Майстриня із Заріччя перемогла на міжнародному конкурсі, допомагаючи ЗСУ

Жителька села Заріччя Володимирської громади Валентина Борусевич отримала гран-прі у Міжнародному благодійному конкурсі мистецтв «Осіння казка – Берлін 2022», одночасно допомагаючи цим ЗСУ.

Вона виставила на огляд журі свої блокноти, розписані фарбами особливим методом – крапками та краплинками, – пише газета «Місто вечірнє».

“Я дуже довго йшла до цієї нагороди. Завжди сподівалася, що хтось оцінить моє мистецтво, як не в Україні, то хоч за кордоном. Так і сталося”, – розповідає пані Валентина.

Як зазначає майстриня, взявши участь у конкурсі кожен з учасників також допоміг нашим захисникам, адже ця акція також була благодійною. Окрім цього конкурсу свої роботи пані Валентина подавала ще на три інші:

• Всеукраїнський багатожанровий конкурс мистецтв “Чорнобривці”,
• Всеукраїнський конкурс декоративно-прикладного мистецтва “Золота осінь”,
• Міжнародний конкурс мистецтв “Tatra of Stars 2022” у Словаччині.

У всіх конкурсах посіла перші місця зі своїми виробами.

Шлях до визнання пані Валентина описує досить не простим. За багато років своєї праці на мистецькому поприщі були успішними, проте без визнання. Але майстриня ніколи не зупинялася й постійно продовжувала удосконалювати свої навички.

Одні із останніх робіт жінки – це блокноти та горнятка із точковим розписом, які і допомогли здобути нагороди на міжнародних і всеукраїнських конкурсах, як зазначає пані Валентина, точковий розпис – це не легка справа.

Жінка каже, що заняття точковим розписом вимагають спокою, душевної рівноваги, неабиякого терпіння, емоційного і фізичного здоров’я та збалансованості всього організму. Інакше нічого не вийде.

“Був випадок, коли у мене був низький рівень гемоглобіну. Через це у мене тремтіла рука. Я намагалася притримувати її другою рукою, але на жаль це не допомагало. Доводилося закидати цю справу до “хороших часів”, поки не поправиш здоров’я або поки не минуть стресові ситуації у житті”, – каже пані Валентина

І так вже понад шість років Валентина Борусевич освоює та вдосконалює техніку крапкового розпису. Чимало її виробів побачив світ та жителі Володимирської громади громади. Все починалося із тренувань на папері, ніби діти в першому класі виписують в зошитах у косу лінійку. Виписувала крапочки різних діаметрів, потім перейшла до крапельок та ліній – і так невеликими кроками до великих візерунків та орнаментів.

Крім крапкового розпису, жінка освоїла 15 технік декоративно-прикладного мистецтва. Це і вітражний розпис (розпис по склу), і різні види вишивки, джгутова філігрань – виготовлення виробів із шнурків, паперова пластика – виготовляє квіти, ляльки-мотанки, які у своєму складі містять запашні трави і слугують також у якості ароматерапії та ароматизаторів для дому.

Починала ж свою творчу діяльність Валентина Борусевич із писанок. Як пригадує майстриня, все почалося із того, що її син Олександр, навчаючись у місцевій художній школі, отримав відзнаку за свою писанку. Як він її малював, пані Валентину захопив цей процес, і вона попросила навчити її. 

Далі майстриня почала декорувати порожні пляшки, які були досить гарної форми, то нитками, то тканиною, розписувала фарбами і прикрашала кольоровими стрічками. Згодом почала ліпити вироби із паперу та клею, які розмальовувала. Виходили гарні фігурки, грибочки.

З початком в Україні повномасштабної війни мистецтво допомогло пані Валентині. Майстриня пригадує, що на той момент були втрачені усі сенси і через це взагалі не було ні сил, ні бажання приступати до творчості. Але згодом жінка, коли провела сина на фронт, взявши себе в руки, вирішила продовжити свою справу задля того, щоб наблизити Перемогу. Тому вирішила мистецтвом допомагати армії.

У Володимирі проводили благодійні аукціони, для яких пані Валентина виготовила розписні кружки, брала участь у благодійних конкурсах як в Україні, так і за кордоном, де виручені кошти відправляли на допомогу ЗСУ.

“Слава Богу, що я можу таким чином допомагати нашим захисникам. Хоч власних коштів я надати не можу, але вкладаю душу у вироби, які продаються задля Перемоги. Радію, що за виручені кошти комусь придбають бронежилет чи теплі речі”, – каже майстриня.

За роки творчої роботи пані Валентина назбирала безліч нагород. В її оселі є куточок, який завішаний дипломами, грамотами та подяками, але майстриня каже, що це лише невелика частина із того, що вона зберігає. Майже три роки, із початку коронавірусної пандемії, жінка бере участь у багатьох конкурсах, які проходять дистанційно, та завжди отримує призові місця. До цього ж відвідувала творчі ярмарки та різноманітні заходи. Та головною ціллю наразі в пані Валентини є отримати звання заслуженого майстра народної творчості, яке призначає Президент України.

Валентина Борусевич також активно займається громадською діяльністю. Наразі вона є головою громадської організації “СТИМУЛ – осіб з інвалідністю”.  Жінка ніколи не залишається осторонь суспільних подій, які відбуваються у нашій громаді чи країні, часто відвідує різноманітні тренінги та навчання для активістів.  Ба навіть спробувала балатуватися у депутати місцевої ради. А ще декілька років тому Валентина захопилась театральним мистецтвом. Зараз є акторкою народного аматорського театру “Відродження” імені Богдана Берези. На даний час грає у ляльковій виставі, яку зможуть побачити дітки до дня Святого Миколая. 

Також уже впродовж багатьох років Валентина Борусевич займається рекреаційними видами спорту – видами спорту для людей з інвалідністю. Це починалося із маленьких міських і районних змагань, а згодом були і всеукраїнські, де скрізь пані Валентина та команда із Володимирщини завжди займали призові місця.

Допомога людям Валентини Борусевич віднедавна не обмежується лише мистецтвом чи роботою в ГО. Також нещодавно жінка отримала диплом масажиста. Їй не складно було проходити навчання з цього фаху, адже раніше займалася масажами і завжди цікавилася медициною. Проте дипломований фахівець більше йме віри у людей. Через це й вирішила ще й у такий метод служити людям і покращувати їхній фізичний стан за допомогою отриманих знань.