«Люди питали, де картоплю садитимемо»: у селі за Володимиром подружжя з Луцька висадило лавандове поле

У селі Хмелівка Зимнівської громади подружжя Віталія та Наталії Лясніків засадили поле ароматної лаванди та приймають туристів за символічну ціну. Частину виручених коштів передають на потреби ЗСУ.

Старенька хатинки з часткою землі, яка дісталася Віталію у спадок від дідуся й бабусі у селі Хмелівка, декілька років стояла пусткою. Після травми чоловік не міг працювати за основним місцем роботи, тож почав шукати заняття для душі. Ідею створення лавандового поля, зізнається Віталій, виношував декілька років. Методом проб та помилок, власноруч із насіння вирощував кущі лаванди. Дружина Наталія, як надійна опора, підтримала чоловіка, хоч і працює за іншою спеціальність у Рівному.

Перші кущики запашних квітів посадили біля хати. Пробував декілька сортів, шукав, які найбільше підходять для нашого клімату. Не все вдалося з першого разу: деяке насіння не проросло, інші кущі – замерзли. 100 кущів з’їли хрущі, їх довелося замінювати. З’ясували, що найкраще для наших умов підходить англійська вузьколиста лаванда. Вона є морозостійкою і на зиму її вже можна сіяти.

Тож у грудні минулого року засіяли вже ціле поле, розміром у 10 сотих. Обійстя бабусиної і дідусевої хати планували перетворити на зону відпочинку та місце для чудових фотосесій з різними локаціями.

“Сусіди питали, де будемо садити картоплю. Не розуміли нашого задуму, дехто крутив палець біля скроні, мовляв, не сповна розуму. На землі потрібно вирощувати овочі”, – згадує Віталій.

Плани мали грандіозні, але війна внесла свої корективи. Подружжя вже не знало чи варто щось робити, чи буде це цікаво людям. Чи взагалі прийде хтось дивитися.

Проте, не зважаючи на все, лаванда зацвіла і мрія почала втілюватись у реальність. На сезон цвітіння Наталія взяла відпустку на основній роботі. Тож нині з Луцька, де проживають у квартирі, подружжя тимчасово переїхало у Хмелівку. Відпочити самим і сповна насолодитися красою, часу не вистачає, зізнається жінка. Адже всі роботи виконують власними силами. Квітам потрібен догляд, полоти бур’яни, робити обрізку, впорядковувати територію.

Спочатку на лавандову красу приїхали подивитися рідні та знайомі, почали приходити сусіди. І так, через “сарафанне радіо” понеслась звістка про провансове диво за 10 кілометрів від Володимира.

Плату беруть символічну – 50 грн, розуміють, що в період війни у людей є багато інших статей витрат. Частину виручених коштів передають на ЗСУ. Окрім самої локації, де можна зробити чудові фото, Віталій власноруч заготовлює лавандові букети, їх можна придбати на місці, вартість одного – 50 грн. За бажанням, вам можуть заварити ароматний чай.

Також сім’я пройшла майстер-клас із миловаріння й у вільний час виготовляють його. Для створення мила використовують лише натуральні компоненти, ефірні олії, оскільки дружина є алергіком. Цього року, навіть, посадили спеціальний сорт, що дає більше олії, тож планують її видобувати власноруч на місці. Також вирощують і інші трави для мила.

“Виявилось, що лаванда у милі сама не розкриває так свій аромат, для його підкреслення необхідно додавати інші компоненти. Чудово підходить олія з абрикосових кісточок, шавлія, лимон”, – поділилася секретами Наталія.

Маєте запитання, чи хочете придбати продукцію, звертайтеся у “Лаванда Дім”.

І хоч вкладені гроші, сили і час, невідомо коли переростуть у прибуток, подружжя не збирається зупинятися на досягнутому та має багато грандіозних планів для реалізації початої справи. Якщо наступного року все буде добре, то планують засіяти ще більше поля, додати різні цікаві локації. Також є ідея організовувати показ вечірнього кіно просто неба серед ароматної плантації. До поля прилягають ще споруди, зі старовинними речами, бабусиними скринями, їх планують привести до ладу та облаштувати там еко-музей-готель, місце для фотосесій. Поки роблять все власними силами, але якщо буде можливість, то наступного року візьмуть помічника.

Головне, щоб настав мир та перестали гинути люди, додає Віталій!