Попри невтішний діагноз китайських лікарів, 4-річний володимирчанин Ромчик Роїк продовжує боротися за життя

Чотирирічний Ромчик Роїк із села Заріччя Володимир-Волинського району, на чиє лікування у Китаї ще два місяці тому збирала кошти вся країна, продовжує  боротьбу за повноцінне життя у клініці в Піднебесній. Разом із мамою Олею він тут уже майже два місяці. І хоча прилетіли лікуватись в клініці у Юньчені, після того, як отримали там відмову знайшли іншу, і тепер, попри невтішні прогнози лікарів, показують перші позитивні результати.

Про це повідомляє Слово правди.

У хлопчика від народження проблеми з печінкою – медики виявили відсутність протоків, котрі призводять до цирозу. Єдиним виходом і шансом на порятунок при такому захворюванні є пересадка, яку зробили у Польщі, коли дитині виповнилось 11 місяців. Донором стала його мама. Та після довгоочікуваної операції, на яку з миру по нитці збирали 120 тисяч доларів, розпочались нові серйозні проблеми, як з’ясувалось, через передозування ліків.

“Помітила, що з сином щось негаразд, адже він дивно поводився, зривав з себе трубки, але польські лікарі запевнили, що все нормально. Повіривши їм на слово, пішла відпочивати у готель, адже була знесилена після операції. З Ромчиком лишився чоловік, який невдовзі зателефонував і повідомив, що в дитини спинилось серце. Одразу кинулась до лікарні, а коли прибігла в реанімацію, він досі не дихав. Зупинка тривала близько десяти хвилин! У той момент мені здалось, що мій світ знищено”, – з хвилюванням пригадує мама Ольга.

Лікарям вдалось повернути Ромчика до життя, але батьків вони попередили, що дитина тепер не зможе сама ні їсти, ні сидіти, тому до України вони повезуть «живого мерця», якому і жити лишилось недовго. Та Ольга з чоловіком відмовлялись у це вірити, не опускали рук і чіплялись за будь-яку можливість, аби допомогти сину одужати – щодва місяці проходили курси реабілітації, правдами і неправдами діставали рідкісні дороговартісні ліки і тішились кожному найменшому досягненню. А за рік після операції пережили нове випробовування – крововилив у мозок, який стався через високу температуру. Цього разу дитину оперували у Львові.

Наразі Ромчику потрібна ще одна операція у Польщі, під час якої йому нарешті мають зашити м’язи живота, які досі є відкритими.  Оскільки операція триває шість годин, лікарі поки побоюються, адже є ризик, що дитина її не переживе. Для оперативного втручання потрібно поліпшити стан хлопчика – його мозок повинен працювати краще.

“Познайомилась з батьками, які лікують своїх діток у Китаї в клініці, котра спеціалізується на хворих із ураженим головним мозком. Результати після лікування у цій клініці вражаючі, тож  ми теж зацікавились цієї темою. Проте довгий час не могли наважитись, бо енцефалограма показувала високу ймовірність виникнення епілепсії. Нарешті, коли дитині виповнилось чотири роки, лікар дозволив пройти реабілітацію у Китаї”, – ділиться мама Ромчика.

Зібравши необхідні для проходження курсу лікування 12 тисяч доларів, на початку серпня Ольга та Ромчик вирушили у першу в своєму житті тривалу подорож – дев’ять годин польоту до Китаю та ще дві години у межах самої країни, які хлопчик мужньо витримав. У клініці ще дивувались, як він переніс цей політ, а після тижневого обстеження взагалі відмовились братись за лікування дитини,  бо це, за словами тамтешніх лікарів, найскладніший випадок у їхній практиці.

Ольга була у відчаї та не здавалась. Жінка шукала інші шляхи, і удача, врешті, їй посміхнулась – іще одна клініка, де лікують такі ж хвороби, погодилась їх прийняти. Але для цього їм знову потрібно було летіти до іншого міста. А це і витрати додаткові, і фізичне навантаження на хвору дитину.

“Я тиждень просила, молила, але їхнє рішення – без змін. Попри те, що тамтешні лікарі хотіли лікувати Рому, головний лікар дав відмову. Але, дякуючи добрим людям, нашим українцям, які лікуються в Юньчені, мені допомогли вийти на таку ж клініку, тільки в іншому місті”, – розповідає жінка.

Уже за два тижні після початку реабілітації у новій клініці Ольга поділилась радісними новинами на своїй сторінці у фейсбуці – лікарі нарешті побачили позитивну динаміку. Виявляється, маленький Ромчик не настільки важка дитина, як здавалося на перший погляд. Китайські медики почали поступово вводити у реабілітацію і лікувальні препарати, самі дивуючись, які можливості має цей, здавалося б, маленький «сплячий мозок».

“Я дуже рада, що мій Ромашка довів лікарям, який він сильний і яка у нього жага до повноцінного життя. В Україні ми майже чотири роки боролись за те, аби навчитись ковтати слину, а тут  лиш через два тижні обходимось майже без слинявчиків”, – не стримуючи радісних емоцій, розповідає Ромина мама.

Після перших позитивних результатів не забарились нові досягнення – Ромчик нарешті почав їсти з ложечки, хоч і поки що перемелений у блендері суп. А ще навчився сам перевертатись. Багато корисної інформації Ольга дізнається у «Школі батьків» при клініці, де медики розповідають, як правильно займатися з їхніми дітьми вдома. З новим багажем знань жінка відчуває себе ще упевненіше, адже тепер точно знає, що потрібно її дитині.

Час спливає швидко і вже за місяць закінчиться перший курс лікування у клініці, а таких Ромчику потрібно не менше шести. Для того, щоб знову прилетіти до Китаю, вже зараз потрібно підтвердити, що родина має на це фінансову спроможність, адже лише тоді у клініці дадуть запрошення. І хоча коштів поки не вистачає, Ольга налаштована рішуче, адже, як ніхто, вірить в одужання своєї дитини. Каже, що поки Ромчик ще маленький, зараз найбільш сприятливий період для лікування, адже мозок ще росте і здорові клітини можуть перейняти функцію тих, що пошкоджені і вже не відновлюються.

“Просто сидіти і думати, як Бог дасть, – неправильно. Бог робить руками людей, тому, щоб не трапилося у житті, якби важко не було, треба робити все, що у твоїх силах, і навіть більше. Аби потім не довелося шкодувати, що я міг, а не зробив”,- підсумовує Ольга.

В родині Роїків зростає ще семирічна донечка, яка дуже мріє, аби її братик нарешті зміг, як і всі діти, сидіти і бавитись. Вона дуже чекає на  повернення мами і Ромчика з Китаю. А Ольга, яка хоч і сумує за рідними, але мужньо витримує розлуку, бо знає заради чого усе це потрібно, адже понад усе прагне почути із уст свого сина заповітне «Мама».

Реквізити банківського рахунку мами Ромчика:

5168757394873857 Роїк Ольга.