Про медреформу, успішні проєкти і те, що не дає спокою на роботі: інтерв’ю з гендиректоркою Володимир-Волинського ТМО Тетяною Ващук

З червня цього року Тетяна Ващук вже без приставки «в.о.». Вона стала генеральною директоркою КП «Володимир-Волинське ТМО» і очолила найбільший медичний заклад Володимирщини. Як справляється з такою великою «господаркою» та ще й у світлі втілення другого етапу медреформи та наступу пандемії коронавірусу, – у подальшій розмові.

Про те, що нині коїться в медицині Тетяна Ващук може говорити годинами. У ході розмови у неї щирий погляд і виважена мова. Відчувається, що кожне її слово має вагу, – пише Район.Володимир-Волинський.

Зазвичай вибір професії стає продовженням сімейної справи і майбутні лікарі виростають у справжніх медичних династіях. Та в родині Ващук медиків не було. Тетяна стала першою. Її менший брат згодом пішов по її стопах і теж став лікарем-хірургом.

Довідково:
Тетяна Ващук – випускниця Володимир-Волинської ЗОШ№1, медичну освіту здобувала у Тернопільському медичному університеті, спеціалізацію «хірургія» – у Львівському медичному університеті Данила Галицького.
У Володимир-Волинському ТМО 4 роки працювала ургентним хірургом, паралельно – у фармацевтичній компанії «АБРИЛ ФАРМ».
Більше року очолювала відділ з питань охорони здоров’я у Володимир-Волинській міській раді. У квітні 2020 року була призначена в.о. головної лікарки КП «Володлимир-Волинське ТМО». З червня 2020 року – генеральна директорка КП «Володимир-Волинського ТМО» .
32 роки, незаміжня, Овен

– Як медзаклад, який ви очолюєте, влився у другий етап медреформи?

– Загалом усе, що стосується самої медреформи збоку звучить непогано. Проте є багато неясних та непрописаних речей, яким урядовці обіцяють дати раду в процесі. Проте ці всі речі, наразі, ускладнюють роботу самих медиків.

Як на мене, медреформа повинна була розпочинатися не з запровадження якихось бюрократичних новацій, які тільки унеможливлюють роботу медперсоналу, а з встановлення гідних заробітних плат для лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу.

Людина навчається понад 9 років на стаціонарі, приходить на роботу й отримує менш як 5 тисяч гривень заробітної плати. Це ненормально! Лікар повинен бути всім забезпечений і думати лише про те, як допомогти пацієнту і надати йому якісну медичну послугу. На жаль, усього цього немає…

Ще раз повторюся, сама ідея медреформи – хороша. Вона спрямована на те, щоб заклади, які працюють більше, мають більше пацієнтів, проводять більшу кількість маніпуляцій чи операцій, могли заробляти більше. Але це тільки ідея! Встановлені тарифи за ці послуги не відповідають їй і реалізація цієї реформи, – зовсім інша історія і нелегкий шлях.

Держава людям пообіцяла, що фінансово майже всі медичні послуги покриються коштом держбюджету. Але з цим не може справитись жодна країна світу, навіть з дуже хорошим економічним рівнем! Держава має бути чесною з людьми та сказати, що саме вони можуть повністю покрити фінансово в медицині.

До прикладу, я б зробила безкоштовною усю невідкладну допомогу та ургентні стани, що вимагають оперативних втручань, ввела б страхову медицину. Адже сам напрямок «охорона здоров’я» не є дешевим і хтось за це має платити – або держава, або страхова компанія, або сам пацієнт…

Тільки, схоже, досягнути цього ідеалу поки що складно і ще тривалий час ми будемо свідками «притирання» до нових правил реформування.

Далі лишається відкритим питання ремонту будівель, закупівлі та технічного нагляду обладнання, оргтехніки… В НСЗУ про це роз’яснень не дають. Утримувати заклад повинні ми самі. Але за які гроші?

Певний вплив на впровадження реформи завдала і пандемія, адже скасовані всі планові операції та маніпуляції, зменшилась кількість відвідувань пацієнтами медзакладу. Проте, якби пацієнтів була достатня кількість, це не врятувало б ситуацію. Тарифи всеодно слід переглянути, бо вони повністю неадекватні.

Жоден медзаклад України не виживе на такому фінансуванні. Побачите, що в результаті цієї реформи винними лишаться медики на місцях. Не будуть казати «погано там», будуть казати «погану тут…В цьому випадку, у Володимирі».

Ми були на зустрічі з міністром охорони здоров’я Максимом Степановим, говорили про це все. Хочу сказати що урядовець ставить дуже правильні пріоритети, але його теж можна зрозуміти – напевно, потрібен час, щоб щось зробити. Йому теж важко після попередників втілювати реформу та наводити лад у галузі медицини.

– Контракти на скільки пакетів послуг уклали з НСЗУ?

– Заключили по 15 пакетах послуг. 16 пакет – по стаціонарній допомозі пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19.

Деякі пакети ми не змогли підписати, бо є певні умови НСЗУ до обладнання, персоналу та їх навчання, цілодобових постів у деяких відділеннях і наявності тих чи інших відділень.

Щодо пакетів послуг по «бронхоскопії» та «мамографії», то у нас немає відповідного обладнання. Далі пакет послуг по стаціонарній медичній допомозі фтизіатричним хворим – у нас немає відділення, є лише кабінет фтизіатра.

Деякі пакети ми взагалі не маємо права підписувати, бо є лікарні третього рівня, де надається високоспеціалізована медична допомога і ці лікарні мають можливість витримати усі умови НСЗУ щодо того чи іншого пакету послуг.

Але ми не здаємось і будемо працювати над доукомплектовуванням нашого медзакладу, а згодом спробуємо збільшити кількість пакетів та розширити спектр послуг.

– Кадровий потенціал ТМО. Який він сьогодні? Чи йдуть до вас молоді спеціалісти?
– Я з повагою ставлюсь до медиків зі стажем. Як кажуть, «дай Боже потрапити до молодого терапевта, але не дай Боже до молодого хірурга».

Мають бути люди, які можуть навчити і поділитися досвідом. Але для нормального функціонування медзакладу в майбутньому, потрібна молодь. І ми стараємось її залучити та втримати.

Ви вже певно знаєте, що цьогоріч завідувачі трьох відділень (гемодіалізу, пологового і терапевтичного) отримали квартири. Посприяла цьому місцева влада.

У цьому році у нас було дуже багато інтернів. Ми зробили такий собі зріз знань, щоб побачити, хто на що здібний. Інтернів набрали достатньо, будемо їх вчити й усіма силами будемо намагатися їх втримати. Шукаємо чим забезпечити, як заохотити до роботи.

Довідково:
Кількість ліжок – 280, кількість працівників 554 (лікарі – 98, медсестри – 238 і молодший медперсонал – 109, спеціалісти з вищою немедичною освітою – 3, фармацевт –1, обслуговуючий персонал та адмін.персонал – 105), кількість відділень -14.

– Володимир-Волинське ТМО не входить до переліку лікарень першої хвилі, які працюють з хворими на коронавірус. Та все ж такі хворі у нас лікуються. Чи отримують володимирські медики доплати за роботу з хворими на COVID-19?

– Доплати по COVID-19 виділили для лікарень першої хвилі. Наш медзаклад не входить до цього переліку, проте пацієнтів з коронавірусом у нас є чимало. Наразі ми їх нікуди не відправляємо, а лікуємо у себе.

Гроші ми отримали за квітень місяць, за один пролікований випадок. Скерували ті кошти на доплати медичним працівникам та закупівлю засобів індивідуального захисту і дезрозчини.

Хочемо повторно переписати цей пакет. Пишемо листи на МОЗ, НСЗУ, прем’єр-міністра, президента, але поки це нічого не дає. Обіцяють, проте за травень і червень ми доплат за роботу з хворими на COVID-19 так і не отримали. Частину коштів на доплати за лікування пацієнтів хворих на коронавірус залучили з місцевого бюджету.

– Скільки володимирських медиків заразилося коронавірусом від пацієнтів?

– Шестеро працівників, з них – один лікар. Дякувати Богу, лікар перехворів легко і далі продовжив лікувати своїх пацієнтів. Нам вдалося вберегти своїх медиків, бо в нас були засоби індивідуального захисту, проводилась відповідна робота та навчання з персоналом.

До речі, засоби захисту навесні було дуже важко купити, – не було ні коштів, ні можливості придбати відповідні товари. Влада міста та ОТГ виділили кошти й ми все вчасно закупили. Також дуже багато допомогли благодійники. Вдячні їм за допомогу в такі скрутні часи.

На сьогодні в нас розгорнуті ліжка в інфекційному відділенні для хворих на COVID-19. Під таких хворих ми також розгорнули повністю терапевтичне відділення. Якщо кількість пацієнтів з COVID-19 буде збільшуватися, розгорнемо й інші відділення на їх лікування.

– Чи багато медиків звільнилося, чи не почалося професійне вигорання у працівників ТМО?
– Ні, не звільняються. У медиків – важка статична, фізична та психоемоційна робота. І до цього потрібно ставитись з розумінням. А ще цей COVID-19…

На початку пандемії була певна напруга серед працівників, нині трохи все стабілізувалось. Ми навчилися працювати в таких умовах. Люди жаліються на оплату праці та доплати за додаткове навантаження.

Звертаюсь до очільників держави:

«Ви ж заплатіть людям, не розказуйте їм, як все гарно-кольорово і що колись все буде добре. Живуть Вони СЬОГОДНІ й СЬОГОДНІ працюють 24/7! Мало того, вони наражають на небезпеку себе, своїх рідних і близьких, рятуючи Ваші життя».

На початку пандемії деякі наші медики, задля безпеки своїх рідних, навіть додому не йшли, а лишались після зміни в лікарні. Вони гідні того, щоб отримувати нормальну заробітну плату за свою роботу!

– Нині бачимо ріст кількості захворювань. Це друга хвиля, як вважаєте? Чи все ще попереду?
– Я вважаю, що друга хвиля буде. Прийде осінь, з’являться сприяючі фактори – дощі, негода, переохолодження і тоді підуть хворі. Уже зараз бачимо, що кількість хворих з пневмоніями зростає, не усі вони COVID позитивні, але тенденція така, що 50/50.

– А що скажете тим, хто вважає COVID-19 вигадкою, фейком чи всесвітньою змовою?
– Звісно це не фейк, він є! Дякувати Богу, не для всіх несе смертельну загрозу, бо одні хворіють в легкій формі, інші – трохи важче, а є й такі, які не переносять і помирають. У кожного свій імунітет та індивідуальна чутливість до цього вірусу.

Проте берегтися потрібно усім! У кожного вдома є діти, старші батьки, бабусі та дідусі…Ніхто не знає, який імунний захист у кожного з них.

Любителям «голосно висловлюватись про спростування Covid-19» бажаю міцного здоров’я та запрошую попрацювати на благодійних засадах в інфекційному та терапевтичному відділеннях молодшими медпрацівниками. Можливо тоді вони припинять поширювати свою «диванну експертизу» у соціальних мережах.

– За час пандемії у Володимирі були хворі підключені до ШВЛ?
– Ні, до ШВЛ не підключали, користувались кисневими концентраторами. Пацієнтів з низькою сатурацією вистачало і їм потрібен був кисень. Вкрай важких пацієнтів, що потребували інтубування та підключення до ШВЛ, згідно з наказами обласного управління охорони здоров’я та маршрутів пацієнта, скеровували у лікарні першої хвилі.

– Ваші висновки стосовно походження цього вірусу: штучне чи природне?
– Вірус вперше ідентифікували ще в 1956 році. На сьогодні будова його ланцюгів уже дещо видозмінена. Я вважаю, що без «людської руки» там не обійшлося. Не міг він самостійно так мутувати. Але це тільки моя думка і вести розслідування та робити гучні заяви, не в моїй компетенції.

– Продовжіть, будь ласка, речення: якби не пандемія, то наше ТМО вже…
– Не можу продовжити, не можу обіцяти… Найгірше – жити й працювати в час змін. Я не можу чітко спланувати свій робочий день, бо щохвилини щось змінюється і все заплановане просто відходить на другий план.

Справа не в пандемії, а в державі. Має бути гідне фінансування медицини, бо наші керманичі дограються до того, що в них не буде державних лікарень, а лише приватні. А мудрі й перспективні медичні кадри – просто виїдуть в пошуках кращої долі.

– Які плани в гендиректорки ТМО?
– У 2021-2022 роках зробити капітальні ремонти поки 6 відділень. На наступні роки – інших відділень ТМО. Також закупити обладнання – від операційних ламп, столів до новітніх стійок, що покращить роботу наших лікарів. Окрім того, доукомплектувати відділення всім необхідним, старе замінити новим. Бо нині куди не зайди – роботи вистачає.

Якщо говорити за оптимізацію, то ми об’єднуємо пологове відділення з гінекологічним. Згідно з чинним законодавством, відбудеться це у жовтні поточного року.

Майже в усіх лікарнях Волині гінекологія і пологове – це одне відділення, акушерсько-гінекологічне. Чому в нас так, розбиратись не будемо, а будемо щось з цим робити. Побачимо, можливо доведеться скоротити кількість постів, ліжок…

Все залежить від навантаження і від пацієнтів. Але все що будемо робити, не позначитися на якості надання медичних послуг та комфорті наших пацієнтів.

Люблю успішні проєкти й ніколи не обираю легких шляхів. Надіюся, що за якийсь час саме Володимир-Волинське ТМО стане для мене успішним проєктом. А це створить гідні умови праці для наших медичних працівників та покращить умови перебування у стінах ТМО наших пацієнтів.

Знаю, що догодити всім – не під силу. Але хочеться, щоб більшість володимирчан говорили: «а в нашій лікарні мені зробили те чи інше ….А, наприклад, у Нововолинську, Любомлі чи Ковелі про таке навіть не говорять». Немає нереальних речей, коли є команда і наполеглива робота 24/7!