Відтепер українці отримуватимуть «бронь» через «Дію»
В Україні завершили аудит підприємств, які мають право бронювати своїх працівників. Правила бронювання зазнали змін.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він розповів про «низку проблемних моментів», які виявив аудит. Тож тепер регіональні та галузеві критерії критичності підприємств будуть погоджувати з Міністерствами оборони та економіки.
Крім того, середня зарплата на підприємствах приватного сектору, які хочуть забронювати своїх працівників повинна, бути не меншою ніж 2,5 мінімальні зарплати (станом на 2024 рік — 20 тисяч гривень).
Щонайменше стільки ж має отримувати і сам працівник, якого хочуть забронювати. Також, крім рівня зарплати, підприємства повинні обов’язково не мати боргів перед бюджетом.
«Це дозволить зменшити ризик зловживань, коли компанії працевлаштовують людину заради “тіньової” домовленості про бронювання», — пояснює Шмигаль.
Новий порядок бронювання почне діяти з 1-го грудня. Відтоді ж «бронь» надаватимуть через «Дію».
Для тих, хто вже отримав відстрочки, запроваджують перехідний період до 28-го лютого. До того часу підприємства мають поновити бронювання своїх працівників, згідно з новими умовами.
Чому змінили правила бронювання?
Видання «Економічна правда» та Page написали, що президент Володимир Зеленський обурився через кількість тих, хто має бронювання — їх начебто аж 1,5 мільйона. Через це нібито призупинили бронювання.
Пізніше заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заперечив призупинення бронювання, однак сказав, що до 15-го листопада в Україні мають провести аудит «критичних» підприємств.
Окрім того, Мінекономіки та Міноборони мають підготувати й презентувати урядові проєкт рішення, у якому, зокрема, передбачені:
- порядок перевірки обґрунтованості бронювання військовозобов’язаних;
- скасування відстрочки від призову на військову службу в разі виявлення необґрунтованих випадків бронювання.
Тим часом видання NV Бізнес писало, що під час аудиту близько 40 тисяч людей отримали бронь із порушеннями, а щонайменше 20% критично важливих підприємств, з найбільшою імовірністю, втратять такий статус. Це насамперед стосуватиметься тих, «хто спочатку не мав би потрапити до цього списку».
