Каталог “Кириличні стародруки” презентували у Володимирі-Волинському
Каталог “Кириличні стародруки у фондах бібліотеки Отців Василіян у Львові” презентували в історичному музеї 18-го квітня. Укладачем книжки став молодий дослідник та науковець із Володимира-Волинського Станіслав Волощенко.
“Це є перевиданий каталог, який доповнили матеріалами. Між тим (раніше виданим – ред.) і цим каталог дуже велика відстань. Якщо в Європі такі каталоги видаються по надходженню стародруків, нового експонату, то відразу каталог доповнюють і перевидають, там процес набагато швидший. У нас є дві причини: фінансова сторона і те, що, напевне, не кожен має “посидючість” та допитливість, як Станіслав Волощенко, щоб сісти і це все опрацювати,” – зазначив у вступному слові Володимир Стемковський, директор історичного музею.
В каталозі автор описав 69-ть стародруків. Найдавніше видання, що увійшло до збірки – це перше друкована видання церковно-слов’янською мовою “Бібліє” острозького видання 1581-го року. Наступні – це монаші настанови Василія Великого “Книга о постничестві” 1594-го року, далі ряд львівських видань (найдавніше 1630-й і до 1830-го року). До видання увійшли також і стародруки від Михайла Сльозки (львівський друкар і видавець середини 17-го століття – ред.), унійні друки (греко-католицькі), із друкарні Києво-Печерського монастиря, московські друки та старообрядницькі Псалтирі.
“Розумієте? Беручи книжку в руки, то це ціла наука – Книга. Книга складається із книжкового блоку(одна наука) та другої – оправи. До сьогоднішнього дня книгознавці більше уваги приділяли внутрішній частині і “виривається” з контексту зовнішнє оформлення. В Україні до мене оправою займалося лише два науковці. Іконографічні та інші сюжети на оправі є дуже цікавими. У книжковому блоці для мене особисто дуже цікаві покрайні записи, іноді бувають досить детективні сюжети, іноді розписується, як книга мандрувала” – розповів Станіслав Волощенко, автор видання.
Науковець наголосив на тому, що видання спрямоване більш на наукові кола, ніж для загалу. Видання вийшло накладом у 300 примірників і один з яких автор подарував Володимир-Волинському історичному музеєві. Вощанський наголосив, що потрібен був лише один рік активної праці для написання книги.
