Вежа 180 метрів і жодного сигналу: майже 100 років тому в Луцьку було радіо, яке не заговорило (фото)

У Луцьку майже сто років тому побудували радіостанцію, проте через початок війни її так і не відкрили.

Про це розповів Олександр Котис для ІА ВолиньPost.

В Луцьку радіо було вже в часи Першої світової війни. Використовували його російські вояки. Польова військова радіостанція розташовувалася на Красному.

Будівля на другій фотографії збереглася.

Дві вежі польського радіо Łuck

Про оригінальні способи використання радіо в Луцьку у міжвоєнний період розповів Вальдемар Пясецький. У 1925 році в кількох будівлях міста відбувалися публічні радіослухання. Транслювали радіопередачі з Варшави та інших європейських столиць. Радіоприймачі знаходилися в «Польському домі» та українській «Рідній хаті». Ці організації відігравали роль національних культурних осередків.

Радіоприймачі поширювали все більше, і в тридцятих роках багато волинян мали свої домашні апарати. За статистикою 1937 року, майже 16 тисяч волинян мали радіоприймачі. Проте сигнал не завжди був стабільним і потужним. Громадські організації Волинського воєводства зверталися до влади з проханням влаштувати радіостанцію в Луцьку. А плани у Варшаві вже були.

У 1935 році дирекція Польського радіо затвердила проєкт будівництва такої радіостанції. Луцьк мав стати другим містом (після Львова) на території сучасної України із власною радіостанцією. Але планувалося, що це має бути не просто трансляційна станція, а ціла радіостудія, яка б створювала власні програми.

У 1937 році директор польського радіо Роман Стажинський та інженер Малецький прибули в Луцьк, щоб погодити розташування радіостанції. Восени того року купили ділянку розміром 1,5 гектара на Гнідаві. 5 липня 1938 року там розпочали будівництво станції за проєктом інженера-архітектора Тадеуша Лобоса. Це був четвертий у Польщі окремий спеціалізований будинок радіо.

Для керування «радійними» справами Волині у воєводському уряді (еквівалент теперішньої обласної державної адміністрації) навіть створили окремий відділ – воєводський комітет радіомовлення та радіофікації.

Цікаво, що в той час в країні стали випускати радіоприймачі, на шкалі яких була позначка Łuck – Луцьк польською мовою.

Будівництво станції завершили у серпні – на початку вересня 1939 року. Приміщення складалося з адміністративної, технічної та двох кімнат студійної частин. Станція була обладнана сучасними антенами, збудували також вежу висотою 180 метрів. Планувалося, що вона буде освітлюватися в нічну пору.

Залишалося останнє – обладнати передавач. Радіостанцію вже мали от-от запустити, але внаслідок початку війни, станцію так і не відкрили. Спроєктований спеціально для Луцька Відділом будівництва Польського радіо передавач залишився у Варшаві.

Будинок радіо зберігся. Тепер він знаходиться на вулиці Потебні. Його займає Луцьке ВПУ будівництва та архітектури.

За ним на досить великій території розкинулося кілька залізобетонних конструкцій. Це залишки опор, за які трималися троси, що розтягували високу вежу в різні сторони, урівноважуючи її.

За знайденими старими фотографіями відомо, що в Луцьку була не одна радіовежа. Це підтверджують і розповіді старожилів. За їхніми описами, у 40-му році в Луцьку була вежа, а поруч – уламки іншої. У неї начебто врізався літак польського офіцера, який із сім’єю покидав Луцьк у перші дні війни.

У роки СРСР будівництво радіомережі Волині продовжили. Фахівцям треба було зробити добудову до вже наявного польського будинку радіо, окремо звести адмінкорпус, дизельну електростанцію, житлові корпуси для працівників. Керівництво підганяло інженерів у Луцьку із будівництвом станції – наближалася війна.

У Німеччині часів окупації видали кілька поштівок із зображенням Луцька. На одну із них потрапила вежа луцької радіостанції. В кадрі – радіовежа, замкова вежа, кафедральний костел, кірха.

А на іншу фотографію потрапило аж дві вежі луцької радіостанції. Одна з них – та, в яку начебто врізався літак, інша – яку, імовірно, відновили в міжвоєнний час. Вежі на задньому плані ліворуч. На передньому плані – ідуть німці поряд зі зруйнованими спорудами на нинішньому проспекті Волі.

Вперше в ефір Луцьк вийшов 10 травня 1940 року.

«Обласне радіомовлення відкривається сьогодні через Львівську радіостанцію РВ-94 і буде даватись щоденно з 18 години 30 хвилин до 19 години. А у вихідні – з 18 години 15 хвилин до 18 години 45 хвилин. У червні буде організовано місцеве мовлення у містах Ковелі та Володимирі-Волинському. На підприємствах, у колгоспах, клубах, червоних кутках треба організувати пункти слухання важливіших радіопередач. …Обласне управління зв’язку повинно якомога швидше забезпечити технічну базу для радіомовлення, встановити радіовузли, організувати ремонт радіоприймачів у Луцьку та в районах», – писали в газеті «Радянська Волинь» 10 травня 1940 року.

Про роботу радіо в Луцьку в часи Другої світової відомостей мало.

У сорокових та п’ятдесятих роках у Луцьку був міський парк, який знаходився на місці нинішнього драмтеатру і частини Театрального майдану. Ті «слухання радіопередач», про які писав журналіст газети «Радянська Волинь», відбувалися в парку по вихідних.

Аж до сімдесятих років по радіо лунала музика, новини, або патетичні розповіді про «народне господарство».

У липні 1970 року збільшили на пів години обсяг місцевого мовлення. В обласному комітеті з телебачення і радіомовлення стали робити передачі для молоді та школярів.

Настав час і збудували окремий будинок радіо. Він існує і досі – на вулиці Винниченка.

У 1987 році луцьке радіо стало транслювати стереофонічний сигнал. А ще пізніше поряд з радіо з’явилося і телебачення. Усі ці структури сформували Волинську обласну державну телерадіокомпанію.