Ірина Пикалюк: «Наш проєкт – це практичний посібник про те, як зробити євроінтеграцію не просто гаслом, а частиною повсякденного життя громад»

Волинські громади стануть майданчиками, де євроінтеграція переходить із гучних заяв у практичні кроки. У межах проєкту «Громади Волині на шляху до ЄС» п’ять громад вже працюють над тим, аби європейські стандарти поступово ставали частиною їхнього щоденного життя. До ініціативи залучені Володимир-Волинська, Любешівська, Турійська, Городищенська та Луківська громади Волинської області.

Про ключові завдання проєкту, готовність громад до змін та роль уповноважених із євроінтеграції БУГ поспілкувався з Іриною Пикалюк, виконавчою директоркою Агенції регіонального розвитку Прибужжя, яка є керівницею проєкту «Громади Волині на шляху до ЄС».

— Пані Ірино, розкажіть, будь ласка про сам проєкт інтеграції громад у ЄС. Яка його головна мета?

— Якщо говорити просто, то наш проєкт – це практичний посібник для п’яти громад Волині про те, як зробити євроінтеграцію не просто гаслом, а частиною повсякденного життя. Ми всі розуміємо, що вступ до ЄС починається саме з громади.

Головна мета – допомогти громадам посилити їхню спроможність впроваджувати норми та стандарти ЄС на місцевому рівні. Ми хочемо, щоб європейські підходи до екології, цифровізації чи управління були не просто на папері, а реально закріплені у стратегіях розвитку та статутах громад, причому, за активної участі самих мешканців.

— Чи бачите ви зараз реальний запит від громад на такі ініціативи? Які теми чи сфери найбільше цікавлять місцеве самоврядування?

— Запит не просто є, він величезний. Громади втомилися бути пасивними спостерігачами. Вони бачать можливості, які відкриває євроінтеграція, але часто не знають, з чого почати.

Найбільше цікавлять прикладні, життєві сфери. Це, в першу чергу, управління відходами, бо це візуальна проблема, яку бачить кожен. Далі йдуть водопостачання та водовідведення, сталий транспорт та прозорі закупівлі. І, звичайно, всіх хвилює питання залучення фінансування через інструменти ЄС, такі як LIFE, Interreg чи CERV. Вони розуміють, що це реальні гроші на розвиток, але для цього потрібно говорити з європейськими партнерами однією мовою стандартів і процедур.

— На вашу думку, чому для громад важливо вже сьогодні готуватися до інтеграції в європейський простір?

— Тому що чекати офіційного вступу – це втрачати дорогоцінний час. Є чудове дослідження, яке показує, що близько 70% законодавства ЄС безпосередньо впливає на місцеве самоврядування. Це не абстрактна політика, це правила гри, за якими вже завтра доведеться жити. Це стосується якості питної води, стандартів екологічної безпеки, захисту прав споживачів. Чим раніше громади почнуть адаптувати свої стратегії та внутрішні процеси, тим легшим і швидшим буде їхній перехід до європейських стандартів, і тим конкурентоспроможнішими вони стануть у боротьбі за інвестиції та гранти.

— Які теми першого обговорення з громадами показали найбільший інтерес чи готовність?

— Найбільше «живих» дискусій викликали дві теми.

Перша – це оновлення стратегій розвитку. Коли ми почали говорити не загальними фразами, а конкретно: «Ось тут, у розділі про екологію, ми можемо прописати конкретні кроки відповідно до європейської директиви, і це дасть вам змогу податися на ось такий грант», — люди одразу побачили практичну користь.

Друга тема – це міжмуніципальне партнерство. Громади розуміють, що самотужки вирішити проблему, наприклад, сміттєзвалища чи логістики, дуже складно. Ідея об’єднувати зусилля для спільних проєктів знаходить величезний відгук.

— «Уповноважений з інтеграції в ЄС». Для чого він потрібен і яку конкретну роль виконуватиме? Це посада чи людина з додатковою відповідальністю, так би мовити?

— Це ключовий елемент нашого проєкту. Зараз робота з євроінтеграції в громадах часто хаотична, нею займаються різні люди у вільний від основної роботи час. «Уповноважений» – це той самий інституційний якір, людина, яка системно вестиме цей напрям.

Його роль – це бути внутрішнім експертом і координатором. Він моніторитиме зміни в законодавстві ЄС, шукатиме грантові можливості, налагоджуватиме контакти з міжнародними партнерами та координуватиме підготовку проєктних заявок.

Щодо формату, то ми гнучкі. У більшій громаді це може бути окрема посада. У меншій – додаткова, але чітко прописана й офіційно закріплена відповідальність для одного з діючих фахівців. Головне – це інституціоналізувати цю функцію, щоб вона не залежала від однієї людини, а стала частиною системи управління громадою.

— Які компетенції чи навички має мати така людина, щоб бути ефективним «провідником» громади до європейських стандартів?

Це має бути такий собі «менеджер змін». По-перше, тверді навички: знання основ права ЄС (acquis), володіння англійською мовою, вміння писати проєктні заявки та керувати проєктами. По-друге, що не менш важливо, м’які навички: відмінні комунікаційні здібності, вміння будувати партнерства, стратегічне мислення та аналітичні здібності. Ця людина має бути мостом між місцевою владою, громадськістю, бізнесом та європейськими інституціями.

— Як ви оцінюєте готовність українських громад у цілому до таких змін-від стратегічного планування до практичних кроків?

— Я би сказала, що готовність неоднорідна, але є спільна риса – це величезний ентузіазм і бажання вчитися. На рівні стратегічного бачення багато громад вже розуміють, що їхнє майбутнє – в Європі. Проте на практичному рівні часто бракує системних знань, ресурсів та досвіду. Є розрив між «хочемо» і «знаємо, як зробити». Саме цей розрив і покликаний подолати наш проєкт, надавши громадам конкретні інструменти та знання.

— Яку підтримку у рамках проєкту зможуть отримати громади від Агенції регіонального розвитку Прибужжя?

— Ми пропонуємо комплексний супровід «під ключ». По-перше, це експертний аналіз: кожна з п’яти громад отримає детальний звіт про те, наскільки її діяльність відповідає нормам ЄС, і що потрібно змінити. По-друге, це навчання: серія онлайн та офлайн тренінгів для посадовців, депутатів і активістів. По-третє, практична допомога: ми разом з ними проведемо публічні консультації та допоможемо оновити стратегії і статути. І, звичайно, ми допоможемо у створенні посади «Уповноваженого», налагодимо горизонтальні партнерства між громадами та проведемо великий підсумковий форум для обміну досвідом.

— І наостанок – яким ви бачите результат цього проєкту через кілька років? Що для вас стане показником успіху?

— Показником успіху для мене буде не кількість проведених заходів, а реальні, відчутні зміни. 

Через кілька років я хочу побачити, що ці п’ять громад самостійно й успішно залучають фінансування з фондів ЄС. Що їхні «Уповноважені з євроінтеграції» стали справжніми лідерами змін, до яких звертаються за порадою колеги з інших регіонів. Але найголовніший успіх – це коли мешканці цих громад скажуть: «Так, за останні роки у нас стало чистіше повітря, якісніша вода і з’явилися нові громадські простори, бо ми змогли залучити європейський проєкт». Ось це і буде доказом того, що євроінтеграція працює.

Проєкт «Громади Волині на шляху до ЄС», який реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя у партнерстві з Волинським регіональним відділенням Асоціації міст України та Волинським Інститутом Права допомагає громадам трансформувати свої стратегії та статути відповідно до європейських стандартів та готувати нових фахівців з євроінтеграції для кожної громади.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».