Полишив фермерство і пішов у військо: історія добровольця з Володимира, який служить у теробороні Волині

У складі 100-ої окремої бригади територіальної оборони Волині захищає кордон з Білоруссю військовослужбовець ЗСУ Роман із позивним «Рибак». В армію чоловік пішов добровольцем.

Військовий, до початку повномасштабної війни займався сільськогосподарським виробництвом та має для цього техніку й землю в оренді. Після 24 лютого 2022-го, зрозумів, що потрібно захищати країну й рідні землі, пише Суспільне.

“Вдома сів і два дні роздумував, що робити. Зрозумів – треба захищати свою Батьківщину, свої землі. Зібрався, пішов у воєнкомат і опинився тут. Проходжу військову службу, захищаю свою землю від ворогів”, – сказав боєць.

На місці несення служби нещодавно відзначив своє 30-річчя. День народження, говорить військовий, минув як і решта днів на службі.

“Тут немає такого як свято. У нас все – будні дні, де є цілі, виконання бойових задач, навчання та відпрацювання на практиці, вдосконалення навичок”, – каже тероборонівець.

Зараз Роман – командир відділення у бригаді. Щодня військові опановують бойову техніку, навчаються стрільбі й тактикам ведення бою.

“Стараємося як губка чим більше поглинути знань, бо від того буде легше в бою. За цей час навчався літати на квадрокоптері та стріляти з РПГ. Стріляти зі зброї навчився раніше, бо маю дозвіл, але тут навчився відмінно. Опановуємо тактику, як прийняти бій та швидко переміщатися, щоб ворог не помітив”, – говорить боєць.

У бліндажі, де військові обігріваються за допомогою буржуйки, облаштували спальні місця для відпочинку. Всередині бліндажу, розповів Роман, закріпили теплоізоляційну фольгу, щоб прискорити процес нагрівання і мінімізувати втрати тепла.

“Бліндаж у нас перекритий, робили для себе, бо якщо буде якийсь прильот, то щоб бліндаж витримав і не завалило хлопців під завалом. Старалися, щоб було комфортно тут, чим могли оббивали. Зробили, щоб відчувався затишок як вдома”, – сказав боєць.

Військовий Роман каже: після перемоги їхні бліндажі можуть стати місцем відпочинку чи туристичним об’єктом.

“Столик лишимо, все лишимо, щоб люди приїхали, відпочивали. Після перемоги сюди захочеться приїхати, згадати як і що було, бо ж рік часу проводимо тут”, – розповів командир відділення.

З початком війни, говорить боєць, його світогляд змінився суттєво, зокрема почав більше цінувати сім’ю, родину та все, що надбав у житті. Вдома у Володимирі на чоловіка чекає дружина та двоє дітей маленьких дітей.

Після повернення до цивільного життя, додав Роман, продовжить свою аграрну справу.