожежна дружина – у значно коротші терміни й розпочати діяти ще до прибуття основних сил. Наприклад, під час пожежі місцеві добровольці можуть локалізувати займання, а отже допомогти пришвидшити його ліквідацію і цим зберегти майно земляків, а інколи і людське життя, – каже В’ячеслав Процюк. – Такий волонтерський рух на наших теренах наразі набирає обертів, адже все більше небайдужих місцевих жителів мають бажання розвивати свою громаду і дбати про її захист, оберігати від лиха.”
Нині на території району успішно функціонує дві добровільні пожежні команди, на етапі формування ще три – у Локачинській, Литовезькій та Володимирській ОТГ, які запрацюють до кінця року. Також діє 12 підрозділів місцевої пожежної охорони. Напрацьовуються спільні механізми взаємодії, шукають способи забезпечити комунікацію між формуваннями, аби при виникненні надзвичайної ситуації ефективно й злагоджено працювати. У кожній громаді району планується відкриття класів безпеки, аби малюки вчилися правильно діяти під час надзвичайних ситуацій і росли з розумінням, що вони зможуть прийти на допомогу землякам.
