Від Гани до України: картата сумка підкорила високу моду
Усі ми звикли бачили великі плетені картаті синьо-біло-червоні пластикові сумки на вулицях наших міст – вони вже давно стали частиною побуту багатьох українців. Ці дешеві сумки, які коштують 40 гривень за штуку, стали символом стихійної торгівлі та бюджетного перевезення товарів і речей.
Водночас, напевно, мало хто знає, що в африканських країнах, зокрема у Гані, вони асоціюються з непростим історичним періодом, внаслідок чого набули символічного значення, – пише ВВС.
Нігерійський фотограф Обінна Обіома зробив креативну фотосесію з цим знаковим предметом, яка стала візуальним вираженням роздумів на тему міграції.
Ці сумки, які зараз відомі в усьому світі, вже давно були дуже популярними на ринках Західної Африки, розповідає кореспондент ВВС Ндука Ор’їнмо.
Але коли у 1980-х сотні тисяч іммігрантів без документів, більшість з яких – ганійці, поспіхом складали у них свої речі, коли їм терміново наказали виїхати з Нігерії, їх стали називати Ghana Must Go (“Гана має піти”).
Ганійці обирали їх через те, що вони, з одного боку, легко складаються і можуть поміститися у кишені, і навіть коли сумка вже, здавалося б, забита, у ній магічним чином завжди знаходиться місце, щоб умістити щось іще.
Відтоді ніхто на ринку не казав, щоб йому подали “оту плетену сумку”, натомість усі просили Ghana Must Go – фразу, яку стали використовувати й у самій Гані, попри болісні спогади, які вона викликає у багатьох жителів країни.
“Я пам’ятаю, як допитував своїх батьків та інших старших родичів про походження сумок, оскільки мене зацікавила їхня назва”, – каже пан Обіома, який живе у Нью-Йорку.
У книзі Anyi N’Aga (у перекладі з мови ігбо – “Ми йдемо”) він розмірковує про те, як сумки вийшли за межі свого утилітарного призначення і стали персоніфікованим символом міграції – адже, за його словами, їх “використовували для перевезення не тільки речей, але й культури, спадщини та спогадів”.
“Сумки символізують міграцію не як слово на означення переміщення, а як справжню живу істоту – при кожному перетинанні кордону – [мігрант] бере щось нове і залишає щось позаду”, – каже пан Обіома.
Він народився у Нігерії, де його познайомив із фотографією батько, який фотографував на сімейних святах та днях народження.
Свою першу камеру він отримав у подарунок від матері після повернення додому з навчання у Британії, і саме цим рокам закордоном він завдячує своїм фотографічним стилем.
“Я виявив, що використовую фотографії для вивчення стану людини. Особливо питань, що стосуються ідентичності, культури та африканської спадщини”, – сказав він.
Сумка Ghana Must Go пройшла довгий шлях – зокрема заборону, запроваджену в 2017 році KLM та Air France, які заявили, що вона може розлізтися і заблокувати систему доставки багажу.
Ця заборона досі діє, попри протест влади Гани, яка назвала цей крок образливим і заявила, що від нього “тхне расизмом та дискримінацією”, адже такі сумки зазвичай використовують африканські мандрівники.
Сумка також асоціюється в Нігерії з корумпованими політиками, які переносили у них готівку, особливо під час виборів. Ця репутація зберігається досі, навіть попри те, що багато великих операцій у країні наразі здійснюють за допомогою технологій, а не готівки.
Втім, сумки Ghana Must Go досі дуже популярні у Західній Африці, і наразі представлені у різних розмірах та кольорах.
Вони дешеві і мають ту, здавалося б, магічну здатність завжди знаходити зайвий сантиметр простору, навіть коли здаються повністю забитими.
Пан Обіома, однак, задається питанням, чи настав час відмовитись від назви Ghana Must Go.
“Я вважаю, що “Ghana Must Go” можна назвати принизливою образою, що, звичайно, зачіпає не лише громадян Гани, – каже він. – Тож постає питання – чи не слід змінити назву, або припинити виготовлення сумок?”
Фото: OBINNA OBIOMA
