Розповіли історію Ярослава Осмомисла, пам’ятник якого стоїть у парку Володимира
Співробітники історичного музею Володимира розповіли історію князя Ярослава Осмомисла, пам’ятник якого стоїть на алеї князів у парку Слов’янському.
Життя цього князя було сповнене боротьби і випробовування, але навіть у таких непростих умовах він зумів залишити по собі добрий слід в історії як державний діяч, йдеться у фейсбуці музею.
Ярослав народився у 1130 році. Його батьком був галицький князь Володимирко Володарович (за його правління Галицьке князівство дуже піднялося), а матір’ю Софія – донька угорського короля Коломана 1-го.
Літопис уперше згадує Ярослава у 1150 році, коли він одружився з Ольгою – дочкою князя Юрія Довгорукого (того самого, який заснував Москву). Ярослава назвали в «Слові о полку Ігоревім» Осмомислом – той, що має вісім смислів, тобто розумний, мудрий.
Ярослав Осмомисл поширив територію свого князівства, приєднавши землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Він мав велике військо, з допомогою якого став одним з наймогутніших князів на Русі.
Про це згадує автор літопису «Слова о полку Ігоревім»: « Сидиш, Ярославе, високо на своїм золотокованім престолі, підпер гори угорські своїми залізними полками, заступив дорогу королеві, зачинив Дунаєві ворота.»
Правління Осмомисла було непростим: галицькі бояри постійно втручалися у його державні справи та в особисте життя. Як відомо, князь мав коханку Настасію і від неї сина Олега, а від законної дружини Ольги – сина Володимира. Як пізніше виявилось, Настасію бояри спалили.
Перед смертю Ярослав заповів галицький престол Олегу, а своєму законно народженому сину Володимиру віддав Перемишль. Князь Ярослав Осмомисл керував державою 35 років і завдяки йому Галицьке князівство дуже зміцнилося. Він був похований у Успенському соборі в Галичі.
У 1935 році український археолог Ярослав Пастернак проводив у згаданому храмі розкопки і знайшов останки князя. Після цього його прах був перепохований у соборі Святого Юра у Львові, де знаходиться і донині.
“Тож гуляючи у парку, шановні земляки, тепер будемо краще знати рідну історію”, – йдеться у дописі.
