Вікторія Бойко: “Найважливіше, чого може навчити університет, — стати соціально відповідальним за громаду індивідом”
Випускниця Національного університету “Києво-Могилянської академії” та післядипломних студій Коледжу Європи, громадський активіст, співзасновниця ГО “Центр німецької мови і культури”, членкиня Нововолинського осередку партії “О’бєднання “Самопоміч” Вікторія Бойко поспілкувалася із учнями Нововолинського ліцею-інтернату Волинської обласної ради про їхнє професійне майбутнє.
Розмова була не тільки можливістю отримати інформацію про вдалий вибір альма-матер, але також можливістю почути рекомендації щодо майбутнього працевлаштування на ринку праці. Виступ включав у себе аналіз відповідних закордонних систем освіти та українського і міжнародного ринку праці, які і є “замовниками” фахівців. (Матеріал подано у відповідності до презентації, проведеної Вікторією Бойко під час зустрічі з ліцеїстами).
Упродовж останніх років ми є свідками зміни парадигми навчання у вишах, тобто переходу від системи, в центрі якої знаходиться викладач, до системи, зорієнтованої на студента. Адже для успіху на ринку праці є цілий ряд компетенцій, що можуть бути засвоєні лише за умови свідомої, цілеспрямованої та самостійної роботи. Усе це також прискорюється динамікою прогресу технологій.
Ринок праці як правило звинувачує університет у продукуванні неконкурентоспроможних кадрів. Це є особливо актуальним сьогодні, адже менш як сто днів Україна зможе користуватися із переваг режиму вільної торгівлі з Європою – ЄС знизить свої тарифи майже відразу і в повному обсязі. Це означає, що продукція будь-якої галузі може іти експортом на європейські ринки. Аби зреалізувати увесь потенціал у даному випадку потрібно мати правову грамотність, позаяк європейське законодавство фундаментально відрізняється від українського. Ці навички були б сьогодні надзвичайно важливими на ринку, а заразом інтегрували б український ринок праці у європейський контекст, що дає значний потенціал для української економіки.
Брак порозуміння між ринком праці та університетами наразі мусить заповнити кожен конкретний індивід, що здобуває вищу освіту, що передбачає також інтенсивне самонавчання. У Європі голландці та бельгійці вже у шкільні роки послуговуються п’ятьма мовами. Це те, що чекає також і на Україну. Відповідно до поради Вікторії Бойко – амбітні люди, що прагнуть поїхати на навчання в провідні виші світу, але фінансово не мають змоги цього зробити, мають можливість прослухати певні курси при університетах через платформу Coursera чи Udacity безкоштовно онлайн.
Але де б Ви не навчалися, найважливіше, що Ви повинні винести із процесу навчання — це усвідомлення відповідальності за ту спільноту, з якої походите, в якій живе твоя родина. У цьому році альма-матер “Києво-Могилянської академія” святкує 400-ті уродини від року заснування (1615 р.), традиції якої є живим прикладом виховання соціально відповідального інтелектуала, якому не байдужою є громада, в якій він виріс та який готовий долучитися до побудови її майбутнього. Важливими, звісно є практичні знання, зокрема щодо функціонування інституцій та законотворення в Європейському союзі, практики самоврядування та розподілу бюджетних коштів на місцях. Провідні економіки країн світу, які вкладають гроші в освіту, виховання та підтримку наукових досліджень — мають стабільний ріст ВВП. Логіка наступна – чим більші витрати на подібні цілі, тим більший економічний ріст конкретної держави.
Підсумовуючи, Вікторія Бойко звернулась до молоді із ідею, що бути українцем — це, насправді, конкурентна перевага на ринку праці. А найважливішою річчю, якої можуть навчити в університеті — це стати відповідальною по відношення до громади особистістю.
