Партнерство, яке працює: як міжнародні зв’язки Володимира та Расейняя стали реальною опорою громади
У час, коли українські громади проходять випробування війною, міжнародні партнерства перестають бути елементом протоколу. Вони перетворюються на інструмент підтримки один одного, розвитку й європейської інтеграції. Історія співпраці між Володимирською громадою та литовським Расейняєм – один із прикладів того, як міжмуніципальні зв’язки можуть приносити результат.
Початок цієї співпраці у 2022 році співпав з непростим періодом для України. Партнерство будувалося не за шаблоном і не з формальних жестів – а через щирий інтерес литовської сторони до українських реалій та готовність допомагати практично, а не «на словах».
У наступні роки зв’язок між Володимиром і Расейняєм не просто не згас – він зміцнів і набув змісту. Литовські партнери передавали генератори, медичне обладнання, підтримували українських військових, реагували на потреби громади так, як це роблять не формальні союзники, а друзі.
Паралельно відбувалося те, чого не заміниш жодним грантом чи угодою: обмін досвідом у медицині, соціальній сфері, молодіжних практиках.
Важливим виміром цього партнерства стала підтримка дітей. Поїздки юних володимирчан до Литви – це не “туристичний обмін”, а елемент гуманітарної безпеки. У 2025 році відбулася вже 4-та така поїздка, а саме у серпні 2025-го року. Діти учасників бойових дій отримали можливість хоча б на кілька днів жити без сирен, без стресу і без реалій війни. І саме такі досвіди формують у них довіру до європейської спільноти та розуміння, що Україна не самотня.
На дітей чекала насичена програма: відвідування дельфінарію у Клайпеді та музею науки в Каунасі, різноманітні екскурсії, майстер-класи, справжнє випробування на картинговому треку, сплав на каяках по мальовничій річці Дубиса, незвична альпака-терапія, що подарувала море позитивних емоцій, а також захоплива прогулянка по залізничному мосту — найдовшому та найвищому серед усіх у країнах Балтії. Особливим моментом стала поїздка до Балтійського моря.
Але партнерство не зупинилося на гуманітарних жестах.
У 2024 році в центрі розмов делегацій уже були питання енергоефективності, можливості залучення коштів ЄС, ідеї спільних проєктів у сфері медицини, освіти та туризму. Це означає, що Володимир входить у поле європейських можливостей не лише через столицю, а й через прямі горизонтальні контакти.
І саме такі контакти – основа євроінтеграції громад.
Коли громади можуть напряму вести діалог з європейськими партнерами, вони швидше адаптують свої стратегії до вимог ЄС, отримують доступ до грантових програм, вивчають моделі управління, які працюють у країнах-членах. Це не теорія — це конкретна робота «наземного рівня», де громада підсилює себе не очікуючи централізованих рішень.
Міжмуніципальні зв’язки – це дипломатія, яка має реальні наслідки: від гуманітарної підтримки – до стратегічних проєктів і включення громади в європейську мережу.
У цьому й полягає цінність міжнародних партнерств для українських громад.
Вони не лише виконують роль «міжнародних жестів», а й дозволяють громадам рухатися швидше – у розвитку, у підвищенні стандартів, у доступі до можливостей, у розумінні європейських практик.
А значить — і в наближенні України до ЄС.
Партнерство Володимира та Расейняя – це не просто успішний кейс. Це приклад того, як громади можуть стати суб’єктами євроінтеграції.
І це той шлях, який сьогодні потребує масштабування по всій країні.
***
Дана стаття написана в рамках інформаційної кампанії “Історії успіху громад” в рамках проєкту «Громади Волині на шляху до ЄС», який реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя у партнерстві з Волинським регіональним відділенням Асоціації міст України та Волинським Інститутом Права.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
