Городи і хати заливає водою: мешканці Локачинської громади скаржаться на підтоплення
Мешканці Локач Володимирського району скаржаться на підтоплення, які турбують їх вже п’ятий рік. Люди кажуть, усе через те, що річка Війниця біля якої вони живуть, – розливається вже п’ятий рік поспіль. На думку локачинців – причина цьому укріплення місцевої дамби, через яке воді тепер ніде дітися. Тож вона йде їм під хати.
Хто винен у цій біді і чому людей топить вже п’ятий рік, – розповіли у сюжеті 12 каналу, пише ВСН.
«Жах і ужас, води море, город пропав, урожай пропав», – бідкається місцева жителька.
Вода стрімко підбирається до будинку Світлани із Локач. Її ділянку, як і всіх мешканців вулиць Грушевського, Підзамче, Вербова та Луцька, підтоплює. Ця проблема мучить людей вже п’ятий рік. За цей час, каже жінка, її сінокіс перетворився на озерце, а город – на болото.
«Нам на зиму сіна хватало для великої рогатої худоби. А зараз що? Зараз жаби», – каже жінка.
Садити і сіяти щось тут те ж саме що безрезультатно місити багнюку.
«Тут в нас були буряки, вони за літо погнили, там була квасоля, кукурудза, помідори, розсада – воно погнило, воно все змарнувалося», – розповідає жінка.
Неподалік приватних будинків тече притока річки Луги-Свинорийки, що зветься Війниця. Та сьогодні вона більше нагадує повноводний басейн. Хоча ще у 2020 тому мала зовсім інший вигляд – це добре видно на фото. Сьогодні ж води настільки багато, що ґрунт став схожий на драговину.
Вода не те, що проступає взимку чи весною під час відлиги, а тримається цілорічно. Може спадати на 10-20 см, але це, кажуть люди, майже ніяк не впливає на проблему.
«Тут таке болото, що я от йшла, то тут то там можна провалитися крізь землю. Вона город не може садити, тримала той город до весни, посадила, воно все зляло, там просто провалюється, йдеш на той світ. Якби вона стікала туди, то тут такого б не було», – розповідає місцева жителька Анна.
Підтоплювати мешканців цього мікрорайону Локач почало 3-4 роки тому, саме тоді, за словами людей, локачинська рибальська спілка начебто укріпила тоннами крейди місцеву гідротехнічну споруду на річці Луга-Свинорийка. А зробили це для того, певнять люди, щоб у ставок, яким займається спілка і розводить там рибу, потрапляло більше води.
Справедливість цієї претензії голова спілки Олександр Волик заперечує – говорять, що греблю засипали не вони, а робили це колись місцеві жителі. Чоловік каже, навіть якщо ставок спустити, нічого не зміниться. Також Олександр переконаний – щоб вирішити цю проблему, треба звертатися до влади і чистити річку від замулення. тепер річка заросла вже всім
«Тепер річка заросла, вже всім зрозуміло. Вже була екологія, мені здається, тільки окремо. Чого не їдуть всі в купі? Чого не приймуть рішення якогось? А це однозначно, що річку потрібно чистити. Мені вже просто аж дивно.. Мені колеги телефонують: «а причому тут спілка?» А кажу: «Не знаю». Видно влада відштовхнула на спілку. Мені дивно, що тут звинувачується спілка», – каже Олександр Волик.
Утім мешканці Локачі самі не заперечують, що потерпають через те, що русло Війниці дуже замулене, кажуть, воді буквально ніде дітися, томувона йде їм під хати.
«Проблему можна зняти, все так розчистити русло і прорити сток до Луги, до річки основної. Тоді ця вода зійде, а там заросло, зовсім воді стоку нема. Там треба прокопати і чуть на поворот. І ту дамбу звалити ще», – кажуть місцеві жителі.
Через підтоплення у будинках людей завелися сирість та грибок, під загрозою фундамент, адже набирається вода чи не щодня. Щоб захистити будинок і зберегти хоч трохи присадибної території, Ігор засипав частину ділянки щебенем.
Та навіть трохи далі від річки у підвалі гаража води все одно не менше – по коліно.
Зі своєю проблемою локачинці, кажуть, неодноразово зверталися до влади, зокрема, до голови Богдана Іуса. Одного разу навіть мали зустріч, але, певнять, безрезультатну.
На робочому місці голову Локачинської громади журналісти не застали, але поспілкувалися із його заступником Миколою Багнюком. Каже, що у селищній раді знають про підтоплення та бачили колективне звернення. Після цього написали листи у відповідній інстанції та восени спеціалісти офісу водних ресурсів Волині обстежили притоку Війницю. Посадовець говорить тоді дійшли висновку, що треба розчищати канал і шукати гроші.
Микола Багнюк каже, орієнтовно на це потрібно більше 400 тисяч гривень. Поки що їх нема. Та у регіональному офісі водних ресурсів підкреслюють – проблема не тільки в каналі, а й в тамтешній гідротехнічній споруді. Кажуть, селищна рада зверталася в листопаді із запитом про дослідження каналу, але чомусь не йшлося про спеціальну споруду, яка й існує там для боротьби з руйнівною водою, а вона, наголошує експерт з цих питань Ростислав Кравчук, в аварійному стані.
«Не працюють, мають бути затвори три. Вони не працюють. Закладають досками, шандорами, підпирають воду. Внаслідок цього підпору, це людський фактор. Треба зняти ці доски і вони можуть скинути воду. Частково», – каже Ростислав Кравчук.
Робити це пробували, пояснює Микола Багнюк, восени понижували рівень води та це не дало результату.
Селищна рада ніби й доглядає за гідротехнічною спорудою, але як з’ясувалося, фактично не є її власником, бо та не перебуває на балансі громади. Відтак нема господаря – нема й толку.
«Ми пропонували селищній раді взяти на баланс цю споруду. Хоча вона в аварійному стані, то тут питання стоїть або її взагалі зруйнувати геть, нудемонтувати скажемо так, щоб вона не створювала підпору, але якщо вона вже існує і вона там відіграє якусь роль, то її потрібно відремонтувати», – зазначає Ростислав Кравчук.
Микола Багнюк розповів, що селищна рада взялася за те, щоб взяти гідротехнічну споруду на свій баланс ще чотири роки тому, але, каже, чомусь та процедура досі не завершена. У регіональному офісі водних ресурсів повідомили – зазвичай на це потрібно близько року. Чому ж досі селищна рада не дала ради цій проблемі, чому з часу перших підтоплень у 2019-20 роках водна стихія розгулялася ще більше… Відповідей на ці питання поки немає. Та як видається, проблема підтоплення цілого мікрорайону Локач – комплексна – і замулена річка, і аварійна гідротехнічна споруда, і бездіяльність, пасивність місцевої влади.
