Влада ліквідувала незалежність НАБУ та САП: пояснюємо, що це означає

Верховна Рада 22-го липня неочікувано проголосувала, а президент підписав законопроєкт №12414, який суттєво обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої прокуратури (САП). Чинне законодавство передбачає, що ці органи, створені після перемоги Євромайдану, самостійно розслідують кримінальні провадження про корупцію за участю високопосадовців, і ніхто не може втручатись в їхню діяльність. Відповідно ж до ухваленого закону, генеральний прокурор отримує прямий контроль над працівниками САП і може передавати справи НАБУ іншим правоохоронним органам.

Суспільне пояснило, що іще передбачає закон, як депутати похапцем його ухвалювали й що тепер буде з підслідними НАБУ справами.

Що таке НАБУ й САП?

Національне антикорупційне бюро — це правоохоронний орган, який з’явився в 2015 році після перемоги Євромайдану. Його створення було умовою фінансової підтримки України Міжнародним валютним фондом, підтримував ініціативу і Євросоюз.

За чинним законодавством, якщо корупційний злочин вчинено високопосадовцем, щодо високопосадовця, або якщо завдана шкода перевищує 4 мільйони гривень ― справу могли розслідувати лише детективи НАБУ.

Спеціальна антикорупційна прокуратура — це підрозділ прокуратури, який наглядає за тим, щоб НАБУ дотримувалась законодавства під час розслідування. Також прокурори САП представляють у судах справи, які розслідує НАБУ.

До ухвалення нового закону, керівництво НАБУ й САП самостійно ухвалювало всі рішення, в їхні розслідування ніхто не міг втручатися. Голови обох органів обираються на відкритих конкурсах. До складу конкурсних комісій входять представники міжнародних організацій та громадянського суспільства.

Що за законопроєкт ухвалила Верховна Рада?

У січні 2025 року п’ятеро членів фракції від “Слуги народу” подали в парламент законопроєкт №12414. Початково він стосувався розслідування справ про зникнення людей безвісти в прифронтовій зоні. Парламент прийняв його за основу у квітні.

Але 22 липня на засіданні комітету з правоохоронної діяльності депутати несподівано додали до нього правки, які стосуються геть іншої теми — особливостей роботи НАБУ й САП та повноважень генерального прокурора. Комітет врахував ці правки та рекомендував Раді проголосувати за законопроєкт у другому читанні та в цілому в той же день. Пізно ввечері стало відомо, що закон підписав президент.

Як саме законопроєкт обмежує повноваження НАБУ та САП?

Раніше у чинному Кримінально-процесуальному кодексі була пряма норма, яка забороняла доручати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронним органам — а саме поліції, Державному бюро розслідувань, СБУ або Бюро економічної безпеки. Але законопроєкт №12414 передбачає, що генеральний прокурор може забрати справу в НАБУ та передати іншому органу “у разі неефективного досудового розслідування, або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ в умовах воєнного стану”.

Досі всі ключові рішення в антикорупційних справах могли ухвалювати лише працівники НАБУ та САП. За законопроєктом №12414, в їхню роботу може втручатися генпрокурор. Зокрема, він: — може запросити в будь-якого прокурора САП матеріали досудового розслідування та передати їх прокурору не з САП;

• має виключне право оголошувати підозру в корупційних злочинах високопосадовцям (наразі таке право також має керівник САП, але законопроєкт виключає цю норму);
• є керівником для прокурорів САП і може давати їм прямі вказівки (в чинному законі “Про прокуратуру” це прямо заборонено й прокурори з САП підпорядковується лише керівнику САП або його заступникам).

Хто підтримав законопроєкт, а хто був проти?

Нардеп від “Слуги народу” Руслан Горбенко сказав Суспільному, що його фракція підтримує законопроєкт, оскільки “за результатами аудиту НАБУ та САП їхня робота була визнана незадовільною”.

“У нас в Конституції є генеральний прокурор. Саме на нього покладено здійснення оцих засад, обов’язків координації. Він і буде координувати. І хай собі спокійно працюють, і ніхто їх нічого не позбавляв. Хай намагаються ефективно працювати”, — сказав він.

Проте на засіданні Ради ніхто з авторів законопроєкту його не представив. Публічно “за” висловилася тільки голова фракції “Батьківщини” Юлія Тимошенко. Вона заявила, що НАБУ й САП ― агенти впливу на Україну ззовні, які перетворюють державу на “безправну колонію”.

Проти ухвалення виступали фракції “Європейської солідарності” та “Голосу”. Так, депутатка від ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе звинуватила владу в “руйнуванні антикорупційної інфраструктури, яка є частиною демократичної, підзвітної, відповідальної держави”.

Опозиційні депутати поставили на голосування зняття законопроєкту з розгляду та навіть відсторонення спікера Руслана Стефанчука, який, на їхню думку, просував ухвалення проєкту з порушенням регламенту. Коли їхні пропозиції не підтримали, вони намагалися захопити трибуну ― але безрезультатно. За ухвалення закону в цілому проголосували 263 депутати — здебільшого, члени фракції “Слуги народу”, “Батьківщини” та “Платформи за життя та мир”. Спікер миттєво підписав документ і передав президенту.

Що передувало ухваленню законопроєкту

За день до ухвалення закону Служба безпеки провела понад 70 обшуків у працівників НАБУ. За даними антикорупційного бюро, слідчі дії відбувалися без ухвал суду та стосувалися різних справ. Після обшуків СБУ оголосила підозри в різних злочинах п’ятьом працівникам НАБУ. Зокрема, спецслужба запідозрила Руслана Магамедрасулова, який керує відділеннями бюро в Дніпропетровській та Запорізькій областях, у “співпраці з державою-агресором”. За версією слідства, він допомагав своєму батьку-підприємцю продавати в Росію технічну коноплю.

Інший працівник НАБУ, Віктор Гусаров, отримав підозру в держзраді. СБУ стверджує, що в 2015 році він, іще будучи працівником МВС, передавав службову інформацію експрацівнику СБУ, який втік до окупованого Криму.

Обидва підозрюваних не визнали вину, але суд їх заарештував.

Ще троє працівників НАБУ отримали підозри за скоєння ДТП, які призвели до травмувань. У відповідь бюро заявило, що одна з цих пригод сталася ще в 2021 році, а дві інші — в 2023-му. НАБУ запевнило, що в кожному з цих випадків їхні працівники надали допомогу постраждалим та викликали поліцію. Відомство заявило, що одночасне оголошення їм підозр через стільки років “виглядає незрозумілим”. Також директор НАБУ Семен Кривонос поскаржився, що під час обшуків працівники СБУ необґрунтовано застосували силу до трьох його підлеглих, яким підозру не оголошували.

Старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук вважає, що ухвалення законопроєкту та попередні обшуки в працівників НАБУ пов’язані між собою.

“Ми побачили переслідування представників громадськості, які займаються антикорупційними заходами. Ми побачили обшуки, які проводилися з процесуальними порушеннями у справах НАБУ. Ми бачили, як результати слідчих дій зливалися в анонімні Telegram-канали ще до офіційної комунікації з боку органів досудового розслідування. І це [прийняття законопроєкту] ― закономірне продовження”, — сказав він Суспільному.

Що буде з НАБУ й САП далі

Директор НАБУ Семен Кривонос та голова САП Олександр Клименко раніше вдень закликали президента не підписувати закон. За їхніми словами, після нововведень ці органи не зможуть повноцінно й незалежно продовжувати розслідування підслідних їм справ.

“Фактично відбудеться суттєве, істотне обмеження процесуальної незалежності детективів і прокурорів САП”, — сказав Кривонос на брифінгу. За його словами, наразі тільки НАБУ і САП доступні матеріали про негласні стеження за ймовірними корупціонерами серед посадовців. Якщо законопроєкт ухвалять, генпрокурор може витребувати ці документи й передати їх прокурорам поза межами САП. Це може призвести до витоку даних.

Юрист Transparency International Ukraine Павло Демчук також вважає, що у випадку підписання закону президентом на результативну боротьбу з корупцією можна не розраховувати.

“Завжди гальмуватимуться справи щодо людей, прихильних до влади, а активізуватимуться щодо тих, із ким не знайшли спільної мови. Тому надзвичайно важливо, щоб такі справи розслідували незалежні органи, на яких немає впливу з боку влади й немає можливості загальмувати ― або, навпаки, пришвидшити розслідування щодо тієї чи іншої особи”, — сказав Суспільному Демчук.

Тепер голови НАБУ й САП планують боротися за повернення норм про незалежність їхніх організацій у законодавство “за допомогою громадянського суспільства, незалежних медіа та західних партнерів”. Речник Євросоюзу Ґійом Мерсьє вже заявив, що “Європейський Союз стурбований нещодавніми діями України щодо її антикорупційних інституцій”. І додав, що “ЄС надає Україні значну фінансову допомогу, що залежить від прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному врядуванні”.