Мар’яна Конончук: «Інтеграція в ЄС починається не в Брюсселі, вона починається у міській, селищній, сільській раді»

Європейська інтеграція починається не в Брюсселі, а у громадах. Мар’яна Конончук, експертка з місцевого самоврядування, кандидатка політичних наук, в.о. виконавчого директора Волинського регіонального відділення Асоціації міст України, спікерка та експертка проєкту «Громади Волині на шляху до ЄС: посилення спроможності, стратегування та партнерства задля євроінтеграційних змін», розповідає, як громади Волині можуть вже сьогодні впроваджувати євроінтеграційні стандарти у стратегії, послуги та управління, не чекаючи рішень державної влади.

За словами Мар’яни, успіх інтеграції залежить від конкретних дій на місцевому рівні: від чистої води та сортування сміття до цифровізації послуг і прозорих закупівель. Впроваджуючи практики ЄС у повсякденну роботу громад, мешканці відчують реальні зміни – комфортніше пересування, доступніші сервіси та ефективне управління ресурсами.

Ціль Мар’яни Конончук в проєкті «Громади Волині на шляху до ЄС» – допомогти громадам Волині зробити впевнений крок до Європи не чекаючи “вказівки зверху”, а вже сьогодні трансформувати свою роботу, стратегії та бачення відповідно до стандартів ЄС.

— Я бачу своє завдання в тому, щоб перевести “євроінтеграцію” з рівня гасел у площину конкретних змін у документах, процедурах, управлінні, закупівлях, послугах і прозорості. Інтеграція в ЄС починається не в Брюсселі, вона починається у міській, селищній, сільській раді, у кабінеті керівника комунального підприємства, – розповіла Мар’яна Конончук БУГ.

— Чи дійсно сьогодні від громад залежить інтеграція в ЄС?

— Європейська інтеграція – це не тільки про зовнішню політику, це про внутрішні зміни в нашій повсякденній практиці управління.

Громади не просто можуть, а, навіть, мають зобов’язання бути першими драйверами цього процесу. У 14 із 35 розділів acquis ЄС ОМС мають безпосередні повноваження, зокрема в сферах води, довкілля, транспорту, цифровізації, закупівель, відкритості.

У Швеції, наприклад, ще у 90-х муніципалітети взяли на себе реалізацію плану сталого транспорту (SUMP), ще до того, як ЄС його повністю стандартизував. У Нідерландах місцеві ради мають чіткі KPIs щодо кількості зелених закупівель. 

Італійські комуни вже давно впровадили «зелені» закупівлі як стандарт. У Польщі локальні бюджети мають цілі щодо сталого транспорту. То чому ми чекаємо?

До того ж,  чекати “договору політиків” – це втрачати час і ресурси. Громади можуть інтегруватися в ЄС через дії вже зараз.

— Мар’яно, скажіть які типові прогалини у стратегіях/статутах, діяльності громад зазвичай виявляєте щодо відповідності до тих правил, систем, нормативів, які діють в ЄС, в муніципалітетах (довкілля, цифровізація, відходи, транспорт, вода, закупівлі, відкрите врядування та ін.)?

— Типові “євро-прогалини”, які я виявляю у громадах Волині:

Відсутність секторальних цілей відповідно до директив ЄС: у Франції, наприклад, будь-яка стратегія розвитку муніципалітету в обов’язковому порядку вбудовує екологічну компоненту, ми ж її часто вважаємо другорядною.

Довкілля: відсутність аналізу впливу на екологію, відсутні SMART-цілі щодо ресурсозбереження чи відновлюваної енергії. 

Управління відходами: немає згадки про роздільний збір, підходи до zero waste, немає планів зменшення сміттєутворення.

Цифровізація: сервіси є, а інтеграції немає. Наші жителі все ще не довіряють платформам е-врядування, кіберзахисту, партисипації. Поки польські громади вже давно проводять громадські слухання через платформу Konsultacje+, ми в Україні лише починаємо замислюватися над тим, як такі інструменти можуть змінити комунікацію з мешканцями

Закупівлі: домінують цінові критерії, не враховується екологічний чи соціальний ефект, а це порушення принципів ЄС. У Німеччині 27% усіх закупівель в муніципалітетах мають критерії екологічної сталості. У нас – ціна, і все.

Відкрите урядування: слабка інтеграція інструментів громадської участі, як-от бюджети участі, петиції, електронні консультації, особливо це стосується сільських громад.

Транспорт: немає концепцій сталого мобільного планування (SUMP), розроблених за стандартами ЄС.

Водопостачання: стратегії розвитку наших громад не містять згадок про директиви щодо якості води, контролю втрат або перехід на Smart Water Management.

Інституційний вакуум: у більшості наших сільських та селищних громад все ще немає структурних підрозділів, або посадовців, які відповідають за міжнародні проєкти, євроінтеграцію чи залучення коштів.

— Які головні бар’єри зараз заважають громадам рухатися до стандартів ЄС — кадрові, фінансові, управлінські чи комунікаційні? Як їх долати «короткою дорогою» та чи є така дорога.

— Бар’єрів, насправді, багато.

Нестача кадрів, велике навантаження, і більшість з наших посадовців про ЄС acquis чули хіба в теорії. Для порівняння, у Німеччині на 10 тисяч жителів припадає 1 спеціаліст з муніципальних проєктів розвитку. У нас це іноді бухгалтер + секретар + юрист в одній особі.

Нестача коштів на підготовку якісної документації, а отже – обмеженість у залученні фінансування. Наприклад, в Італії муніципалітети формують окремі бюджети для участі у європейських грантах. У нас це досі «а чи є залишки бюджету?».

Відсутність середньострокового планування, неврегульовані процеси моніторингу стратегій: хоча цей бар’єр ми вже почали долати через формування культури управління публічними інвестиціями.

Також, не усі наші громади, на жаль, вміють “продавати себе” міжнародним донорам, містам-партнерам, програмам міжнародної технічної допомоги.

Коротка дорога? Звісно є.

Це єврорадник у громаді. Саме для цього я розробляю модель функціоналу посадовця з питань євроінтеграції. Це буде людина, яка візьме на себе інтеграцію норм ЄС, проєкти, пошук донорів, партнерства… і стане новим двигуном в системі управління громадою.

— Якщо голова громади питає: «З чого почати завтра?» Назвіть Ваш ТОП-3 конкретних кроки для швидкого прогресу в інтеграції до європейських стандартів.

1. Оцініть відповідність вашої Стратегії розвитку та Статуту acquis ЄС по 7 ключових сферах. Саме це я роблю в аналітичних звітах по громадах.

2. Призначте відповідального за євроінтеграцію у громаді, нехай це буде внутрішня людина, або радник на громадських засадах. У Франції таких спеціалістів готують у спеціалізованих муніципальних школах. Ми теж готуємо – через навчання, яке я проводжу в межах проєкту.

3. Заплануйте перше партнерство: місто-побратим в ЄС, або вступ до міжнародної мережі. Як показує досвід Іспанії, це одразу підвищує шанси громади на доступ до фінансування.

— Яке Ваше особисте бачення: що зміниться для мешканців громад Волині, коли євроінтеграційні підходи стануть частиною щоденної роботи місцевої влади?

— Коли євроінтеграція стане щоденною рутиною, мешканець села або містечка Волині це відчує не в документах, а в сервісі.

Вода буде чистішою, бо громада впровадить директиву про якість води. Як у Нідерландах – датчики витоку, моніторинг якості, онлайн-оплата.

Сміття буде менше, бо будуть контейнери для сортування, а не штрафи для бабусі з пластиковим пакетом. Як в Італії – RFID-мітки на контейнерах і оплата “за кілограм”, а не “за всіх”.

Електронні послуги працюватимуть, бо громада підключить е-платформи, а не вимагатиме паперову довідку. Як, наприклад, у Німеччині – портал, де мешканець може відправити запит, отримати рішення і оцінити послугу.

Закупівлі стануть чесними, бо прозорість – це не просто слово, а вимога на рівні директив ЄС. Як у Франції – локальний бізнес виграє тендер, бо пропонує екологічну упаковку та логістику.

Після запровадження acquis ЄС, транспорт у наших громадах стане безпечнішим, екологічно відповідальним і орієнтованим на потреби всіх мешканців – зручним для людей з інвалідністю, енергоефективним і інтегрованим у цифрові рішення для планування мобільності. Як у Швеції – маршрути, які плануються не “по карті”, а за даними мобільності мешканців.

Погодьтеся, Європа – це не лише про відкриті кордони Шенгену, це, насамперед, про якість щоденного управління, прозорість рішень, ефективність сервісів та відповідальність перед людьми, і саме на рівні громад формується ця нова управлінська культура. Acquis Європейського Союзу – це зведення норм, стандартів і практик, перевірених десятиліттями у країнах-членах ЄС. І сьогодні ці стандарти – не далека теорія, а вже цілком реальні механізми, які ми інтегруємо у стратегічне та інституційне життя волинських громад завдяки спільній роботі в межах нашого проєкту.

Проєкт «Громади Волині на шляху до ЄС», який реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя у партнерстві з Волинським регіональним відділенням Асоціації міст України та Волинським Інститутом Права допомагає громадам трансформувати свої стратегії та статути відповідно до європейських стандартів та готувати нових фахівців з євроінтеграції для кожної громади.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».