Для учасників АТО житель міста Володимир-Волинський плете обереги

На тлі значної волонтерської допомоги нашим бійцям на Сході – це більш ніж скромний подарунок.

Проте Руслан Корець – інвалід І-ї групи із пожиттєвим статусом. Вже чотири роки постійно проживає у Луцькому геріатричному пансіонаті, адже потребує спеціального догляду та постійної уваги з боку лікарів. У результаті нещасного випадку, який стався декілька років тому, у чоловіка втрачені функції однієї половини тіла, не працює права нога та рука, майже відняло мову та зір на одне око. Діагнози лікарів невтішні, проте Руслан не втратив головного – жаги до життя і бажання бути корисним, – пише Волинський інформаційний портал

Від волонтерів він почув, що наші військовослужбовці в АТО дуже цінують рукотворні обереги. Тому вирішив власноруч зробити для наших захисників натільні хрестики. Свого часу Руслан Корець проходив строкову військову службу у Збройних силах України. Служив у Київській області. Пам’ятає, що й сам за часів служби носив на шиї хреста. Тож працював старанно щодня однією рукою, нанизуючи на рибальську жилку намистинку за намистиною. Хрестики вийшли дуже гарні, двоколірні: жовто-блакитні та червоно-чорні.

Варто зауважити, що чоловік-інвалід знайшов у собі сили самотужки передати військовим саморобні обереги. Йти, начебто, не далеко, але навіть і ця подорож далася Руслану дуже важко. Подарунки для наших бійців прийняв у нього учасник АТО, старший офіцер відділення по роботі з особовим складом та громадськістю Волинського ОВК лейтенант Анатолій Маринюк.

«Я б зробив більше оберегів, але в мене закінчився бісер. А де взяти ще, я не знаю. Можливо, хтось, хто має вдома непотрібний бісер чи дрібні намистини, подарує їх мені. От у мене навіть залишилося два недороблених. Не вистачило матеріалу. Колись і я був солдатом, але зараз намагаюсь бути корисним нашим хлопцям хоча б у такий спосіб. Поки зможу, буду виготовляти для них обереги», – розповідає Руслан Корець. Також він попросив передати хлопцям на передову: «Тримайтесь і повертайтесь живі та з перемогою!» Крім того, передаючи обереги військовим, він попросив, щоб хрестики обов’язково освятив хтось з військових капеланів.