Перша хата: подружжя Веремчуків переїхало з Володимира та облаштувало мініферму у Зимнівській громаді

Кожен, хто проїжджав у селі Селець Зимнівської громади, не міг не помітити Першої хати із великою гойдалкою та екзотичними тваринами, які пасуться біля дороги. Віслюки, поні, вівці, єноти, сотні кролів, папуги, морські свинки, гуси, котики й собаки. На цьому подружжя Юрія та Катерини Веремчуків не збирається зупинятися та запрошує туристів до своєї домашньої мініферми.

Ініціатором створення контактного мінізоопарку був Юрій. Це він їздить по всій Україні, збираючи тварин, для деяких з них – це був справжній порятунок. Допомагають чоловіку його дівчата, дружина Катерина та донька Анастасія.

Роки три тому Веремчуки придбали будинок у селі Селець Зимнівської громади та переїхали у село із Володимира. Будинок – це була любов з першого погляду. Місце побачили гарне: поле, ліс, річка і відразу зрозуміли, що це воно…

Любов до тварин Юрію прищепив батько. Він також із села, теж тримає вівці, коні.

“В моєму дитинстві ми тримали кроликів, потім все пройшло. А коли ми з дружиною жили в місті, то батько подарував мені кролицю з кроленятами. З цього все і почалося.

Тоді я вже спробував породистих кролів купити. Двадцять разів спіткнувся, бо коли людина не знає, то їй продають усе. Дивишся, ніби породистий, гарний, а насправді там нічого. А коли вже професійно став займатися, то тоді зрозумів, де я робив помилки. Найбільший досвід – це базар, різноманітні ярмарки тварин. Вони були у нас на заході України ще до війни, до коронавірусу, ми постійно їздили по всіх базарах. Кожна неділя місяця була розписана: Рівне, Львів, Тернопіль, – розповів господар.

Юрій є членом Клубу кролівників України. Брав участь у різноманітних виставках кролів ти неодноразово отримував нагороди і кубки.

В домашньому міні зоопарку Веремчуків є різноманітні тварини. Віслюки, поні, кролики, вівці, морські свинки, єноти, папуги, більше сотні гусей, коти і собаки.

Ранок Юрія починається о 6 годині ранку, але не з кави. Першим ділом чоловік обходить свою господарку, дивиться, чи нічого за ніч не трапилося, чи всі тварини на місці й здорові. Тоді можна випити кави. Далі 2-2,5 години треба, щоб усіх нагодувати, прибрати. Також приблизно 2-2,5 години витрачає на це ввечері. Окрім ферми, чоловік працює на будівництві. Віджартовується, що йде на роботу, щоб утримувати господарство.

Але, як зізнається Юрій Веремчук, з тваринами не відчувається втома. Можливо фізична — так, але морально він відпочиває.

“Тварини відають, певного роду, позитивний заряд енергії. Інколи, буває, сидиш там до пізньої ночі і не відчуваєш втому, а відчуваєш певну легкість. Дістанеш тваринку, милуєшся нею, бо вона гарна. Бачиш, що вона росте така, як ти хочеш і все, ти вже гориш тим бажанням, – поділився хазяїн мініферми.

Господар розповів, що давно виношував задум створити контактний зоопарк, щоб приїжджали люди. Дарувати, особливо дітям, та й дорослим радісні емоції. Наразі ця локація набирає популярності, сюди приїжджають сім’ї з дітками, школярі на екскурсії, влаштовують фотосесії.

Щоб записатися на екскурсію, телефонуйте за номером телефону: 096 66 145 88.

Читайте також:

Страуси дісталися до Литовежа: нововолинець Ігор Мусій розповів про створення екзотичної ферми