Неймовірна мандрівка в Карпати: жителі Володимира-Волинського проїхали понад тисячу кілометрів на велосипеді

28-річний мешканець Володимира-Волинського Олександр Сенатор разом зі своїм другом Дмитром Кушом проїхали на велосипедах 1080 кілометрів. Відстань від княжого міста до Карпат і назад додому вони подолали за 8 днів. 

На велосипедах катаються мільйони українців. Але на далекі веломандрівки наважується далеко не кожен. Здається, неймовірне вдалося здійснити жителю Володимира-Волинського. Тиждень тому Олександр Сенатор разом зі своїм другом Дмитром подалися до Карпат. Та не автобусом чи автомобілем, а… велосипедом! Відстань у 1080 кілометрів хлопці «прокрутили» за 8 днів. І це далеко не перша подібна поїздка.

Як розповідає Саша, приблизно 5 років тому він придбав велосипед. І з цього все й почалося. Хлопець захопився велопоїздками. Потім познайомився з іншими велосипедистами і велотуристами, які емоційними й захоплюючими розповідями про свої манди «заразили» його і надихнули на власні подорожі.

Спочатку були недалекі виїзди на рідну Володимирщину і Рівненщину. Поїздки Саші настільки сподобались, що він вирішив ризикнути і рвонути на велосипеді в Одесу. Цього разу компанію хлопцю склав його друг Діма, який також захопився велотуризмом.

«Разом якось спокійніше та й веселіше», – зауважив Олександр.  

Минулого року хлопці здолали на велосипедах понад 1100 кілометрів з Володимира-Волинського до Одеси приблизно за тиждень. Щоправда, назад вже верталися поїздом. А цього разу друзі вирішили податися велосипедами вже в Карпати, аби помилуватися неповторними краєвидами мальовничих гір.

«Цього разу вирішили їхати велосипедами в Карпати і ними ж повертатися назад. Наша мандрівка зайняла 8 днів і 7 ночей. Частково ночували в палатках, десь 4 ночі, а ще в готелях і садибах», – розповів Саша.

За словами мандрівника, причини для здійснення цієї велоподорожі прості: Карпати – неймовірно гарна місцевість з крутими дорогами, захоплюючими ландшафтами та колоритним місцевим населенням. Та й роздивлятися Карпати з велосипеда значно корисніше й цікавіше, аніж з вікна автобуса чи автомобіля.

«Ми не спішили, їхали помаленьку – насолоджувалися краєвидами. Найбільше сподобались гірські вершини. Коли їдеш дорогою, а навкруг тебе, повсюди величезні мальовничі гори з квітучими полонинами та схилами, вкритими густими смерековими і буковими лісами, з бурхливими річками і блакитними озерами – це дуже круто.

Хороші враження залишились і від Карпатського біосферного заповідника. Там теж дуже гарно.

Також на озері Синевир побували і в Буковель заїжджали. Але там все псують рекламні банери і вивіски, які стоять всюди й собою захаращують красу природи. Це не дуже цікаво», – поділився своїми враженнями володимирчанин.

Хлопець зізнається: цілеспрямованого тренування в нього не було. Хіба у нагоді стали щоденні поїздки велосипедом на роботу, а потім назад додому і велосипедні прогулянки на вихідні.

За його словами, важко в подорожі не було та й труднощів практично не траплялось. Хіба що іноді виникали проблеми з ночівлею. Ускладнювала мандрівку й мінлива погода.

«Як вечір настає і знайти де саме поставити палатку в незнайомому місці трошки важкувато було. Бо спочатку дивишся по картам, здається ось там пляж є, на якому можна палатку розташувати, але коли приїжджаєш на це місце, то виявляється, що там все зовсім по-іншому.

Також останніми днями, коли вже поверталися додому, то потрапляли під дощі й трішки промокали. Приїжджали в готелі вже мокрими. Але нічого страшного. За ніч просихали і їхали далі», – пригадує Саша.

Мандрівник додає, що під час велопоїздки, по дорозі можна знайти багато цікавих місць, але все-таки рекомендує шукати їх до мандрівки, щоб прорахувати маршрут і різноманітні нюанси й не витрачати на це зайвий час під час подорожі.

«Приблизний маршрут ми склали ще напередодні поїздки. Визначили місця, в яких хочемо побувати і приблизно запланували, що саме хочемо побачити. Але вже безпосередньо в мандрівці наш маршрут трохи коригувався.

Наприклад, вже приїхавши в Карпати, нам захотілося піднятися на гірські хребти, бо там дуже красиво. Подалі від цивілізації природа неймовірна», – зауважив мешканець княжого міста.

Якщо порівнювати мандрівки в Одесу і Карпати, то Саші більше сподобалась цьогорічна подорож в гори.

«Їхати в Карпати цікавіше. Повсюди неймовірної краси природа. Ми їхали день туди і день назад, а весь інший час ми провели в горах. Там набагато красивіші краєвиди. А в Одесі якось морально важче. Дорога важча і нудно якось. Мало цікавих локацій там було. В горах більше сподобалось», – каже мандрівник.

Головну ж пораду для тих, хто хоче вирушити у веломандрівку, Олександр дає таку:

«Велосипед треба мати надійний. Бо чим він кращий, тим легше буде їхати і менше буде ламатися. В мене він не дуже дорогий. Але я з часом його сам так удосконалив усім, чим хотів, і він став надійним і легким у користуванні. Та й спорядження хороше теж треба мати. Наприклад багажник і міцні сумки для речей».

Олександр зізнається, що вже не уявляє свого життя без надійного «стального коня» – друга велосипеда і без занять велотуризмом. Адже для нього – це спорт, здоров’я та незабутні враження. А ще – важливий іспит для виявлення власних моральних якостей та фізіологічних можливостей.

«Велотуризм – це перевірка, на що ти здатний. Подорож на велосипеді не така монотонна і швидка, як на автомобілі, а набагато цікавіша. Їдучи велосипедом, можна все не поспішаючи детально роздивитись, познайомитись з новими цікавими людьми», – розповів хлопець.  

Вже наступного року Саша планує покорити велосипедом гори Румунії і Словаччини.

Катання на велосипеді може стати і вашим улюбленим заняттям. Якщо ви хочете відчути гру вітру та зловити сонце на своєму обличчі, насолодитися красою навколишнього світу – тоді вперед. Адже велоспорт, за словами Олександра Сенатора, – це відмінний спосіб знайти нових друзів, зміцнити своє здоров’я й створити незабутні спогади, які збережуться на все життя.